Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час (за твором О. Коломійця "Дикий Ангел")


Проблема «батьків і дітей» актуальна в усі часи, тому що це глибоко моральна проблема. Вона не один раз піднімалася у світовій літературі: І. Тургенєв «Батьки і діти», О. Пушкін «Станційний наглядач», Оноре де Бальзак «Батько Горіо» та інші. Тема ця вічна. Вона вбирає у себе цілий ряд важливих моральних проблем. Це і проблема освіти, проблема морального вибору, проблема вдячності, проблема взаємопорозуміння. І кожен автор по-своєму намагається подивитися на них.

Візьмемо твір відомого українського драматурга Олексія Коломійця «Дикий Ангел». Автор твору недарма дає у підзаголовку другу назву — «Повість про сім'ю». Головний герой твору — Платон Ангел. Він батько чотирьох дітей, пенсіонер, позаду в якого напружене трудове життя, грізні роки війни. Зовні суворий, втомлений, інколи він справляє на оточення негативне враження. «Бурбон», — каже про нього кореспондент газети Клоков, який за завданням редакції написати нарис про робітничу сім'ю прийшов до Платона Ангела. «Користолюбець», «жмикрут», «скнара» називає його сусід і колишній товариш по роботі, а зараз пенсіонер Крячко, бо Ангел за копійкою не те що нахилиться, а «ляже». На перший погляд, усі вони мають рацію. І вчинки Платона Ангела інколи здаються «дикими». Справді, він забирає у дорослих дітей все, що вони заробили, на свій розсуд розпоряджається сімейними прибутками, іноді докоряє дітям за невеликі заробітки і радить на наступний місяць постаратися заробити більше. І, нарешті, зовсім, здавалось би, жорстокий вчинок: дізнавшись про те, що молодший син Павло — студент інституту — одружився, виганяє його з дому. Але це тільки на перший погляд. Своїм домашнім, які не погоджувалися з його рішенням, Платон Микитович популярно пояснює, що син тепер сам повинен навчатися утримувати себе й свою сім'ю. «Нехай його життя поколесить, поморозить, попече! Життя — не батько, не мати: подарунків не робитиме». І хоч самому Платону було шкода сина, але своїми принципами він не поступився. Та саме в цьому, мабуть, і полягає любов і мудрість батьківського почуття, який хоче виховати не нахлібника, не ледаря й волоцюгу, а чесну, порядну, працьовиту людину. Як? Яким чином? Працею і ще раз працею. Тому в сім'ї його немає ледарів. Усі пройшли виховання трудом — сини Петро, Федір, Павло, дочка Тетяна. «В отій майстерні з трьох років», — каже мати Уляна Охтисівна, також працьовита й добра жінка, що в усьому підтримує свого чоловіка, поділяє його погляди на виховання дітей.

Платон Микитович вважає, що в усьому повинен бути порядок, і що б ти не робив — роби по совісті. «У всьому, у малому й великому, єдиний порадник — правда», — такий його життєвий девіз. Вища мета його життя — жити по-людськи. А для того, щоб добре жити, потрібні гроші. Людина повинна заробляти багато, тоді і вона буде багатіти, і держава. Шкода тільки, що ї державі розвелося багато дармоїдів, тому й живеться скрутно. Але він не «скнара» і не «куркуляка», хоч сам зізнається, що до грошей не байдужий. Але гроші він «не любить, а поважає». Він і дітей вчить чесно їх заробляти. «Гроші можна або заробити, або вкрасти. Третього путі немає». Кришталево чиста людина, совісний, невтомний трудівник, справжній господар, Платон дбає про всенародне добро. Всім своїм життям, чесністю й непохитною принциповістю захоплює людей, вчить їх жити за правилами честі і справедливості. Такою ж постає в п'єсі і його дружина Уляна Охтисівна. Добра, лагідна, врівноважена жінка, дбайлива й ощадлива господиня, ніжна й любляча мати, яка живе для сім'ї, створює сімейний затишок, турбується про чоловіка і дітей, допомагає їм розібратися у складних життєвих проблемах. У вихованні дітей повністю поділяє погляди свого чоловіка, тільки душа у неї тепліша і лагідніша.

У Платона Микитовича четверо дітей, і всіх він до пуття привів, навчив по-людському чесно жити. Докладав усіх зусиль, щоб виховати дітей порядними людьми. «Кожного мушу бачити і за кожним наглядати. Споконвіків так велено батькам». І цього він домігся. «Яка хата — такий тин, який батько — такий син», — твердить народне прислів'я.

Такими же чесними, порядними, принциповими людьми виросли й діти Платона, які поважають і шанують батька, хоча конфлікти, як і в усіх сім'ях, у родині теж бувають. Діти виросли і вважають, що вони мають право на власну думку і власне життя. А батько контролює їх вчинки, вимагає, щоб усі зароблені гроші вони віддавали у спільну сімейну касу, ще й обурюється, коли діти заробили мало. Проте скоро вони зрозуміли батькову правду. Ставши дорослими й самостійними, все ж дослухаються батьківських порад, бо знають, що батько поганому не навчить. Так, Петро — старший син Платона, вибився у високе начальство, проте послухався батьківської поради і не поставив свій підпис на документі, який дозволяв би спорудити житловий будинок в екологічно невдалому місці. І хоч це коштувало Петрові втрати керівної посади, дачі, персональної «Волги» — він знову став рядовим інженером, — але залишився чесною і принциповою, не байдужою людиною, саме таким, яким хотів його бачити батько.

Також самовіддано і чесно працює на заводі і син Платона Ангела Федір, донька Таня й наймолодший син Павло, який зумів перебороти всі труднощі й не тримає зла на свого батька. Такими є й невістки Ліда й Оля.

Усі діти Платона, його сини — Петро, Федір, Павлик, навіть не усвідомлюючи цього, дуже схожі на батька щодо родинної честі, у ставленні до праці. Єдиний, хто висловлює іронічно-жартівливий «протест» проти батьківських методів виховання, — це донька Таня. Але вона так, як і інші діти, любить і поважає батька, розуміє, що правда на його боці. Ця родина, ця сімейна «монархія» спільна й міцна, бо об'єднана любов'ю, дружбою, спільною працею. Отже, проблема батьків і дітей, поставлена у творі, актуальна й сьогодні, тільки у наш час вона набула іншого напрямку. Ще й сьогодні знаходяться люди, які шукають легкого хліба, забуваючи, що добробут як сім'ї, так і країни, може бути лише за умови сумлінної, чесної праці, що ніхто не принесе нам яблучка на золотій тарілці, скільки не дивися на Захід чи за океан. І добробут цей прийде не завдяки солодким речам, а в результаті наполегливої праці, розумної економії, а також злагоди, як у сім'ї, так і в державі.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 13 | Добавил: андрюха

Котляревський Іван (Життєпис)
Драч Іван (Життя та творчість)
Зеров Микола (Біографія)
Коцюбинський Михайло (Життєпис)
Вишня Остап (Біографія)
Вирган Іван (Життєпис)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 67
    Гостей: 67
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта