Главная » Онлайн игры » Українська література » Тематичні твори

Вечірня зірка


Ще одна зірка зірвалася, прокотилася над обрієм, зачепивши своїм довгим хвостом верхівки дерев і упала в безвість. А скільки їх на небі, маленьких і великих. Спробуй-но, порахуй… Небо стоїть над землею бездонне і чисте, всіяне яскравими діамантовими зорями. Вони розлітаються яскравими бризками, спалахують, наче вогники, приваблюють до себе. Чорноока красуня-ніч гасить у вікнах вогні, заглядає у темні шибки, чи всі сплять…
Маленькій Наталочці аж ніяк не спиться. Бабуся ніяк не може її приспати:
- Бабусю, розкажіть мені казочку про зірочку. Ось про ту, найбільшу і найкрасивішу, - благає онука.
Наталочка зручніше вмощується на ліжку і довго дивиться на бабусю, і старенька відразу перестає сердиться, що дитя так довго не спить. Погладила онуку по голівці та почала тиху оповідь:
"Називають її люди вечірньою. Було це дуже давно. Жила в одному селі дівчина. З личка дуже красива, а жилось їй бідно. Багато хлопців на неї задивлялись, а вона любила тільки одного. Та бідний був хлопець. Пішов він на заробітки і довго не повертався. Зажурилася дівчина. Вийде ввечері, коли зійде місяць, заквітчається червоною калиною, як при милому, і йде на берег річки. Сяде на камені при місячному сяйві і дивиться на свою вроду, розганяє настирливі зірочки, що припливли подивиться на її красу. Терпкі сльози котяться і падають на гладеньке дзеркало води. Немає милого… Прохала ясного місяця, щоб освітив милому ту стежечку, яка приведе його до неї. Та він все не йшов. А одного разу їй здалося, що кличе її до себе. Зраділа дівчина, розпростерла руки, наче крила, і ступила назустріч йому з кручі. Міцний, буйний вітер підхопив її і поніс далеко в небо, аж до місяця. Та не знайшла й там вона свого милого. Так вона і стала зіркою.
Велике кохання зробило її найкращою, найяскравішою серед усіх зірок. Сходить вона найпершою, разом з місяцем, і завжди, кожної пори року, біля нього. Назвали її люди вечірньою, або дівич-зорею. Сходить вона ранесенько, вмиється росою-сльозою та й задивиться на якусь дівчину, що чекає милого…"
А Наталочка давно вже спить, заколисана бабусиною казкою. І сниться їй, що та найкраща зірка кличе її до себе, усміхається їй, простягає до неї свої прозорі руки.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 5 | Добавил: андрюха

Касілов Юрій (Кототкий опис творчості)
Стус Василь (Життєпис)
Ванченко Петро (Біографія)
Сосюра Володимир (Життя та творчість)
Загул Дмитро (Життєпис)
Поліщук Валеріан (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 6
    Гостей: 6
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта