Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Проблема батьків і дітей (за п'єсою О. Коломійця "Дикий ангел")


Мабуть, проблема батьків і дітей почала існувати ще тоді, відколи виникло суспільство. A в літературі неодноразово йдеться про щасливу родину, стосунки між батьками та дітьми.

П'єса О. Коломійця "Дикий Ангел" з тих, що цікавить уже не одне покоління. Підзаголовком "Повість про сім'ю" автор визначив найголовнішу проблему драми. Справді, сім'я — найперший осередок нашої спільноти, в якому закладаються моральні основи людської особистості.

Хто ж такі Ангели? Це сім'я, яка живе в добротному будинку, побудованому своїми руками. Чітко просліджується насамперед батьківська позиція: батьки повинні відповідати за своїх дітей, за честь роду.

Головний герой п'єси Платон Микитович Ангел раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду й працю. Батько вважав обов'язком передати свою працелюбність, головні життєві принципи дітям, щоб потім їм легше жилося. Адже хто навчить і пожаліє дитину, чужі люди? "У них своїх клопотів повно", — говорить Платон Микитович. Отож і відправляє він з дому сина Павлика, студента, який одружився з дівчиною, не порадившись з батьками, не маючи засобів для утримання сім'ї. Батько твердо переконаний, що хлопець може одружуватися за таких умов: "Є в тебе дах над головою?! Зможеш прогодувати, одягнути дружину свою? Женися!" Кажуть, що з милим рай і в курені. Платон Микитович має іншу думку: "В курені живуть злидні, а злидні перегризають горло коханню, хоч би яке воно було!" І з цим не можна не погодитися.

Батько виганяє сина з дому. Вчинок, як на мій погляд, жорстокий, але Платон Микитович в душі й сам страждає. Його тішить єдина надія, що зерна працелюбності, порядності, які він посіяв у хлопцеві (з трьох років Павлик допомагав йому в майстерні), не дадуть тому збочити з правильного шляху, підкажуть вихід зі скрутного становища.

Так воно і сталося. Павлик перевівся з денного відділення інституту на вечірнє, потім поїхав разом з дружиною на Північ працювати. Заробив багато грошей, які дали йому можливість утримувати власну сім'ю, і склав таким чином екзамен на зрілість.

Платон Микитович дізнався, що й інший син, Федір, нечесно повівся в особистому житті. Він таємно зустрічається із заміжньою жінкою, ховається зі своєю любов'ю і не може зважитися на рішучий крок. Ангел влаштовує так, щоб Федір, Клава і її чоловік Маляр зустрілися нарешті для рішучої розмови, сказали один одному правду, якою б гіркою вона не була. У кінці п'єси ми бачимо радісного Федора, щасливу лікарку Клаву, яку Ангели прийняли до своєї сім'ї. Платон Ангел не покладає відповідальності за виховання дітей на школу, міліцію. Батько вважає, що дітям потрібно дати не матеріальне забезпечення, а вміння працювати, жити самостійно.

Діти спочатку ображаються на батька, не розуміють його. Та час показує, наскільки правдива батькова наука. Найстарший син Петро хоче бути схожим на свого батька, наслідує навіть у дрібницях. Його дача — точна копія батьківської оселі, свого маленького сина він називає Платончиком і залучає до роботи в майстерні.

Петро займає високу посаду. Підписуючи дозвіл на будівництво житлового будинку, він чомусь забув подумати про те, як житимуть люди в екологічно неблагополучному районі. Коли про це дізнався Платон Микитович, то дуже розгнівався, назвавши сина "временщиком". Батько змушує Петра написати куди слід про свою помилку, хоч за це синові доведеться відповідати: він втратить посаду, квартиру, добробут. Той вагається, але врешті-решт правда й тут бере гору.

Отже, у родині Ангелів перемогла батьківська мудрість. Але ми бачимо в п'єсі ще одну сім'ю — сусіда Крячка. Цей свого сина жалів, працювати не вчив, тому хлопець став навіть "батька за петельки" хапати, пити, бешкетувати. І коли Крячко запитав у Платона, що йому робити, то Ангел порадив сусідові лікувати сина трудом.

Проблема батьків і дітей, очевидно, існуватиме вічно. Адже батьки, добре знаючи свої обов'язки, не завжди намагаються зрозуміти дітей, їхні романтичні пориви, прагнення до самоутвердження.

Крім того, старшому поколінню важче пристосовуватися до нових умов життя, ніж молоді. А молодим теж не завжди легко прислухатися до порад мудрих.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 13 | Добавил: андрюха

Бажан Микола (Біографія)
Тесленко Архіп (Біографія)
Арістотель зі Стагіри
Атаманюк Василь (Біографія)
Вальтер Скотт
Ольжич Олег (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта