Главная » Онлайн игры » Українська література » Тематичні твори

Мій проект пам'ятника літературному героєві


Звичайно, цей пам'ятник треба поставити в моєму рідному місті. У Центральному парку, де завжди багато дітей і дорослих. Тільки не на головній, галасливій алеї, не серед кіосків та атракціонів, а в затишному куточку, де можна просто відпочити з книжкою, де ніщо не заважає думати. Не треба високого постаменту, пишних клумб навколо, гучної музики.

Я поставила би цей пам'ятник на невеличкому круглому майданчику, щоб він одразу повністю відкривався. Так, щоб можна було його обійти, роздивляючись з усіх боків. Нехай постаментом йому буде невисока плита мармуру, що лежить просто на землі. Звичайного сірого кольору, навіть не блискуча, не шліфована.

У центрі — постать хлопчика, збільшена десь у півтора рази. Статую треба вкрити спеціальними фарбами, щоб не втрачали кольору у будь-яку негоду. У хлопця золоте волосся, блакитні очі. Шию пов'язано довгим шарфом. Він дивиться на тебе довірливо, як усі діти, і водночас серйозно. На руках він тримає баранця — обережно, ласкаво, але так, щоб той не міг дотягнутися до троянди, що росте поруч. Пам'ятаєте, баранцю забули намалювати ремінець до намордника? Поруч, щасливо і сумно посміхаючись, сидить Лис. Він схожий і на звичайного Лиса, і на людину виразом очей, замисленим поглядом.

Не треба лякатися, що нам — дітям не подобається, коли хтось на пам'ятнику занадто серйозний чи сумує. Нехай діти вчаться не бути байдужими до чужого лиха, нехай вчаться товаришувати як слід, знати, що "відповідаємо за тих, кого приручили".

Дещо далі сидить на землі стомлений льотчик, притулившись до крила свого літака. Сам літак просто ескізно накреслено на невеличкій гранітній стелі. Льотчик пильно вдивляється в обличчя хлопця, намагаючись пізнати в цій дитині самого себе, а може, навпаки — пізнати в собі риси цієї відвертої й довірливої дитячої душі.

Нехай усі дорослі, що приходять сюди самі чи зі своїми дітьми, теж над цим подумають, теж зазирнуть у своє дитинство.

І нехай над пам'ятником буде чисте небо. Вдень — з ясним сонечком. Вночі — з зірками, серед яких планета Маленького Принца, що з'явився на землі з волі французького льотчика і письменника Антуана де Сент-Екзюпері, людини високої вдачі та незвичайної долі.

Може, комусь із тих зірок срібними дзвіночками озветься чудовий сміх героя? Це ж так добре, що письменник привів Маленького Принца на нашу Планету людей.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 5 | Добавил: андрюха

Косинка Григорій (Біографія)
Антоненко-Давидович Борис (Життєпис)
Нестайко Всеволод (Біографія)
Нестор-літописець (Біографія)
Аполлінер Ґійом
Квітка-Основ'яненко Григорій (Життєпис)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта