Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Трагедія війни в ліриці Анни Ахматової


До війни в Ленінграді працювало 345 письменників. В обложеному місті їх залишилося 93. У тому числі Анна Ахматова — жива легенда "срібного віку", що ніби з'єднала XIX і XX сторіччя, століття пушкінське і своє. Вона не залишила "свой край, глухой и грешный" у 20-ті роки і назавжди залишилася в Росії, де вбили її чоловіка, тричі заарештовували єдиного сина, десятиліттями не друкували її віршів. На трагедію війни Ахматова відгукнулася вже в липні 1941-го віршем, по-солдатськи коротко і точно названим нею "Клятва":

И та, что сегодня прощается с милым, —
Пусть боль свою в силу она переплавит.
Мы детям клянемся, клянемся могилам,
Что нас покориться никто не заставит!

Рядки ці — своєрідний епіграф до поезії Ахматової воєнних років. Вони і констатація факту, й узагальнення (від безіменної дівчини до "ми"), і клятва, і заклик до її виконання. Ахматова не тільки написала цю клятву, але і жила відповідно до неї. З протигазом через плече Ахматова несла варту як рядовий боєць протиповітряної оборони, вона шила мішки для піску, якими обкладали траншеї-притулки в саду того ж Фонтанного будинку. Тепер у цьому будинку музей Ахматової.

Загальний біль став особистим; коли читаєш у неї про те, як перший далекобійний літак фашистів "равнодушно гибель нес ребенку моему", забуваєш про те, що в самої Ахматової син був уже дорослим, і тривожилася вона за чужих дітей.

У вірші без назви їй "сквозь бомбежку слышится детский голосок", і хочеться врятувати усіх:

Питерские сироты,
Детоньки мои!

Голодна, хвора, Ахматова була впевнена в перемозі і вселяла цю віру у своїх співгромадян:

Вражье знамя
Растает, как дым,
Правда за нами,
И мы победим!

Наприкінці вересня Анну Андріївну евакуювали спочатку в Москву, потім у Ташкент. Відтіля вона вислала для друку в "Правду" "Мужність" з карбованими, начебто вибитими золотом у мармурі, рядками, що стали гімном і клятвою мільйонів людей:

Час мужества пробил на наших часах,
И мужество нас не покинет.

Сотні кілометрів відділяли її від рідного міста, але вона залишалася з ленінградцями: старими, жінками, дітьми і новобранцями, які надто швидко подорослішали:

Важно с девочками простились,
На ходу целовали мать,
Во все новое нарядились,
Как в солдатики шли играть.

Ахматова присвятить їм вірш "Переможцям":

Вот о вас и напишут книжки:
"Жизнь свою за други своя",
Незатейливые парнишки —
Ваньки, Васьки, Алешки, Гришки, —
Внуки, братики, сыновья!

Після зняття блокади, майже за рік до закінчення війни, Ахматова повернулася в рідне місто. У телеграмі, посланій з Ташкента з проханням повернути її до Ленінграда, Анна Андріївна написала: "Хочу бути корисною місту". І вона стала корисною і потрібною йому.

На відміну від багатьох поетів-співвітчизників, Ахматова говорила з людьми не гаслами, а живими людськими словами про Батьківщину, про війну, про любов і про квіти:

Я к розам хочу, в тот единственный сад,
Где лучшая в мире стоит из оград.
Це, звичайно, про Літній сад.

"Всем смертям назло" у роки війни Ахматова продовжувала працювати над "Поемою без героя", якій віддала майже третину життя. У листопаді 1944 року вона написала в передмові до першого видання: "Я присвячую цю поему пам'яті перших її слухачів — моїх друзів і співгромадян, що загинули в Ленінграді під час облоги. їхній голос я чую і згадую, коли читаю поему вголос..."

От чому на поетичному вечорі, що відбувся в Ленінграді в серпні 1946 року у Великому драматичному театрі, зал зустрів Ахматову громом овацій, що тривали хвилин п'ятнадцять.

Про трагедії війни, як і про трагедії сталінського терору, Ахматова могла б сказати словами зі свого не опублікованого ще, але вже написаного "Реквієму": "я была тогда с моим народом там, где мой народ, к несчастью, был". Це найвище, на що здатен поет в годину випробувань.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 5 | Добавил: андрюха

Чуб Дмитро (Біографія)
Дукин Микола (Біографія)
Гребінка Євген (Біографія)
Каган Абрам (Життєпис)
Вирган Іван (Життєпис)
Гриневичева Катря (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 78
    Гостей: 78
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта