Главная » Онлайн игры » Українська література » Тематичні твори

Інтелігенція й інтелігентність


Поняття "інтелігенція", "інтелігентність", на відміну від так званих "вічних" понять, з'явилися в нашій мові порівняно недавно, в 60-х роках XIX століття. Інтелігентами називали людей, що були зайняті розумовою працею, на відміну від тих, хто був зайнятий працею фізичною. Спершу вважали: інтелігентна людина — це та, яка здобула гарну освіту, багато читає, знає іноземні мови. Але можна все це мати і бути неінтелігентним, а можна мати те, що називається природженою, внутрішньою інтелігентністю. І не основне при цьому — диплом про вищу освіту. Ця якість — інтелігентність — наявністю диплома не визначається.

Першим твором в українській літературі, головними персонажами якого стали українські інтелігенти, був роман І. С. Нечуя-Левицького "Хмари". Він став несподіванкою для багатьох, бо панувала думка, що українська література є виключно селянською і в українського народу нікого, крім селян, немає. І. С. Нечуй-Левйцький змалював два покоління інтелігенції. Старше, яке представляє Дашкович, спершу студент, а потім професор Київського університету. Він палко бажає служити народові України — занедбаному, пригніченому, "безщасному". У зрілому віці Дашкович стає пасивним, не принісши користі своєму народові. Його талант марно загинув, "згинув надаремно для України і народу". Хмари над рідною землею хоче розвіяти представник другого покоління української інтелігенції — Павло Радюк. Вік діяльніший за Дашковича — поширює твори Тараса Шевченка, пропагує історію України. І. С. Нечуй-Левицький підводив читачів до висновку: кожне нове, наступне покоління інтелігентів повинно дбати про добробут народу, підносити ідею національної гідності, відстоювати незалежність Вітчизни.

Справжня інтелігентність була властива кращим українським письменникам, яких називали "совістю і сумлінням нації". Серед них — О. П. Довженко. У повісті "Зачарована Десна" він писав про свого батька, неграмотного, забитого вічними нестатками селянина, з глибокою шанобою схиляючись перед його внутрішньою інтелігентністю.

То ж будемо пам'ятати, що справжня інтелігентність — це, насамперед, внутрішня культура, доброта, чуйність, здатність до співпереживання.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 10 | Добавил: андрюха

Гриневичева Катря (Біографія)
Друкер Ірма (Життєпис)
Добровольський Аркадій (Біографія)
Міщенко Дмитро (Життєпис)
Сухомлинський Василь (Біографія)
Ґедзь Юхим (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта