Главная » Онлайн игры » Зарубіжна література » Бібліотека

Чому я вважаю, що повість Дж. Свіфта "Мандри Гуллівера" дуже серйозний політичний твір?


Коли я починав читати цей роман, то сприймав його як смішну, веселу казку про велетня і ліліпутів. Але, прослухавши розповідь вчителя, зрозумів, що це серйозний твір про суспільство і людину.

Самого Свіфта найбільше цікавили проблеми політичні, тому його твір — це сатира на сучасну йому Англію.

Звернімося до тексту романа. Про імператора Ліліпути автор говорить з іронією. "Відраза і жах Всесвіту", імператор аж на цілий ніготь виший за своїх підданих. "Самого цього досить, щоб викликати особливу пошану до нього". У цій людині всі впізнали короля Георга І, що правив Англією в 1714—1726 роках.

Як можна стати міністром? Мабуть, на це можна так відповісти: "Треба бути розумним, добре знати справу, розумітися на політичних проблемах". У Ліліпутії це проходить дещо інакше. Придворні танцюють на канаті... У цій грі беруть участь тільки кандидати на якусь високу посаду або ті, хто хоче домогтись великої ласки при дворі, їх навчають цього мистецтва змалку, і вони не завжди бувають вельможного роду або гарного виховання. Хто найвище стрибає, тому й перепадають найвищі посади.

У період написання своєї книги Свіфт уже не вірив ні партії торі, ні вітам. Ось чому він сатирично зобразив їх у вигляді двох ворожих таборів — тремексенів і слемексенів, Тремексени — прихильники високих підборів на взутті, слемексени — низьких. На всі урядові посади імператор Ліліпутії призначав тільки прихильників низьких підборів.

Між Ліліпутією та Блефуску точаться війни. Що ж є їх причиною? З'ясовується, що жителі цих країн розбивають яйця з різних кінців. Нікчемний привід, а страждають і гинуть люди. Тут вже не до сміху.

Письменник вважав, що читача треба не розважати, а будити в ньому злість, примушувати бачити себе у справжньому вигляді. Не випадково Дж. Свіфт писав: "Сатира — своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, бачить, як правило, обличчя всіх, крім свого власного".

Сміх письменника — це засіб боротьби із суспільством, в якому викриваються його брехливість і вади. Свіфт — викривач тогочасних порядків. Він порівнює царський двір з помийницею, сенат — із табуном гусей.

Гуллівер відкрив маленький світ, щоб продемонструвати нищість і безглуздість державних установ Ліліпутії. Оскільки Ліліпутія — це алегорія, то зрозуміло, що Англія, яку критикує Свіфт, не може бути прикладом для інших держав. А це вже серйозний висновок.

Тому я і вважаю, що твір Свіфта — складний політичний твір.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 6 | Добавил: андрюха

Белль Генріх
Щеголєв Василь (Короткий життєпис)
Сковорода Григорій (Життя та творчість)
Талалай Леонід (Творчій Шлях)
Езоп
Кочерга Іван (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 18
    Гостей: 18
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта