Главная » Онлайн игры » Українська література » Тематичні твори

Без минулого немає майбутнього


Я "люблю" хворіти. У такі дні я залишаюся вдома, біля мене клопоче бабуся. Мама з татом на роботі, про стан мого здоров'я дізнаються по мобільному телефону. Дідусь мій, як і бабуся, на пенсії, але продовжує працювати. Він — кандидат наук, читає лекції в університеті майбутнім архітекторам. Бабуся займається домашнім господарством, а раніше вона працювала вихователем у дитячому садочку. І зараз її часто запрошують провести консультації, і вона ділиться своїм досвідом з молоддю. Тому в моєму вихованні бере активну участь. Професія педагога, можна сказати, у нас сімейна. Мама працює вчителем початкових класів, а батько викладає фізику в технікумі.

Коли я хворію, мене допускають до сімейних святинь. Я гортаю старий альбом із фотографіями. На них мої пращури — прабабусі та прадідусі. На знімках вони ще молоді, їм дуже личить військова форма. Усі ці фотографії зроблені під час Великої Вітчизняної війни. На мене дивляться усміхнені обличчя, і я відчуваю якесь полегшення, навіть хвороба відступає.

Бабуся каже, що таке спілкування із сімейними реліквіями впливає на мене позитивно. Сімейні святині — це не тільки фотографії моєї родини, але й бойові нагороди прадіда Івана Трифоновича. Там є й ордени, й медалі, й відзнаки, які він отримав до ювілеїв Дня Перемоги. Але є серед них особлива нагорода. На жаль, за життя Іван Трифонович її не зміг отримати. А було все так...

Декілька років тому до нас завітав незнайомий капітан, це був представник військкомату. Виявилося, до них надійшов орден, який шукав мого прадіда довгі післявоєнні роки. Капітан запросив отримати цю нагороду мого дідуся. І ось сімейна реліквія лежить на моїй долоні, я з хвилюванням читаю напис, викарбуваний на ньому: "Вітчизняна війна". Орден здається мені дуже важким, може, й тому, що перемогу в цій страшній війні мільйони бійців та мирні мешканці здобули страшною ціною.

У дні родинних свят ми виймаємо нагороди наших пращурів і нам здається, що вони поруч. Я ще не знаю, ким стану, коли подорослішаю, але впевнений, що залишусь вірним сімейним традиціям.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 8 | Добавил: андрюха

Кальницький Яків (Біографія)
Фальківський Дмитро (Біографія)
Нестайко Всеволод (Біографія)
Олійник Борис (Біографія)
Малишко Андрій (Біографія)
Грінченко Борис (Життєпис)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 5
    Гостей: 5
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта