Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Омар Хайям — неперевершений майстер рубаї 2


«Захід є Захід, а Схід — це Схід, і разом їм не зійтись», — так писав колись відомий англійський поет Рєдьярд Кіплінг, автор славнозвісного оповідання «Мауглі». Дійсно, дл'я європейця Схід — це загадкова, барвиста, яскрава країна. Схід — це Аладін зі своєю лампою, старий Хотабич, Сіндбад-мореплавець, Алі-баба і сорок розбійників. З дитинства ми любимо і знаємо цих героїв, фантастичний, несхожий на наш, світ східної казки. Та подорослішавши, ми відкриваємо для себе світ мусульманського Ренесансу — глибокий, науковий, змістовний, філософський. Яскравим представником його був Омар Хай ям —не тільки, як вважає широкий загал, співець вина і радощів життя, а енциклопедично освічена людина, астроном, математик, фізик, філософ. І поет. На відміну від свого попередника Фірдоусі, який писав двовіршами (бейтами), Хайям створив і відшліфував найскладніший жанр персько-таджи*цької літератури — рубаї. У таких віршах три або навіть чотири рядки римуються між собою. Кожен чотиривірш поета — це маленька поема. Сходознавці-перекладачі об'єднали їх у збірку «Рубайят», що нині відома у всьому світі. Кожен вірш — це своєрідна філософська притча, повчання, відповідь на запитання та проблеми нашого буття. У нашій мові та літературі з ними перегукуються прислів'я та приказки, що теж мають виховний і повчальний зміст.

Серед рубаї Хайяма значне місце посідають вірші про Всесвіт і буття у ньому людини:

Коли у небуття і ймення наше кане,
Не згасне сонечко у світі полум'яне,
Нас не було, та світ не був від того гірший,
Він не погіршає й толі, як нас не стане.

До питання вічності Всесвіту і життя людини у ньому поет підходить по-філософськи, як науковець: «того, що суджено, боятися не треба», але прожити свій недовгий вік треба за законами доброти, любові та людяності.

У деяких віршах поет стверджує, що він — не аскет, не святенник, він — звичайна грішна людина, але, знову ж таки, визнає одну істину:

Хоч я не шліфував покірності перлину,
І тягаря гріхів з плечей своїх не скинув.
Все ж не пускаюся я берега надії,
Бо тільки істину я визнаю єдину.

Ця істина — пізнання, але чим більше знає людина, тим більше вона переконується у своєму незнанні: «Я знаю, шо нічого я не знаю». Хайям не був кабінетним вченим — інакше як би він міг так образно і яскраво описати насолоди життя — кохання, дружні застілля, прекрасну у всіх проявах природу. А нам він нагадує ще й наших козаків-характерників, бо дуже багато спільного у мові і культурі Сходу і України: навіть смерть свою він зустрічає так, як наш Григорій Сковорода, який так само був Л юдиною і філософом.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 10 | Добавил: андрюха

Цюпа Іван (Короткий життєпис)
Злидень Федір (Короткий життєпис)
Іваничук Роман (Біографія)
Беллоу Сол
Божко Сава (Біографія)
Анрі-Марі Бейль Стендаль

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта