Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Ув'язнена лірика поетів Харківщини


Воно жило і в боротьбі,
І в муках рабського терпіння,
Та не зневірилось в собі -
Моє трагічне покоління.
/ І. Гнатюк /

Донедавна ми більше говорили про великий талант великих творців - письменників-класиків української літератури, про їхнє життя - боротьбу за краще майбутнє для народу України.
А зараз нам відкрилась ще одна надзвичайно трагічна і водночас героїчна сторінка в нашій літературі. Ми можемо не ховаючись прочитати поетичні рядки сучасних поетів, справжніх лицарів духу, які зазнали переслідувань, морального терору й політичних репресій у роки комуністично-кагебістської сваволі. Їх немало і відомих, і маловідомих. Ми ж поділимося враженнями від читання ліричних творів ув'язнених поетів Харківщини. Ось ці імена: Василь Іванович Боровий, Володимир Пасічник, Віталій Поліщук, Володимир Свідзінський, Іван Світличний, Микола Шатилов. Вони були тими і серед тих, хто був вигнаний за правду, тими, кого ганьбили, гнали і облудно на них наговорювали всяке лихе слово. Вони ж знали, що без самозречення і жертовності не зберегти ні власну душу, ні душу свого народу. І йшли до кінця.
І тепер, коли ми потроху підводимось з колін, не забуваймо про те, що нам у цьому передували вони, що на початку нашого простування до свободи було їхнє слово.
Василь Боровий. Заарештований і засуджений 1947 року за антирадянську агітацію і пропаганду. Десятирічне ув'язнення відбував у конц-таборах Нориллага. Перечитавши збірки поезій "Березнева земля", "Розмова з флейтою", "Жито-життя", "Зелений парус літа", "Багряне сонце землі", переконуємось, що людина ця мала сталевий характер і нерви, невимовної сили дух і чітко визначене своє призначення в житті:
Залізом виривали мій язик,
Палили моє тіло на кострищі...
Я - вольності тисячолітній крик,
Дух непокори, людства думи віщі.
Як землетрус, я рву колючий дріт,
Як промінь, вириваюсь я крізь грати...
Я - творча міць, яка будує світ,
Хоч кожну ніч мене вели вмирати.
Ще одне ім'я - Володимир Пасічник. 1946 року разом із батьками і двома малими сестрами був вивезений до Сибіру. 1964 року закінчив філологічний факультет Харківського держуніверситету, але не був допущений до захисту диплома з політичних мотивів: "За прояви ворожої буржуазно-націоналістичної ідеології". Приводом послужила рукописна збірка його поезій, що потрапила до рук КДБ. Вражає його імпульсна кантата "Вона". Терзається думка в тенетах, ніяк не вирветься почуття на волю:
Як нам вузько,
Так, як в'язням,
В Березі Картузькій,
Але вижив таки Гаврилюк,
І ми не загинем від мук!
Ім'я Свідзінського теж пов'язане з Харковом, проживав у нашому місті з 1925 року. Тут вийшли збірки поезій "Вересень" і "Поезії". Він поет незвичайної сили, міг би сказати, як і Шопен: "Моє королівство - невелике, але я в ньому король!" Володимир Свідзінський загинув під час війни, але причина смерті прикрита димовою завісою, яку тільки зараз відкривають і ми дізнаємося, що заарештований він був у Харкові 1941 року і згорів у сараї в одному селі під Куп'янськом - таку страту влаштував НКВД заарештованим харків'янам. Прозорливість поета вражаюча, ще у збірці "Вересень" він пророчо сказав: "В полум'ї був спервовіку і в полум'я знову вернуся..."
Час українського відродження - і виходять із забуття письменни ки 20-х років Клим Поліщук і Валеріян Поліщук. А за ними - і їх молодий спадкоємець, наш сучасник - харків'янин поет Віталій Полі-щук. Його збірку "Розбуджена тиша" щиро вітали і схвалювали у хрущовську відлигу В. Мисик та І. Муратов. Але небо стало захмарювати ся. У руках ненависників українського слова знову заблискала така надійна зброя проти всього живого, як "націоналізм", "інакомисліє". Кажуть, на скрижалях пророка Моїсея, які він виніс із гори Сінаю, бракувало одинадцятої заповіді, а саме - "Не бійся!" Молодий поет був не з полохливих, але наступаюча атмосфера його засмутила; сам подався на острови самотності. Але ж він, поет, як кажуть, від Бога, він опанував вільний вірш, верлібр. Зумів навантажити змістом кожен рядок, кожне слово, переконуючи нас, читачів, яка гарна і ця віршована форма, коли в ній живе Поезія:

На Івана Купала
Мене мати
Купала.
Водою святою,
Святою водою
Із криниці обмивала.
Люди,
Я на сторожі
Чистих криниць.
Святих криниць
Ваших сердець.

Іван Олексійович Світличний належав до "шістдесятників", навколо нього гуртувалися молоді поети, прозаїки. 1965 року заарештований разом із групою творчої інтелігенції - О. Заливахою, М. та Б. Горинями, М. Косовим. Через вісім місяців був звільнений. Та ж збільшувалися брежнєвські приморозки, у січні 1972 року по всій Україні пройшли масові арешти, серед заарештованих був і Світличний. Вирок - 7 років таборів суворого режиму, 5 років заслання. Але це не зупинило творчого лету митця. Багато перекладав, працював над словником синонімів, писав оригінальні поезії. Особливо захоплюють збірки "Гратовані сонети" та "Серце для куль і для рим":

Я - випадок. Я із закону випав
І впав у винятковість, як у сон,
Але не любить випадків закон...

Пошматувало життя-долю і у Миколи Шатилова. Довелося поплатитися звільненням із посади редактора критичного відділу в журналі "Прапор" ("Березіль") за саму лише згадку про українських політв'язнів. Арешт: засуджений як кримінальний злочинець. Після звільнення змінив безліч професій. Зараз - власний кореспондент журналу "Визвольний шлях" у Празі. Та не зачерствіла душа поета, його поезія з переливами, то ніжна, мрійлива, лірична, то різка, нестримна, болюча:
У провулках жорстокого міста,
де живеш ти мені на біду,
Як останню перлинку з намиста,
вже ніколи тебе не знайду.
Посумую, а може, поплачу,
любих коней вівсом пригощу,
а побачень гірких не пробачу
і щасливих прощань не прощу.
Ці поети дають нам віру, надію, любов. Вони давали нам уявлення про свободу і тепер вчать нас бути вільними. Вони вчать нас любові, бо таку самовідданість у творчості і рішучості у вчинках, таку жертовність, віру і вірність, таку стійкість у сподіваннях на кращу долю свого народу і всього людства могли утвердити тільки справжні діти своєї матері України.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 22 | Добавил: андрюха

Руденко Микола (Біографія)
Баглюк Григорій (Біографія)
Годованець Микита (Біографія)
Анрі-Марі Бейль Стендаль
Давидов Анатолій (Біографія)
Земляк Василь (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 15
    Гостей: 14
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта