Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Особливості французького символізму. Логічно-інтелектуальна схема


Щоб краще зрозуміти тему про французький символізм XIX столітті, я створив малюнок — схему про його розвиток. Мені довелося всього - навсього використати підручник — нічого особливого, але моя гора «Парнас» здивувала мене. Постараюсь описати це на словах. Вершиною мого малюнка стало сонце — символ бога Аполлона, покровителя мистецтва. У сонці напис: «Парнас», 1852 — це дата створення французького мистецького угрупування. Окремі молоді, талановиті, сміливі літератори — Шарль Леконт де Ліль, Теофіль Готьє, Жозе-Маріа де Ередіа вирішили, що настав час виступити з маніфестом, у якому вони проголошували основні принципи, за якими хотіли творити своє мистецтво. Вони заявляли, що постулати реалізму, фотографічної картинки дійсності їм не до вподоби, що це не можна назвати мистецтвом. Краса — ось найвища цінність, саме до неї треба прагнути усіма фібрами душі. Французькі поети хотіли, щоб поезія була подібна до чарівної статуетки: поет, як художник, має працювати над своїм витвором. Чарівним різцем слова він повинен вирізьбити кожен штрих, кожну деталь, вірш має засяяти усіма гранями поетичного розмаїття голосних і приголосних, асонансів і дисонансів. Наприклад, як у Ередіа: стоїть давній храм на гострому шпилі, у незворушному вічному сні сплять у мертвому спокої богині з мармуру й бронзові герої. Усе прекрасне, вічне, і «тільки рід людський, сліпий і легкодухий, Не чує хвиль нічних, що жалісно і глухо Привабливих сирен оплакують крізь сон». Мистецтво (якщо це високе, справжнє мистецтво), вважали парнасці, має бути відірваним від реального життя. Тому на своєму малюнку я проводжу по підніжжю гори чітку лінію, яка символізує відмежування молодих літераторів від тих тенденцій, які залишаються знизу, у реальному, буденному світі; відмежування від того, що було властивим для реалістичної літератури XIX століття, а саме: проза дійсності, проблеми життя. Ці моменти поети хотіли викинути зі свого мистецького вжитку, тому на таблиці їх можна перекреслити хрест-навхрест. Що ж далі — усередині гори? Тут мають бути основні вимоги, що стають центром поетичного орієнтиру: і через усю площину гори прописую різними кольорами: «пластика», «досконалість форми», «логіка», «краса». І вершить усю справу слово «сонет», бо саме сонет символісти обрали за еталон вірша.

Згодом до парнасців приєднуються Артюр Рембо, Поль Верлен, Шарль Бодлер. Усі разом вони прагнуть змін. 1 недарма — адже надворі шумить революція, Паризька комуна, і вони - молоді, сміливі хочуть починати життя за новими правилами. Рембо напише своєму приятелю: «Я гину, гнию в старому світі — злому й сірому. Я хочу бігти й бігти, я безкінечно настирний у своєму прагненні вільної волі». Рембо рано відчув у собі талант, почав писати вже з шести чи семи років. Правда, рано він і зійшов з поетичних шпальт, обравши для заробітку якусь звичайну професію далеко від Франції, а тут у цей час його проголосили «королем символізму». Рембо тікає зі свого містечка, згодом тікає звідусюди, здається, він тікає від самого себе, від життєвого дискомфорту. Поета приваблюють нові форми, нові ідеї. Наприклад, у «Голосівках» він експериментує з відчуттям літери. Спочатку здається дивним, що ще можна уявити в букві, крім букви. Але... Справді! Можна в літері «А» побачити муху — крильця розкрилися по боках, а попереду носик, можна ще й очиці намалювати. А якщо цих «А» багато — то нескладно уявити «чорний мух корсет довкола смітників». Або ж «Е» — «ранкових випарів тремтіння незбагненне»... Як це?! По-моєму, просто. Якщо коли-небудь ви відпочивали на природі і просинались рано-вранці, то над річкою, над полем могли бачити випари. Вони дійсно ніжні, тремтливі й незбагненні. «Е» ще може нагадувати списи льодовиків, але для цього з літерою треба гратися: крутити, вертіти її то так, то сяк, покласти на спинку, трохи віддалити від себе, примружити очі та подивитися на неї в розпливчатому варіанті або ще щось вигадати. Збагнути загадки природи іноді неможливо. Так само буває непросто збагнути написане деякими поетами. Але погляньте, який новий світ відкриває поет. Він літеру зіставляє з тим, що оточує нас, розглядає її у поєднанні з усім живим, із Всесвітом. Не знаю, може комусь це не подобається, а для мене — це можливість побачити звичайні речі у незвичайній формі, Одна моя однокласниця написала свій вірш «Анти-Рембо»: «Шановний рицарю Артюре, Не зовсім згодна з вами я. Ви краще слухайте мене, Я ось що напишу: Ні, А — не чорна муха зовсім, Це білий яблуневий сад.,.» Вона писала й далі в такому ж дусі — проти Рембо. Але хто її примусив задіяти свою творчу уяву? Хай по-іншому сприймаються літери, хай інші фантазії виникають, але це ж Рембо дав нам можливість розкритися, поговорити про літери так по-новому.

Поль Верлен теж закликав до новизни, до милозвучності поетичної мови. Його маніфестом стали слова: «Найперше — музика у слові.,. А решта все — література». У вірші «Поетичне мистецтво» Верлен ніби навчає поетичної майстерності, говорить про те, як має творити поет: «люби відтінок і півтон», «хребет риториці скрути», «приборкай рими», «Щоб вірш твій завше був крилатий, Щоб душу поривав — шукати Нову блакить, нову любов». Мене особливо вразив вірш Поля Верлена «Осіння пісня». Тут багато символів: осінь — сумна пора року, коли все відмирає в природі та навіть у житті людини; годинник — прилад для відліку не тільки годин і хвилин, але й самого життя; вихровий вир — життєві проблеми, перипетії, у яких живе людина. Образ «жовклого листа» символізує людину, яка відірвалась від чогось звичного, а куди доля занесе — невідомо: «Мов жовклий лист Під вітру свист — В безвість лину». Що станеться з нами, коли нас життя понесе далі? Що на нас чекає попереду? Можливо, ми довго протримаємося на дереві, і нас буде зігрівати тепле сонечко не тільки літнє, але й осіннє — адже буває довгою й теплою осінь. Та все одно прийде час — і полетить листок з дерева. Що на нього чекає? Може, він потрапить в осінній букет і ще деякий час простоїть у красивій вазі на вікні, а може, йому судилося залетіти на горище й там пролежати ще довго-довго, спостерігаючи за чужим життям, а може, він зразу потрапить під чиїсь брудні підошви — і від нього не залишиться й сліду на цій землі? Я не знаю, що буде зі мною в майбутньому. У нашому віці розпочинається ще тільки весна, я чекаю на прекрасне літо, але знаю, що колись має прийти і осінь, і зима. Верлен своїм віршем примусив замислитися над філософським питанням: як жити і який слід залишити після себе на світі — потрапити в «гербарій» історії чи розпорошитися й зникнути у безвісті без сліду? На мою думку, у цьому і є величезна заслуга символістів — їхні твори можна читати кожного разу по-різному, вони неоднозначні, символи можна пояснювати залежно від настрою, уяви, віку. Нас оточує багато загадок природи, і варто прислухатися до того, чим дихає природа, які підказки іноді нам дає.

У Шарля Бодлера у вірші «Відповідності» саме про це й говориться: людину оточують символи, «крізь них людина йде і в них людина тоне». У Всесвіті є все — варто тільки навчитися не тільки слухати, але й чути, не тільки бачити, але й відчувати «всі барви й кольори, всі аромати й тони». Французький ідеаліст Анрі Бергсон твердив, що світ непізнаний, розумом його осягнути неможливо, потрібно спиратися на інтуїцію, відчуття. Філософ А. Шопенгауер теж проголошував: «важлива не річ, але інтерпретація речі». На цих філософських постулатах і стояли символісти.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 5 | Добавил: андрюха

Антоненко-Давидович Борис (Життєпис)
Грінченко Борис (Життя та творчість)
Коцюбинський Михайло (Життя та творчість)
Маланюк Євген (Біографія)
Гребінка Євген (Біографія)
Казка Аркадій (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 78
    Гостей: 78
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта