Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Поезія - це зажди неповторність (про творчість Ліни Костенко)


Українська поетеса Ліна Костенко... Вона належить до того покоління, на долю якого випало важке дитинство, коли зранена земля стогнала від невимовного болю і плакала гарячими слізьми дітей-сиріт і вдів:

Мені б ще гратись в піжмурки і класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.

Так з болем пише поетеса у вірші "Мій перший вірш, написаний в окопі", згадуючи своє дитинство. Ровесників Ліни Костенко забирала смерть і після закінчення війни. У поезії "Пастораль XX сторіччя" поетеса з гірким болем розповідає жахливу пригоду, що сталася з трьома хлопчиками-пастушками:

Їх рвонуло навідліг. І бризнуло кров'ю в багаття.
І несли їх діди, яким не хотілося жить.
Під горою стояла вагітна, як поле, мати.
І кричала та мати:
- Хоч личко його покажіть!

У багатьох віршах поетеса утверджує безсмертя воїнів, які загинули, захищаючи рідну землю у роки Великої Вітчизняної війни. Усі ми в неоплатному боргу перед ними. У поезії "Тут обелісків ціла рота" Л. Костенко говорить, що кожний із живих повинен прийти до них, як на сповідь:

Хтось, може, має яку звістку,
які несказані слова...
Тут на одному обеліску
є навіть пошта польова.

Поетична палітра віршів Ліни Костенко надзвичайно багата й різноманітна. Я просто вражена точністю її спостережень, влучністю висловів.
Вірш "Заходить сонце за лаштунки лісу" поетеса закінчує словами про вічність буття.

І є природа. І немає смерті.
Є тільки різні стадії буття.

Для Ліни Костенко "поезія - це свято, як любов, і вона закликає людей любити усе живе і прекрасне:

Любіть травину, і тваринку,
і сонце завтрашнього дня,
вечірню в попелі жаринку,
шляхетну інохідь коня.

Особливою і неповторною є інтимна лірика поетеси, з якої постає лірична героїня, яка вміє любити, відчуває близьку їй людину, яка безкорислива і ніжна, вміє розуміти, прощати, розлучатись і зустрічати:

Я люблю тебе тихо і боязко,
Я прощально тебе люблю.

Лірична героїня поетеси чиста, душевна, безкорислива. Це відчувається у вірші про розмову з садом, який питає: "Чому ти не прийшла... у час... цвітіння". І вона відповідає:

І я прийшла не струшувать ренклод,
І не робить з твоїх плодів набутку.
Другі приходять в час твоїх щедрот,
А я прийшла у час твойого смутку...

Поезії Ліни Костенко незвичайні, прекрасні, художньо довершені. "Це, - як сказав Володимир Базилевський, - більше ніж поезія - тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка... Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі..."
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 13 | Добавил: андрюха

Дімаров Анатолій (Біографія)
Бернард Шоу
Плужник Євген (Життя та творчість)
Кальницький Яків (Біографія)
Веледницький Абрам (Життєпис)
Каган Абрам (Життєпис)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 20
    Гостей: 20
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта