Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Такий різний Маяковський...


І оглядатися на Маяковського нам, а може, і нашим онукам доведеться не назад, а вперед.
Марина Цветаєва

Двадцяте століття, століття суспільних протиріч, ламання старого, століття світових воєн і революцій. Це століття мало потребу у своєму поеті, що зміг би про нього розповісти як громадянин і поет. І тепер, коли XX століття вже увійшло в історію, розумієш, що можна назвати багато імен, але воно було б немислиме без В. Маяковського. З його натиском, з його вірою в події, що відбуваються, вмінням бачити і розуміти — хто ще міг бути уособленням століття? Права М. І. Цветаєва, що назвала В. Маяковського першим серед поетів того часу. Не беруся судити, чи виграє поезія, коли в ній поєднують політику і лірику, але Маяковський це зробив, і зробив геніально:

И только
боль моя
острей,
стою, огнем обвит,
на несгораемом костре
немыслимой любви.
("Человек")

У В. Маяковського своє місце в історії і, природно, у темі революції. Старше покоління знає поета як автора гасел і плакатів, "Левого марша", "Стихов о советском паспорте", вірша "Товаришу Нетте — пароходу и человеку", їм до душі його відкритість, захопленість побудовою нового суспільства. Але навряд чи вони задумувалися над тим, наскільки глибокий був поет у своїх прозріннях і сумнівах, як хотів бути зрозумілим!

Відразу після похорону Маяковського М. Цветава писала: "Боюся, що, незважаючи на народний похорон, на всю пошану йому, Росія дотепер не зрозуміла, хто їй був даний в особі Маяковського". Вдумаємося и рядки Маяковського:

Я хочу быть понят
моей страной.
А не буду понят,
что ж,
По родной стране
пройду стороной,
как проходит
косой дождь.

Це завершення вірша "Додому", яке не потрапило тоді на сторінки книг... Багато про що говорять ці рядки: про поета задиристого, сміливого, але в груди якого, за словами А. В. Луначарського, "було вкладено і билося гаряче, ніжне серце". Спробуємо почути, як стукало це велике людське серце:

Хорошо вам,
А мне
сквозь строй,
сквозь грохот.
как пронести любовь к живому?

Живе, тепле, людське Маяковський цінував понад усе на світі. У його віршах і поемах багато звірів, птахів, навіть у дощу він зумів роздивитися сторожко скошені очі, теплі дні післявоєнного світу порівнював зі щенятами з андерсенівських казок. Маяковський усе життя повставав проти кам'яної, чавунної величі монументів, не виносив їхньої пишності і мертвості. У віршах "Остання петербурзька казка" він з доброю усмішкою спостерігає за тужливим Мідним вершником, що назавжди закований у мідь і є в'язнем власного міста.

Маяковський — людина дивної здатності відчувати світ яскравим, таким, що вміє любити і ненавидіти:

Ненавижу всяческую мертвечину,
обожаю всяческую жизнь!

Один з перших віршів раннього Маяковського —

А вы
ноктюрн сыграть
могли бы
на флейте водосточных труб?

Як зрозуміти цей дивний і зухвалий вірш? Андрій Платонов запропонував свій варіант: "Він змушений був зіграти на тому інструменті, що був у нього "під руками"... Письменник вважає, що Маяковський передає страшний трагізм існування поета в оточенні нерозуміння. Прекрасне існує тільки в його уяві!.. Може, не варто ускладнювати Маяковського, адже він і так непростий. І не біда, якщо кожен зрозуміє його по-своєму.

Який чудовий вірш "Послухайте!":

Если звезды зажигают,
значит, это кому-нибудь нужно,
значит, кто-то хочет, чтобы они были,
значит, кто-то называет эти плевочки
жемчужинами...

Як м'яко звучить звертання: "послухайте..." Якою ніжністю перейнятий вірш "Скрипка і трошки нервово", за яким на любимовській Таганні був поставлений цілий спектакль:

Знаете что, скрипка?
Мы ужасно похожи!
Я вот гоже
ору —
а доказать ничего не умею!
Давайте будем жить вместе!

А вірш "Дешевий розпродаж" змушує здригнутися від безвихідності життя:

Сегодня
в Петрограде...
ни за грош
продается драгоценная корона.
За человечье слово —
не правда ли, дешево?

Маяковський був закоханий у життя, про його оптимізм завжди говорять, а в його душевний біль просто не вірять, а він був:

Я одинок, как последний глаз,
у идущего к слепым человека.

Поет, люблячи людей, прагне перебороти розрив між людиною і людством, вивівши до великої правди людських почуттів. От як він писав про Людину:

Это я
сердце флагом поднял,
небывалое чудо XX века.

Маяковський дуже різний, не завжди той, якого презентувала офіційна точка зору, але завжди цікавий, чесний, різноманітний у виборі тем і для багатьох читачів великий поет часу. Вірші поета і сьогодні потрібні!
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 5 | Добавил: андрюха

Маланюк Євген (Життя та творчість)
Вишня Остап (Біографія)
Апдайк Джон
Бобинський Василь (Життєпис)
Іваничук Роман (Біографія)
Ґедзь Юхим (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 4
    Гостей: 4
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта