Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Якби Ленського не було вбито на дуелі... (Роздуми про можливу долю героя)


Дохнула буря, цвет прекрасный
Увял на утренней заре,
Потух огонь на алтаре!..
О. С. Пушкін

У романі О. С. Пушкіна "Євгеній Онєгін", як і в однойменній опері П. І. Чайковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. На наших очах відбуваються дві трагедії, з якими важко змиритися. Хочеться перегорнути сторінки і повернутися назад, туди, де Онєгін закоханий і щасливий знайденим сенсом життя, надіями (майже як Ленський у свій час), а юний поет ще живий, і ніяких думок про дуелі, про смерть.

Зі смертю примиритися важко. Особливо, якщо гине молода людина,

В чьем сердце билось вдохновенье,
Вражда, надежда и любовь,
Играла жизнь, кипела кровь...

І гине не на бойовищі, коли важко уникнути смерті, коли в людини немає вибору, а безглуздо:

Во цвете радостных надежд,
Их не свершив еще для света,
Чуть из младенческих одежд,
Увял!

Що міг би зробити для світу Володимир Ленський, якби не був убитий на дуелі? Пушкін, прощаючись з Ленським, теж думав про його можливу долю: красень, молодий, шанувальник Канта, поет.., він міг би згодом стати філософом, ученим, справжнім, серйозним поетом:

Быть может, он для блага мира
Иль хоть для славы был рожден;
Его умолкнувшая лира
Гремучий, непрерывный звон
В веках поднять могла.
Поэта, быть может, на ступенях света
Ждала высокая ступень.

Адже сам Пушкін теж колись писав романтичні вірші, був легковажний і запальний. Роки, досвід зробили б палкого юнака мудрішим, серйознішим... Він знайшов би свій шлях у житті, зустрів би багатьох чудових, цікавих людей, свою справжню любов, жив би справжнім, а не книжковим життям.

А может быть и то: поэта
Обыкновенный ждал удел.
Прошли бы юношества лета:
В нем пыл души бы охладел...

Далі Пушкін малює для Ленського картину можливого звичайного життя, у якому б герой жив у селі, щасливий, безпечний, носив би халат, пив, їв, нудьгував, товстів, поки помер би серед дітей, галасливих жінок і лікарів. Могло б бути і так. Його страждальницька тінь... понесла з собою святу таємницю...

Але як би там не було, якби не дуель — у Ленського попереду було б ціле життя. Як би воно не склалося, це краще за безглузду смерть у вісімнадцять років.

Поэта память пронеслась
Как дым по небу голубому,
О нем два сердца, может быть,
Еще грустят...

Це Тетяна й Онєгін. їх теж щастя обмине. Але навряд чи вони хотіли б помінятися долею з Ленським.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 12 | Добавил: андрюха

Зеров Микола (Біографія)
Каган Абрам (Життєпис)
Кобилянська Ольга (Біографія)
Загребельний Павло (Життя та творчість)
Гриневичева Катря (Біографія)
Генріх Гейне

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 10
    Гостей: 10
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта