Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

"Злочин і кара" — роман про російський капіталізм


Роман "Злочин і кара" вийшов у 1866 році. Цей час був багато в чому переломним. Передова інтелігенція, що очікувала після реформи 1861 року відродження Росії, була глибоко вражена і розчарована. Ще більше загострилися соціальні протиріччя, наочніше стала несправедливість суспільного ладу. Достоєвський зумів укрупнити трагедію героя, і в ній, як у краплі води, відбити цілий світ нового суспільного ладу — капіталізму. Головного героя роману хвилювали близькі всім і разом з тим важкі питання: чому одні, розумні, добрі, шляхетні, повинні жалюгідно існувати, у той час як інші, обмежені, підлі, дурні, живуть у розкоші і достатку? Чому страждають безневинні діти? Як змінити цей порядок? Хто така людина? Тварина тремтяча чи володар світу, що "право має" переступити моральні норми? Не здатний ні до чого, або на все здатний, що може знехтувати людські закони і творити свої — так намагається розділити Раскольников весь рід людський.

Достоєвський зображує російську столицю в пору стрімкого розвитку капіталізму, коли Петербург швидко розростався за рахунок дохідних будинків, банкірських контор, заводів і робочих підприємств. Місто в романі — не просто тло, воно своєрідна "діюча особа" — воно душить, давить, навіває кошмарні видіння, вселяє божевільні ідеї.

Достоєвський веде нас туди, де живуть його герої. Звичайно це дохідні будинки, типові для капіталістичного Петербурга. Ми входимо в брудні і смердючі двори-колодязі, сходи тут вузенькі, круті, у помиях. Кімнати вгадуються в напівтемряві. Говорячи про соціальний стан Раскольникова, автор показує його "комірчину". Достоєвський пише, що Раскольников "задавлений бідністю". Чи можна сказати з більшою точністю й образністю? Або: "знівечений убозтвом", "обтяжений бідністю". На жаль, багато людей і сьогодні знають, що стоїть за цими словами.

Герої Достоєвського потрапляють у такі життєві глухі кути, з яких є тільки один вихід — смерть. "Чи розумієте ви, милостивий пане, що значить, коли вже нікуди більше йти?" — з тугою вигукує Мармеладов. П'яний, занепалий, напівбожевільний, він, проте, ясно розуміє жах і безвихідність свого становища. Мармеладов страчує себе за те, що дружина згоряє в сухотах, що молодші діти голодні і роздягнені, а старша дочка Соня змушена продавати себе. Свою сповідь Мармеладов вимовляє урочистими словами: "Мене розіпнути треба, розіпнути на хресті, а не жаліти!" Таким, як родина Мармеладових, нікуди йти, нівідкіль чекати допомоги. Подібні потрясіння чекають на Раскольникова на кожному кроці. І, подібно Мармеладову, він усвідомить, що винуватий перед матір'ю і сестрою безмірно. Адже мати шле йому останні копійки, а сестра йде заради нього на жертву: зважується стати дружиною огидного Лужина...

Як сумно, що такі безвихідні періоди і життєві глухі кути повторюються в нашому житті! Про становище бідних людей початку XXI сторіччя, по-моєму, треба говорити з таким самим болем, як це робив Ф. М. Достоєвський. Чи то Ф. М. Достоєвський один на всіх, чи то зручніше не бачити, не помічати, як у людей зникає надія на нормальне людське життя?..

Відчуття безвихідності доводить Раскольникова до розпачу, до сказу, майже до божевілля. Ось він намагається врятувати кимось зганьблену дівчинку-підлітка, віддає останній двогривенний, щоб не дісталася вона ще одному мерзотнику, який полює за нею. І раптом усвідомлює, що все це даремно. Його пронизує думка про безліч подібних історій, що стали неминучістю петербурзького життя, про дітей, , позбавлених дитинства, зіпсовані юні душі, про майбутнє людство, яке калічать і розбещують сьогодні. Раскольников розуміє: страждальці і страждаючі безсилі, а мерзотники-хижаки домагаються свого, весь нелюдський порядок життя їм сприяє. Такий світ, де блукає в пошуках виходу знемагаюча свідомість Раскольникова. Цей світ так нелюдяно влаштований, що здається іноді маренням божевільного. Не випадково останнє пережите ним перед злочином потрясіння — це сон. Герой бачить себе дитиною років семи, і його очі дивляться, як п'яний, червонопикий хлопець під регіт юрби забиває на смерть маленьку, худу селянську кобилу. Ми зустрічалися зі схожою сценою у вірші М. О. Некрасова "Про погоду" (1859). Достоєвський іде за Некрасовим у зображенні торжествуючого насильства і покірливого страждання. Раскольников — людина, що сприймає чужий біль гостріше, ніж власний. Ризикуючи життям, він рятує з вогню дітей, ділиться останнім з Мармеладовим, але змінити такими засобами нічого не можна. Саме в цю пору Некрасов писав:

Надрывается сердце от муки,
Плохо верится в силу добра,
Слыша в мире царящие звуки
Барабанов, цепей, топора...

Розвиток капіталістичних відносин призводить до зростання добробуту верхів і до зубожіння мас населення. Усе це змушує чесних людей шукати шляхи перетворення суспільства. Раскольников намагається знайти незаперечний доказ справедливості убивства "по совісті". Дивовижна по своїй суті теорія, але зрозуміє це Раскольников не швидко і ціною великих страждань. Які огидні типи з'являються в суспільстві вседозволеності — Лужин і Свидригайлов! Виходить дивовижне протиріччя: Раскольников хоче захистити "принижених і ображених" від Лужиних і Свидригайлових, але помилкова теорія, яку він сповідує, зближає його з цими злочинцями.

Великий письменник застерігає нас: якщо вірити, що людство назавжди розділене на владарів і покірних владі, то для пригноблених і страждаючих виходу воістину немає. На їхній покірності, на "їхньому здоров'ї, крові, кістках, на жаль, завжди будуть стверджувати свою владу "наполеони" усіх мастей і масштабів.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 17 | Добавил: андрюха

Андреєв Леонід Миколайович
Іваненко Оксана (Життєпис)
Павличко Дмитро (Життєпис)
Гужва Валерій (Короткий опис творчості)
Квітка-Основ'яненко Григорій (Життєпис)
Стус Василь (Життя та творчість)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта