Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Образ Собору (За романом В. Гюго "Собор Паризької Богоматері")


Собор Паризької Богоматері, або Нотр-Дам де Парі є, мабуть, однією з найвідоміших монументальних споруд середньовіччя. Такій значній популярності Собор не в останню чергу має завдячувати Вікторові Гюго. Сучасники письменника пригадують, як Гюго, вказуючи на Собор, неодноразово зауважував, що вигляд цієї споруди нагадує першу букву його прізвища, адже "Гюго" французькою починається саме з "Н". Можна простити письменникові таку досить невинну пиху. Роман "Собор Паризької Богоматері" дійсно є чудовим твором. І завжди, дивлячись на величні башти Собору, люди будуть пригадувати про химерного закоханого Квазімодо та божественно прекрасну циганку Есмеральду.

Нотр-Дам де Парі є типовою спорудою в стилі готики. Цей архітектурний стиль наклав значний відбиток на історичний вигляд сучасної Європи. Для готики характерне поривання у небо, у духовну височінь, поєднане із розумінням того, що небо є недосяжним без земної опори. Готичні споруди неначе плавають у повітрі, такими невагомими вони здаються. Але це тільки на перший погляд.

У дійсності Нотр-Дам де Парі споруджувався руками багатьох сотень безіменних майстрів, наділених буйною істинно народною фантазією. Гюго захоплюється дивовижністю витворів середньовічного мистецтва, які є водночас оригінальними, неперевершеними, самобутніми. Творіння європейської готики не є лише втіленням народного генія. За визначенням Гюго, готичні споруди, насамперед собори, то є "кам'яні книги середньовіччя", адже за барельєфами та скульптурами, якими щедро прикрашені ці споруди, неписьменний простолюд вивчав Святе письмо. Дуже відомим архітектурним елементом Нотр-Дам де Парі є химери — тривимірні скульптурні фігури, які розташовані на фронтоні собору. Химери є втіленням темних, але не завжди ворожих сил. Можна замислитися над цим: нагорі католицького Собору вже понад сім століть хижо посміхаються ці диявольські створіння. Гюго з великою майстерністю змальовує образ потворного Квазімодо, який здається одним із цих скульптурних чудовиськ.

Нотр-Дам де Парі виступає насамперед центром релігійного і громадського життя парижан. Навколо Собору збирається і простолюд, який здатен боротися за кращу долю. Також споруда стає традиційним притулком для гнаних: ніхто не має права заарештувати людину, яка переховується у стінах Собору. Водночас Собор Паризької Богоматері є символом гноблення — релігійного і феодального. Квазімодо виступає тут і як той, кого пригнічує неосяжна велич Собору, і як "душа Собору", за означенням автора. Потворного дзвонаря можна вважати уособленням середньовіччя, а також самого Собору. Есмеральда, в яку закоханий Квазімодо, навпаки, є уособленням життєдайних та світлих сил життя. Дівчину-танцюристку можна вважати уособленням Відродження, яке йшло на зміну середньовіччю. Проте слід додати, що обидві ці культурно-історичні епохи минулися, але Нотр-Дам де Парі і досі височить над паризькими дахами.

Роман Віктора Гюго начебто перекидає місток від давно минулого до сучасності. За своєї доби письменник виступав проти політичної реакції і соціальної нерівності. Роман сповнений відгомоном революційних подій, свідком яких був Гюго. Саме це вплинуло на зображення простолюду у творі. За Гюго, народ не є лише темним натовпом. Він сповнений шаленої волі до боротьби та нереалізованих творчих сил. Та час простолюду ще не прийшов. Автор яскраво зображує штурм Норт-Дам де Парі, який є своєрідною репетицією штурму Бастилії 1789 року, коли був покладений край багатостолітньому пануванню французької монархії. Коли ж прийде час народу? Гюго відповідає на це запитання: "Коли з цієї вежі вдарять на сполох, коли загуркочуть гармати, коли із страшним гуркотом впадуть стіни, коли солдати і натовп з гарчанням кинуться одне на одного, ось тоді і прийде цей час".

Гюго не ідеалізував середньовіччя. У романі присутні і висока поетичність, і гаряча любов до Франції, її історії та мистецтва, і зображення темних сторін феодалізму. Створена уявою письменника трагічна історія досі хвилює наші серця. І досі стоїть на тому ж самому місці Нотр-Дам де Парі — вічний Собор, зовні байдужий до невпинної людської метушні.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 6 | Добавил: андрюха

Гребінка Євген (Біографія)
Бенавенте-І-Мартінес Хасінто
Драй-Хмара Михайло (Біографія)
Голобородько Василь (Біографія)
Куліш Пантелеймон (Біографія)
Шота Руставелі

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 13
    Гостей: 13
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта