Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка «Інститутка»


Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті.

Звернімо увагу на такий факт: у повісті «Інститутка» немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна людина, що в ній самій відбувається якась боротьба між добрим і злим (а це більш характерно для людського життя). Усі герої із самого початку є носіями тієї чи іншої моральної цінності. Візьмімо інститутку: навіть із дуже великим напруженням пошуку ми не зможемо знайти бодай однієї позитивної риси в її характері. Або Устина: як не вчитуйся в рядки твору, аж ніяк не знайдеш чогось негативного в її поведінці, мові. Тож Марко Вовчок із самого початку свого задуму написати таку повість уявляла для себе контрастність протиставлення Добра і Зла, доводячи це до абсолютного максимального вираження.

Устина. Від природи вона була веселою, життєрадісною. Чи не найголовніша риса Устини — це її глибокий розум, який найперше виявляється у здатності дуже швидко розбиратися в людях, оцінювати їх. Виховання Устини, що ґрунтується на здоровій народній моралі, було набагато благороднішим за виховання панянки, що навчалася в Інституті шляхетних дівиць. «...Чого там панночки нашої не навчено! А найбільш, бачця, людей туманити!»

Приховане протиставлення Устини й інститутки (як носіїв Добра і Зла) найкраще видно в такому епізоді: «сіла панночка зачісуватись... Лишенько ж моє! Легше б жару червоного у руки набрала, як мені довелось туманіти коло її русої коси!.. І така, і отака, і геть — пріч пішла, і знов сюди поступай: і пхати мене, і наскакувати на мене — аж я злякалась!.. Я в двері, а вона за мною в сад: «Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино!» Оглянусь я на неї, — страшна така зробилась, що в мене ноги захитались. Вона мене як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як гадюки. Хочу кричати, — дух мені захопило, так і рухнула коло яблуні, та вже од холодної води прокинулась. Дивлюсь — дівчата коло мене скупчились, білі усі, як крейда».

Інститутка. Жіночність — якість, якої дуже прагне інститутка, і на це було спрямоване її виховання. Це був для неї своєрідний товар. І цей товар вона мала вигідно продати, тобто вигідно вийти заміж. Письменниця вдається до чіткого протиставлення панянки й Устини. Бо жіночність Устини — вроджена. Вона — у її душевній доброті, м'якості характеру, у прихильному, уважному ставленні до людей, умінні радіти всьому доброму, що зустрічається в житті. Егоїзм інститутки розкривається поступово. Спочатку він виявився у ставленні до кріпаків. Щоправда, спершу, знущаючись над дівчатами-кріпачками, вона ніяковіла, навіть червоніла. Але швидко перестала соромитися таких вчинків. Устина дивується, як інститутка «охижіла», яке «страшне у неї зробилося те личко гожеє!» Поведінку інститутки молена краще зрозуміти, врахувавши, що сильно розвинутий егоїзм межує з жорстокістю, бо людина зосереджується на собі, втрачає здатність розуміти інших Людей, вона стає байдужою до страждань інших — аби їй було добре. Тож можна стверджувати, що вчинками інститутки керує Зло.

Назар і Прокіп. В образах Назара і Прокопа письменниця показала селян-українців, які ніби уособили незалежний, вільнолюбний дух свого народу. Так, вони потрапили в кріпацтво та змушені служити панам. Але в них надто розвинене почуття власної гідності. Вони надто розумні, надто життєлюбні, щоб змиритися з рабським існуванням.

Вільнолюбство та людську гідність Прокопа виразно бачимо в його суперечці з кухарем-москалем, який проповідує покору та шанобливе ставлення до пана навіть тоді, коли той вибиває зуби. За вільнолюбний учинок Прокопа віддають у москалі, одна неволя замінила іншу, можливо, ще важчу. Але хлопець веселий з того, що ціною своєї солдатчини приніс Устині, своїй дружині, визволення з кріпацтва. У цьому — шляхетність його натури та ще одне підтвердження, що ця людина знає: Бог — це любов.

В образі інститутки, здається, зосереджені всі погані риси, які тільки можуть бути притаманні людині: крайній егоїзм та жорстокість поєднуються в ній із хитрістю та підступним лицемірством. Знайомство з цим образом допомагає краще розпізнавати Зло в людині. Це дуже важливо, бо Зло вміє маскуватись. Що точніше розпізнаватимемо Зло в собі та в інших людях, що наполегливіше будемо прагнути подолати його, то сильніше утверджуватиметься в житті Добро.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 19 | Добавил: андрюха

Москаленко Михайло (Короткий опис творчості)
Федорів Роман (Біографія)
Олійник Борис (Біографія)
Косинка Григорій (Життя та творчість)
Божко Сава (Біографія)
Астуріас Міґель Анхель

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 10
    Гостей: 10
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта