Главная » Онлайн игры » Українська література » Тематичні твори

Яким я уявляю майбутнє України


Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю... Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов'ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб'язного й доброзичливого, добропорядного і чесного... Паралельно з любов'ю вживається в мені тривога. Чим вона викликана? Можливо, тим, що за політичними амбіціями наші "державні мужі" забули про свій люд?! А може, тим, що сьогодні втрачено ідеали, знизився рівень духовності, поваги до людини, зокрема старшого покоління?! Усе частіше на екранах телевізорів ми бачимо старенькі обличчя наших дідусів і бабусь, що захищали рідну землю в далекому 1941-1945 роках, відбудовували державу після страхітливих воєнних років, ставили її на ноги, бо безмежно бажали й дбали про своє майбутнє й життя своїх дітей...

і що ж ми маємо? Сміхотворно з уст депутатів Верховної Ради звучать слова про підвищення пенсій, про пільги. Хотілося б дізнатися, чи є у них свої матері й батьки, як вони живуть, чи задоволені 500 гривнями, за які можна прохарчуватися днів 10. А далі що?

Вибач, дорога моя матусю, за таку відвертість. Проте я переконала, що мовчати сьогодні не треба. Необхідно кожному з нас визначитися, що зробити для того, щоб Україна стала могутньою державою. Я подумки звертаюсь до тих, для кого життя існує лише у формі гривні чи долара. Схаменіться, філософія життя так, що кожному з нас визначено не такий вже й довгий час перебування на землі.

Це істина, яка не потребує доказів. То, може, ви отямитеся й будете працювати на державу, щоб забезпечити її майбуття. Згадайте своїх пращурів. Вони були працьовитими людьми, любили землю, й вона відповідала їм сторицею. А коли треба було боронити її, забували про все: брали в руки граблі, коси, а то й просто каміння й грудьми відстоювали незалежність, щоб забезпечити своїм внукам і правнукам щасливе життя.

А ви, олігархи, грошові мішки, чи забезпечите майбуття своїм нащадкам. Ви, мабуть, переконані в тому, що гроші — найбільша сила на землі. Ні, шановні панове! Гроші — то тимчасове щастя. А ось духовність — то вічне. Принижуючи одне одного, брешучи одне одному й народові в цілому, ви нагадуєте мені загнаного вовка. Я не заздрю вам, а співчуваю. Ви втратили мораль, духовність. І якщо ви й надалі проторюватиме грошові стежки, то про яке майбуття рідного краю може йти мова.

Однак я не песиміст. Переконана, що грошовий перерозподіл закінчиться незабаром. Переможе здоровий глузд. Ми зрозуміємо, що рухає життя духовність. І тоді розквітне наш рідний край.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 18 | Добавил: андрюха

Чуб Дмитро (Біографія)
Альберті Рафаель
Шкурупій Гео (Біографія)
Барбюс Анрі
Белль Генріх
Фальківський Дмитро (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 2
    Гостей: 2
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта