Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Роздуми про єдність природи і людини в "Кримських сонетах" Адама Міцкевича


Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов'язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий поет Козлов, котрий переклав "Кримські сонети", перед від'їздом А. Міцкевича за кордон сказав одному з польських друзів митця віщі слова: "Взяли ми його у вас дужим, а повертаємо могутнім".
Навесні 1825 року А. Міцкевич вирушив у свою кримську подорож, яка збагатила його новими свіжими враженнями. Велична кримська природа дала імпульс його поетичному генію, у творчій уяві автора "Балад і романсів" вже зринали нові образи - народжувалися рядки "Кримських сонетів", які стоять в одному ряду з шедеврами світової романтичної лірики.
На засадах градації, постійного зростання, емоційної напруга побудований сонет "Акерманські степи", що є по суті інтродукцією до "Кримських сонетів". Ідучи степом, поет уявляє, що пливе просторами "сухого океану". Домінуючі почуття ліричного героя - смуток і самотність.
Тиша в степу. Подорожній занурюється в тишу. Цікаво, шо другим віршем згаданого циклу є сонет під назвою "Морська тиша". Поет-мандрівник поринає в чари глухої ночі, оспівуючи "пітьму і тишу" і в сонеті "Алушта вночі":
Шепочуть, мов крізь сон, потоки у гаях,
І квітів музика - солодкий ллється пах,
Що для ушей мовчить, до серця промовляє.
"У Одесі життя точилося по-східному, а просто кажучи - було бездіяльним. Але ж я бачив Крим!" - захоплено пише А. Міцкевич у листі до Й. Лелевеля на початку 1827 року.
"Кримські гори, морські пейзажі, бурі на морі, східні місцевості послужили Міцкевичу для створення картини напівміфічного світу. Все це, замкнене в мініатюрах сонетів, переросло їх формат. Плавання, буря і штиль на морі, роздуми серед руїн балаклавського замку - всі ці образи, думки та почуття зорові і слухові враження творять нову дійсність, яка мало пов'язана з первообразом, вони мають власний простір і свій час", - пише М. Яструн, автор цікавої біографічної повісті про польського поета.
Ліричний герой сонетів дивує сміливістю й новаторством образів і мови, розмаїтістю малюнку поезій. Майже кожний ліричний вірш А. Міцкевича неповторний. Видатний польський критик М. Мохнацький доводив, що Адам Міцкевич перший створив "справжню поезію серця й душі", а в "Кримських сонетах", вважав, "більше почуттів, ніж слів",
А. Міцкевич відкрив новий світ вражень і почуттів, і, може, лише у славетному вірші И. Гете та в поезії М. Лєрмонтова знайдемо так само глибоко "підслухану тишу".
"Усе те, що творить майже невловиму атмосферу цих віршів А. Міцкевича, не піддається гідному описові чи аналізові", - вважає М. Яструн. Справді, як, скажімо, прокоментувати образну мову ліричного героя, тугу й самотність чужинця ("Буря") або радість боротьби й нездоланності духовних сил у вихорі розбурханої стихії, яку поет змалював в яскраво експресивному образі шторму на морі ("Плавба")?
"Сонети" А. Міцкевича спершу з'явилися в Москві у грудні 1826 року і складалися з добірки любовних віршів та "Кримських сонетів". Автор перекладу П. Вяземський написав вступну статтю, де назвав молодого польського поета представником літературної слави свого народу і порівняв деякі його сонети "з кращими строфами Байрона". А в Україні читачі купували книжку віршів польського поета, не чекаючи на її переклад. Митець цінував інтерес київських читачів до польської літератури.
А. Міцкевич уважно стежив за появою нових видань "Кримських сонетів" (книжка перебувала в сфері постійної уваги перекладачів). Він розумів, що літературна слава скромного ровенського вчителя, який опинився, за його власним висловом, в чужій і далекій Москві, прийшла до нього та "поширювалась завдяки численним перекладам".
А от як сам розумів А. Міцкевич ліричну поезію: "Що то за лірична поезія без ліри? Ким є поети, котрі ніби співають, не тільки не складаючи музики до своїх пісень, а й зовсім не відчуваючи її у собі?"
Він сам мав цей чудовий талант, і не одне покоління шанувальників захоплено вслуховується в його чарівні співи "Кримських сонетів", які стоять в одному ряду з шедеврами світової романтичної лірики.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 7 | Добавил: андрюха

Теліга Олена (Біографія)
Тесленко Архіп (Біографія)
Антонич Богдан-Ігор (Творчий шлях)
Глібов Леонід (Біографія)
Яворницький Дмитро (Біографія)
Вирган Іван (Життєпис)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 17
    Гостей: 16
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта