Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Українське село у творах Ю. Мушкетика


Людина і земля. Це вічна тема в українській літературі. Згадаймо: "Кайдашева сім'я" І. Нечуя-Левицького, "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" П. Мирного, "Fata morgana" М. Коцюбинського, "Земля" О. Кобилянської, "Страчене життя" А. Тесленка, "Земля" О. Довженка, "Кров людська — не водиця" М. Стельмаха тощо. Перелік творів можна продовжити. І кожен з художників слова по-своєму, у відповідності до свого індивідуального стилю, вирішував Цю проблему. Для одних — земля як засіб існування, для інших — тло, на якому виростає особистість.

Про життя села писав і український письменник пожовтневої доби Ю. Мушкетик. Сільська тема займає в його доробку вагоме місце. Виходець з села, він з молоком матері ввібрав до свого серця будення, радощі й тривоги хліборобів.

Безумовно, не тільки про село пише письменник. Значну частину творів присвячує історичній темі ("Семен Палій", "Гайдамаки", "Смерть Сократа" тощо).

Та найбільш популярні серед читачів твори про сучасність.

Про життя українського села в 70-80-ті роки письменник розповідає в романах "Рубіж" і "Позиція", в оповіданні "Суд", яке стало хрестоматійним у стінах школи.

Головні герої романів "Рубіж" і "Позиція" — наші сучасники. Що притаманне цим людям?

Василь Грек (роман "Позиція") — людина нелегкої долі і нелегкої вдачі. Він, як і Марко Безсмертний, герой роману "Правда і кривда" М. Стельмаха, керує великим господарством.

На кожному кроці в своєму житті зустрічається з формалізмом, недалекоглядністю районних та обласних rope-керівників. Та Грек — людина чесна, відповідальна, з почуттям обов'язку, і саме ці риси допомагають йому триматися.

Орест Шостак (герой роману "Рубіж") теж віддана народові людина. Він далекоглядний у своїх мріях і діях, розуміє, що господарство може принести прибуток державі тільки тоді, коли вся система господарювання буде вестися на науковій основі.

Найдетальніше описане село Ю. Мушкетиком у оповіданні "Суд". У центрі уваги письменника — українське село в довоєнні та післявоєнні роки.

Сюжет твору нескладний, що відповідає жанрові, головних героїв небагато. Основну увагу автор акцентує на образі Ганни — Простої української жінки. Просторові й часові рамки дають нам Можливість познайомитися з життям Ганни від дитинства до трагічної смерті.

Дитинство її було дуже складним. Вона належить до того покоління, яке було свідком кровопролитних боїв на фронтах імперіалістичної, на барикадах Великої Жовтневої. П. Мирний Писав про Мотрю, матір Чіпки, в романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?!" "Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою, не сподівалася замужньою вдовою". Те ж було, й з Ганною. Тяжке дитинство, пізнє заміжжя (вона вийшла заміж за Омелька Розсоху з двома дітьми), голод 1927, 1933, споглядання страшних наслідків голоду. Людина є людина, вона не хоче помирати голодною смертю, і коли в неї є хоч трішечки сил, робить все для того, щоб утримати себе і ближніх. Ось і Ганна рятувала своїх дітей від смерті, тягала лантухи з м'ясом, добувала хліб.

Ця сторінка в житті України ще не вивчена до кінця й не осмислена, та, коли читаєш рядки з оповідання про життя головної героїні в цей період, стає моторошно: від голоду пухнуть люди, на дорогах — подохла худоба, а найстрашніше, що породив голод, — це людоїдство, хоч про це і не пише Ю. Мушкетик.

Небагато щасливих років прожила Ганна перед війною. Щастя було тільки в думках та надіях на майбутнє.

22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Чоловік пішов на війну й не повернувся, як мільйони людей Не повернулися з фронтів сини Данило та Микита. І залишився у Ганни один синок — Грицько.

Історія життя героїні — то історія всього українського народу, який цілеспрямовано знищували, у якого відривали язика, Солдатська вдова не одержує підтримки з боку голови колгоспу, у неї відбирають корову.

Кульмінація твору — суд над Ганною. За що ж судять жінку? Та за те, що вона не виробила трудоднів. Людина, яка витратила всі свої сили, не може витримати цього страшного знущання їй стемніло в очах, вона кволо, наче підбита птаха, махнула руками й опустилася на підлогу".

Юрія Мушкетика за правдиве відтворення життя часом замовчують. А він майстер прози з великої літери. На сторінках прозових творів письменник досить майстерно зумів показати типові явища з життя українського села, створити колоритні образи трудівників і трудівниць, гнівним словом викрити сутність Системи і за це сьогоднішній читач говорить йому щире дякую.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 19 | Добавил: андрюха

Вишенський Іван (Біографія)
Чуб Дмитро (Біографія)
Антоненко-Давидович Борис (Життєпис)
Чубинський Павло (Біографія)
Олійник Борис (Біографія)
Бровченко Володимир (Короткий життєпис)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 8
    Гостей: 8
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта