Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Як я розумію провідні мотиви лірики Лермонтова


Для мене Лермонтов — це перш за все, ще з малих років, "Белеет парус одинокий". Може, тому, що рядки вірша пролунали на морському узбережжі мовби звуковим фоном до маленької білої краплини, яка миготіла на синьому обрії, загадкова й чарівна, у вранішньому тумані? А може, завдяки тому, що в перші мої шкільні роки накотилась, мов друга хвиля, катаєвська повість із такою ж назвою, пройнята таким самим неповторним волелюбним духом?

Мабуть, ці рядки я знала напам'ять завжди. А значить, знала про Лермонтова, що

...Он, мятежный, просит бури,
Как будто в бурях есть покой.

Це вже потім, у школі, познайомлюсь з коротким яскравим життям поета. Це потім спаде на думку, що поет і його герой дуже схожі. Докази прийдуть потім. Спо чатку — тільки знання, аксіома, вогник вічного полум'я. Його відблиски-спалахи — майже у кожному рядку:

Мне нужно действовать. Я каждый день
Бессмертным сделать бы желал как тень
Великого героя. И понять
Я не могу, что значит отдыхать.
Всегда кипит и зреет что-нибудь
В моем уме.

Від юнацького кредо — до зрілої, заповітної мрії, до поеми "Мцирі". З перших же рядків — описів природи мовби оживають перед тобою кавказькі пейзажі Лермонтова:

Я видел горные хребта,
Причудливые, как мечты,
Когда в час утренней зари
Курилися, как алтари,
Их выси в небе голубом,
И облачко за облачком,
Покинув тайный свой ночлег,
К востоку направляло бег —
Как будто белый караван
Залетных птиц из дальних стран!

Здавалося б, рай на землі — це місто вічної краси та спокою, турботи ченців та духовної висоти молитви. Здавалося б, навіщо шукати щось інше, незнане? Але звучить останньою сповіддю, спробою пояснити свою втечу:

Я знал одной лишь думы власть,
Одну — но пламенную страсть:
Она, как червь, во мне жила,
Изгрызла душу и сожгла.
Она мечты мои звала
От келий душных и молитв
В тот чудный мир тревог и битв,
Где в тучах прячутся скалы,
Где люди вольны, как орлы.

Юнак, не бачивши іншого життя, біжить не заради звичайних пошуків цікавого: "узнать, прекрасна ли земля". Його душу бентежить інше, складніше питання:

Узнать, для воли иль тюрьмы
На этот свет родимся мы.

Вражає сміливість Мцирі, наче проявляється те, що було закладено в людину при народженні. Наодинці із страшенною грозою, на самотинні у горах, уночі, він радіє із стихій:

О, я как брат
Обняться с бурей был бы рад! Глазами тучи я следил,
Рукою молнии ловил...

Після "дружбы краткой, но живой, / Меж бурным сердцем и грозой", після розуміння стихій і прийняття ними до свого середовища ніщо не може спинити юнака на шляху до рідної землі. Зустрівши могутнього барса, беззбройний, він доводить — і передусім, самому собі,

Что быть бы мог в краю отцов
Не из последних удальцов.

Здавалося б, немає таких перешкод, що не міг би здолати герой Лермонтова. Крім тієї єдиної, що закладена в ньому самому: вирослий і вихований не на батьківщині, не за її законами і традиціями, Мцирі раптом розуміє, що завжди буде чужий. І він перестає боротися, бо як же боротися із самим собою? Зникає мета життя, залишається лише незадоволеність долею і самотність.

Пам'ятаєте інші лермонтовські рядки:

На севере диком стоит одиноко
На голой вершине сосна...
...Одиноко
Он стоит, задумался глубоко
И тихонько плачет он в пустыне...
...Дубовый листок оторвался от ветки родимой.

Здавалося б, глухий кут, кінець.

Але за що я поважаю героїв Лермонтова і особливо Мцирі? Вони не погоджуються з поразкою, вони, навіть вмираючи, продовжують чинити, хоч пасивний, опір. Втративши останню надію, Мцирі не повертається до монастиря, до єдиних людей, що цікавилися ним, турбувалися про нього.

"Так я найден и поднят был", — ні краплини волі, власної свідомості не чути в цих словах, бо дух його, палкий, волелюбний, досі живе в милій серцю країні, де цінують мужність і відданість, де височать над бурями й грозами гори, де люди у випробуваннях вищі й міцніші за бурі й грози і ладні помірятися з ними силами.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 8 | Добавил: андрюха

Малишко Андрій (Життя та творчість)
Руденко Микола (Біографія)
Медвідь В'ячеслав (Життєпис)
Бажан Микола (Біографія)
Самчук Улас (Життя та творчість)
Головко Андрій (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 4
    Гостей: 4
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта