Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Діалог між Гуллівером і Шерлоком Холмсом, який можна було б уявити


Якби ми уявили собі, що до рук Шерлока Холмса потрапив роман Дж. Свіфта про пригоди Гуллівера, то, напевне, Шерлок Холмс прочитав би твір від палітурки до палітурки. Професійна діяльність геніального детектива пов'язана з пригодами, та ще й небезпечними, іноді навіть такими, що межують зі смертю.

Герой Дж. Свіфта Гуллівер, як відомо, попрощавшись із дружиною, сином та донькою, сідає на корабель під назвою "Пригода". І все це відбувається вже після того, як він повернувся з Лілітупії, де пригоди не забарилися. Навряд чи цей факт випав би з уваги пильного ока Шерлока Холмса. Маючи аналітичний розум, він дійшов би висновку, що попереду на Гуллівера чекає низка пригод. І багато з них пов'язані не тільки з морською стихією. Безліч конфліктних ситуацій створюватимуть люди, з якими Гуллівер матиме справу під час мандрів. Такі ситуації виникли в Гуллівера ще до мандрів на "Пригоді" — тоді, коли він потрапив у країну Ліліпутію. Під час шторму судно "Антилопа", на якому він плив, розбилося об скелю. Гулліверові пощастило: він опинився на суші. Ось тут і почалися його неприємності, пов'язані з незвичайними людьми — мешканцями країни Ліліпути. У Шерлока Холмса виникає низка запитань до Гуллівера: чому корабель, на якому він потрапив у Ліліпутію, називається "Антилопою"? Відомо, що антилопа — висока на зріст тварина, і дивимося ми на неї знизу угору. Напевне, Шерлоку Холмсу цікаво було б почути відповідь на це запитання. Крім того, детектив зацікавився б, чому у країні точилася запекла боротьба між тими, хто вважав, що яйце треба розбивати з тупого кінця, і тими, хто пропонував робити це з протилежного, гострого; чому вони сперечалися щодо того, носити взуття на високих підборах чи відмовитися від них; ще, мабуть, виникли питання щодо нагороди імператором своїх міністрів...

— Шановний Гуллівере, чому, на вашу думку, такі незначні питання, як, скажімо, низькі та високі підбори, розпалювали конфліктну ситуацію?

— Я вважаю, містере Шерлок Холмс, що річ тут не в естетичних пристрастях громадян. Це був привід для вирішення політичних питань. Відомо, що імператор Ліліпутії був прихильником низьких підборів.

— Скажіть, будь ласка, а розумові чи ділові здібності претендента на пост міністра не враховувалися?

— На жаль, вельмишановний містере Холмс, серед інших якостей переважала відданість імператорові. Чи не здається вам, що ситуація нагадує ту, що склалася і в нашій країні — в Англії?

— Згоден. А що ви скажете про змагання, які влаштовує імператор, коли мова заходить про* нагороду міністрів?

— О шановний Холмсе, треба мати неабияку спритність, щоб пролізти під палицею, яку тримає імператор!

— У цьому, любий друже Гуллівере, я бачу знущання людини, яка має вищу державну владу над підлеглими. Як на мене, це кримінальна справа. У цивілізованій країні такий імператор врешті-решт був би покараний, і заслужено. Імператор Ліліпутії вибирає міністрів, враховуючи не ділові якості, а те, як той чи інший претендент за будь-яку ціну прагне йому догодити.

— Я чув, Холмсе, що посаду можна отримати, якщо вмієш вправно танцювати на канаті. Це, на мій погляд, є своєрідним хабарем.

— А хіба, Гуллівере, це не злочин — примушувати населення розбивати яйця з того кінця, з якого вкаже імператор?

— Дійшло до того, що одинадцять тисяч людей воліли краще піти на страту, ніж погодитися розбивати яйця з гострого кінця.

— У державі йшла ворожнеча між різними верствами населення щодо вигаданих проблем.

— Монархам, шановний Холмсе, це було вигідно, бо люди відволікалися від нагальних проблем. Монархи Блефуску завжди підбурювали народ Ліліпутії до заколотів, а коли ті заколоти придушували, вони давали у своїй імперії притулок вигнанцям.

— Це, погодьтесь, теж є злочином проти власного народу.

— Цікаво, містере Холмс, якби замість мене у Ліліпутію потрапили ви? Як вчинили б ви?

— Любий друже, я б намагався знайти шляхи примирення двох ворожих партій — Тремексенів і Слемексенів. Я людина стороння, Моєї зацікавленості в тому немає, і я б спромігся пояснити, що примхи імператора не мають нічого спільного з інтересами держави. Імператор далекий від турбот про своїх підлеглих.

— І як би ви це зробили? Розкрили б таємницю?

— А ось над цим, друже Гуллівере, я розмірковуватиму. Ми обидва з вами англійці. У нас також, на жаль, є проблеми, на які ми витрачаємо багато часу, але вони не варті нашої уваги.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 20 | Добавил: андрюха

Журба Галина (Біографія)
Королева Наталена (Біографія)
Бенавенте-І-Мартінес Хасінто
Руданський Степан (Життя та творчість)
Рильський Максим (Біографія)
Абовян Хачатур

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 6
    Гостей: 6
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта