Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна? (за повістю М. В. Гоголя "Шинель")


Так протікало мирне життя людини,
що з чотирмастами платні вміла
бути задоволеною своєю долею.
М. В. Гоголь
"Шинель" - остання з "петербурзьких повістей" Гоголя. Написана в 1839-1841 роках, у пору найвищого розквіту творчого генія письменника, "Шинель" продовжує тему "маленької людини", що звучить у "Портреті", "Невському проспекті", "Записках божевільного". Причому якщо Пушкін у "Станційному доглядачі" розповів про долю Виріна з позиції пана, нехай доброго і співчутливого, то Гоголь у своїх повістях розповідає про людей Петербурга, наблизившись до них упритул, як побратим з нещастя.
Герой "Шинелі" Акакій Акакійович Башмачкін - скромний чиновник в одному зі столичних департаментів, "чиновник не можна сказати щоб дуже примітний, низенький на зріст, трохи рябуватий, трохи рудуватий, трохи навіть на вид підсліпуватий, з невеликою лисиною на чолі, зі зморшками по обидва боки щік і кольором обличчя, як то кажуть, гемороїдальним..." Башмачкін - особистість надзвичайно покірлива і незначна. Гоголь починає повість іронічним описом "зумовленості" усього життя свого героя. Незавидна доля випала йому, ще коли вибирали йому ім'я. Календар усякий раз відкривався на чомусь важкому для вимови (Трифілій, Варахасій і так далі). Зрештою вирішили назвати хлопчика Акакієм на честь батька. "Акакій" у перекладі з грецького - "незлобивий".
Таким чином, Башмачкін - двічі незлобивий, найсумирніший. Він служить на маленькій посаді, тому що йому, через його недоумкуватість, можна довіряти лише переписування паперів. Зате вже переписує Башмачкін ревно, любовно і не робить помилок, навіть коли з нього знущаються молоді і жваві колеги. Він тільки зрідка вимовляє: "Дайте мені спокій, навіщо ви мене кривдите?" І це тихе благання іноді здатне присоромити людей, нагадати їм, що Башмачкін - бідний, убогий, але все одно представник людства.
Духовний світ Акакія Акакійовича нескінченно убогий. У ньому є тільки служба, одноманітність якої Башмачкіна нітрохи не обтяжує, напівголодне злидарське існування з економією копійок. У житті цієї людини немає ні радості спілкування з рідними і друзями, ні книг, ні любові, ні природи. Немає навіть дрібних людських вад і пристрастей. Тому придбання нової шинелі стає подією глобальною, що перевертає основи буття. У житті Башмачкіна з'являється мета! Півроку зовсім злидарського життя - і кравець Петрович, єдина людина, що виявляє до героя повісті інтерес і співчуття, любовно обсмикує на Акакієві Акакійовичу поли обновки. Коли невідомі грабіжники зривають її з плечей Башмачкіна - світ руйнується. 1 довершує життєву катастрофу похід нашого чиновника до "значної особи", яка не тільки не стала клопотати про розшук грабіжників, але і грубо, принизливо розпекла його.
Башмачкін занедужав і помер, проклинаючи в маренні своїх кривдників. Його смерть ледве помітили в департаменті. Але поява Акакія Акакійовича в образі примари, що зривала з пліч перехожих шинелі і позбавила "значну особу" її генеральського одіяння, налякало багатьох, як лякає зазвичай людей несподіване і жахливе перетворення чогось звичного і незмінного. Тихе, примарне життя Башмачкіна ставило його в один ряд із блаженними і мучениками. Якби не гоголівська іронія, не дуже доречна при створенні житія. Якби не посмертний бунт "маленької людини", що кидає похмурий відблиск на байдужий чиновницький Петербург, у якому людина вільна умирати від голоду і холоду. Адже Башмачкін міг би жити, якби "значна особа" не так пишалася своєю посадою і поблажливо поставилася до його прохання. Чи якби товариші по службі зібрали йому гроші на нову шинель: Чи якби світ узагалі не був такий жорстокий. Хоча Гоголь показав нам долю не кріпака, що знаходиться в руках поміщика, а людини, що могла багато в чому сама вибудовувати своє життя і розпоряджатися ним. Якби в Башмачкіна були друзі, близькі, якби він думав і піклувався про когось, крім себе, йому було б легше перенести лихо, що звалилося на його. Шкода нещасливого недорікуватого чиновника, що став страшною примарою - світ не помітив його і не пішов йому назустріч. Повість Гоголя, торкається нашої душі, як торкнулася вона душі того молодого чиновника, що зміг почути в благаннях гнаної і жалюгідної істоти: "Дайте мені спокій, навіщо ви мене кривдите?" інші слова: "Я брат твій".
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 7 | Добавил: андрюха

Ганс Хрістіан Андерсен
Джеймс Джойс
Марсель Пруст
Чуб Дмитро (Біографія)
Довженко Олександр (Життя та творчість)
Кропивницький Микола (Життя та творчість)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 67
    Гостей: 67
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта