Главная » Онлайн игры » Українська література » Тематичні твори

Мій день народження


Завтра в мене день народження — моє найулюбленіше свято! Я з нетерпінням чекав його цілий рік. Зазвичай мої батьки дарували мені щось цікаве: конструктор, книжку з казками і яскравими малюнками, а одного разу подарували... маскарадний новорічний костюм. Я на свято Нового року був котом Базиліо! Кумедний я мав вигляд! А як весело було!

Та вже давно я мрію про зовсім інше. Мені дуже хочеться... друга. Ні, товариш у мене є — це Богдан з мого класу. А я мрію про кошеня або цуцика. Але мама з татом щоразу мені казали: "Ти ще малий. Це ж скільки клопоту — і погодувати, і погуляти з ним, і прибрати". Я понуро зітхав... А, може, наступного разу?..

На свій день народження я вирішив найперше виспатися, бо припав він на вихідний. Зазвичай мама мене будила: "Синочку, любий, час вставати! З днем народження!" А сьогодні щось тихо... Ніхто не заходить до мене. Вже й сонечко високо — зазирнуло у вікно, лоскоче своїм промінням. Та ось щось мене залоскотало, щось м'якеньке доторкнулось до щоки. Я подумав, що то матуся. Розплющив очі... Перше, що я побачив, — це маленькі сірі оченята, що уважно мене вивчали. Кошеня!

— Мамо!!! — вигукнув я на всю квартиру. — Це мені подарунок? Кошеня зашипіло, підстрибнуло і зіскочило з ліжка.

— Тихіше, ти ж його перелякав. Так, це тобі подарунок. Ти вже достатньо до¬рослий, і ми з татом вирішили подарувати тобі кота. — Дякую, мамо! Ви у мене — найкращі батьки.

Я зазирнув під ліжко — кошеня злякано позирало на мене. "Вибач мені, будь ласка, я зараз", — звернувся я до кошеняти і швидко підхопився. Швиденько вмився, застелив ліжко — адже на мене чекав друг!

— Мамо, а що воно їсть?

— Молочко полюбляє, м'ясце, а підросте — усе їстиме, балувати його не треба.

— Мамо, чому воно не виходить з-під ліжка? Як його звідти виманити?

— Бо ти його налякав. Візьми невеличкий шматочок паперу, зроби бантик, прив'яжи до нього нитку і потягай по підлозі. Папір зашарудить, і кошеня почне гратися з ним, бо подумає, що то миша.

Я так і вчинив. Кошеня весело погналося за моїм бантиком, навіть спіймало, притиснувши лапками.

Нарешті я міг його роздивитися. Воно було незвичайного сірого кольору, май¬же блакитне, і смугасте, як тигр. Лапки білі, наче у шкарпетках, кінчик хвоста також білий, а ще — біла фудка, наче манишка, і вуса — білі. Гарне! Як же його назвати? Думав я, думав і вирішив: Лео. Майже лев. А що? Кіт Лео!

— Лео, — гукнув я до кошеняти. Воно підвело мордочку і пильно подивило¬ся на мене.

— Мамо, воно відгукнулося! Я назвав його Лео.

— Що ж, нехай буде Лео. Гарне ім'я.

Цікаве в мене життя починається. Адже мені є тепер про кого піклуватися!
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 9 | Добавил: андрюха

Бердник Олександр (Біографія)
Глібов Леонід (Життя та творчість)
Гутянський Веніамін (Життєпис)
Каган Абрам (Життєпис)
Будяк Юрій (Біографія)
Хоткевич Гнат (Життєпис)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 15
    Гостей: 15
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта