Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

У чому для Мцирі сенс життя?


Тема поеми М. Лєрмонтова "Мцирі" — воля і зміст людського життя.

Головний герой поеми — Мцирі. Його історія проста: шестирічною дитиною він потрапив у полон, був відданий у монастир, втікав, але збився зі шляху, знесиленим і хворим був знову повернутий до своєї в'язниці. Цікаво, що цей монастир зберігся і зараз. Високо від підлоги розташовані вузькі довгі гратовані вікна — в'язниця! Так і здається, що от стоїть перед нами худенький підліток і, піднявши голову, дивиться туди, де видно вершини його рідних гір... Він дуже самотній у монастирському полоні. Хлопчик тужить за рідним аулом, за спілкуванням з людьми, близькими йому за звичаями і за духом. Мцирі помирає, примиряючись з оточуючими його людьми. Але це примирення — визнання свого безсилля. Він не досяг бажаної волі, але вона, як і раніше, для нього — найдорожче, смисл його життя:

Я мало жил, и жил в плену.
Таких две жизни за одну,
Но только полную тревог,
Я променял бы, если б мог.

Поема побудована як монолог-сповідь. Це сповідь Мцирі про три дні, проведені на волі. Мцирі згадує про дитинство в рідному аулі, про красу рідної землі, про зустріч із грузинкою, про бій з барсом, про те, як він потрапив знову до монастиря. Особливо яскраві його спогади і враження про напівзабуту батьківщину:

Вдали я видел сквозь туман,
В снегах, горящих, как алмаз,
Седой незыблемый Кавказ;
И было сердцу моему
Легко, не знаю почему.

Він розповідає про те, що тільки на волі він жив по-справжньому:

Ты хочешь знать, что делал я
На воле? Жил — и жизнь моя
Без этих трех блаженных дней
Была б печальней и мрачней
Бессильной старости твоей.

Своею втечею він намагався довідатися про те, чи для волі, чи для в'язниці народжується людина. І він зрозумів, що, звичайно, для волі. Навіть умираючи, Мцирі зізнається:

Увы! — за несколько минут
Между крутых и темных скал,
Где я в ребячестве играл,
Я б рай и вечность променял.

Син гір, він не примирився з монастирським полоном, нехай навіть спокійним, тихим і благочестивим. Визнаючи свою поразку, юнак не почуває себе переможеним, тому що ні з чим не примирився. Він просить поховати його в саду, звідкіля видно милий серцю Кавказ і де прохолодний вітерець буде нагадувати йому про батьківщину:

И с этой мыслью я засну,
И никого не прокляну!
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 7 | Добавил: андрюха

Іванченко Раїса (Життєпис)
Дубинський Ілля (Біографія)
Шота Руставелі
Каган Абрам (Життєпис)
Арістотель зі Стагіри
Аріосто Лудовіко

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 28
    Гостей: 28
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта