Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Проблема історичної пам'яті народу (за поемою М. Вороного «Евшан-зілля»)


Кожна людина в світі є представником своєї нації, свого народу, а тому проблема історичної пам'яті народу, Яку порушив М. Вороний у поемі «Євшан-зілля», актуальна і на початку XX століття, і сьогодні, на початку XXI століття. А я так думаю, що й надалі її патріотичний пафос буде актуально звучати, бо без минулого не буде теперішнього, а без теперішнього не буде майбутнього.

Поема письменника має літописну основу — і в цьому теж зв'язок поколінь і пам'яті народу про своє коріння. За літописною легендою, київський князь Володимир Мономах взяв у полон малого сина половецького хана. Вирісши серед русичів, хлопчик забув свій народ, його традиції, мову. Оточений любов'ю людей, які були поруч з ним, хлопець жив, не сумуючи за своєю батьківщиною. Але батько не може забути, що десь у далекому краї живе його син, не знаючи, якого він роду-племені. Хан послав посланця з метою знайти сина і повернути на батьківщину.

Така літописна легенда, однак поема М. Вороного має глибокий сучасний філософський і соціальний зміст.

Так сталося, що нас, українців, розкидала доля по всій землі. Дехто з нас живе в інших країнах, шануючи їх закони і традиції, забуваючи власні. Тому піднята поетом проблема вірності людини рідному краєві, своєму народові і в кінці XX — на початку XXI століть є актуальною.

Звертаючись до сучасників, поет застерігає їх не занедбувати свій край, не бути безбатченками, пам'ятати, чиїми діти:

Певну віру в ідеали
Тим, котрі вже край свій рідний
Зацурали, занедбали.

Сам поет теж жив в еміграції, але жити без свого народу не зміг. Знаючи життя емігрантів, поет звертається до тих українців, які відцуралися рідної мови, а в традиціях свого народу бачать щось принизливе:

Де ж того євшану взяти,
Того зілля-привороту,
Щоб на певний шлях натрапить, —
Шлях у край свій повороту?!

Далекоглядність поета в тому, що він прагне знайти шляхи, які б повернули синів до Матері-Вітчизни:

Ні, про інше щось говорить
Те старе оповідання.
Між рядками слів таїться
В нім якесь пророкування.

І дійсно, до нас в кінці XX століття повернулась і спадщина В. Винниченка, і О. Олеся, і М. Вороного, і У. Самчука, і Т. Осьмачки. Ці вірні Україні люди ніколи не забували її мови, свого краю, були вірними її синами. Доля іноді буває безжалісною, але це не дає людині права забувати своє коріння, свою Батьківщину, свою мову.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 19 | Добавил: андрюха

Талалай Леонід (Творчій Шлях)
Гужва Валерій (Короткий опис творчості)
Анрі-Марі Бейль Стендаль
Годованець Микита (Біографія)
Грінченко Борис (Життя та творчість)
Гуцало Євген (Життя та творчість)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 85
    Гостей: 85
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта