Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Романтичний ідеал національного визволення та свободи в pанній ліpиці Павла Тичини. 4


Павло Тичина прийшов у літературу зовсім юним і приніс своє радісне світовідчуття, що вибухнуло в ній раптово "Сонячними кларнетами". Поява цієї збірки розцінювалася тоді як справжня революція в українській поезії. Вона вийшла з тісних рамок традиційної поетики, несла в собі свіжу образність, пошуки цікавих форм. Її автор був тоді сповнений надій, щасливого передчуття близької всеочисної грози. Він вірив у революцію зі всім шалом юності, і тому сприймав її спрагло, з відкритою навстіж душею, як провісницю визволення, того духовного розкріпачення народу, про яке так мріяв.

Проте дуже скоро в осяйний світ цих радісних мотивів та настроїв вкраплюються вірші, що містять сумні пророцтва щодо новітньої революційної епохи:

Одчиняйте двері —
Наречена йде!
Одчиняйте двері! —
Голуба блакить.
Очі, серце і хорали
Стали.
Ждуть.

Одчинились двері —
Горобина ніч!
Одчинились двері —
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами,
Тьмами.
Дощ.
("Одчиняйте двері")

Але "Золотий гомін" волелюбних прагнень до якогось часу приглушує ці страшні поетові пророцтва. Тим життєствердним гомоном повниться небо над Києвом, у ньому вчувається відгук тих прадавніх часів, коли покоління наших пращурів освячували землю кров'ю — за волю.

Із сивої-сивої Давнини причалюють
Човни золотії...
("Золотий гомін")

Причалюють і до пам'яті, і до "золотого гомону", і до дзвонів Лаври та Софії, що звіщали — так бачилося поетові — про добу Свободи. Тичина силою свого поетичного таланту сплавляє в єдине "Я — дужий народ, я моло- дий" усі віковічні змагання українців за омріяну волю, усі священні пориви і злети народного духу:

...Над сивоусими небесними ланами
Час проходить,
Час засіває.
Падають
Зерна
Кришталевої музики.
З глибин Вічності падають зерна .
В душу.
І там, в озері душі,
Над яким у недосяжній високості
в'ються
голуби-тремтіння,
Там,
У повнозвучнім озері акордами розцвітають,
Натхненними, як очі предків!

Але романтичний ідеал визволення дедалі частіше губився в подальшій поезії Тичини, бо дійсність щоразу свавільніше суперечила цьому ідеалові і унеможливлювала його втілення в життя. У звучанні кларнетів безповоротно гасне "сонячність":

Не місяць, і не зорі,
Як страшно!.. Людське серце
І дніти мов не дніло.
До краю обідніло.
("Скорбна мати")

А в поетичній збірці "Замість сонетів і октав" вже не просто нема місця для радісних сподівань на народну волю, на прийдешній день української нації, ніким не гнобленої та не зневаженої, — там поет зі сміливою відвертістю говорить про те, як потоплено і поховано романтичні ідеали його юності:

Місто в мальованих плакатах: людина
людину коле.
Читаємо списки розстріляних
і дивуємось,
що на провінції погроми.
("Антистрофа")

Жахливу дійсність змальовують поетові "Антистрофи", вірші "Загримало в двері прикладом", "Замість сонетів і октав", "Терор" та інші. Тичині стає зрозуміло: революція захлинулася в крові, і отже — це ще не край українській битві за волю. І хоч надломлена цим гірким відкриттям поетова Муза зрадила омріяному ідеалові народного визволення, і Тичина відбував до кінця життя літературну "панщину", проте в скарбниці народного духу лишиться поезія не того Тичини, якого, за словами В. Стуса, доба "заправила... на роль блазня", а того, який був пристрасним митцем, що в зеніті свого таланту гартував народне прагнення до свободи:

...о, я чую, я знаю.
Під регіт і бурю, під грім од повстань
од всіх своїх нервів у степ посилаю —
поете, устань!
Чорнозем підвівся і дивиться в вічі,
і кривить обличчя в кривавий свій сміх.
Поете, любити свій край не є злочин,
коли це для всіх!
("І Бєлий, і Блок...")
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 12 | Добавил: андрюха

Шкурупій Гео (Біографія)
Джеймс Джойс
Драч Іван (Життя та творчість)
Дімаров Анатолій (Біографія)
Ахундов Мірза Фаталі
Марсель Пруст

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 17
    Гостей: 17
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта