Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії "Гімн". 4


І. Франко — активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба були основними принципами його життя, що відбилося і в творчості.

Поезія "Гімн" є прологом до першої частини збірки "З вершин і низин". У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, минув. Поет ніби бачить, як "de profundis" (тобто з глибин, низин) піднімається дух вічного революціонера. Цей дух боротьби за права людей, за свободу завжди був прихований десь серед народу, у глибинах його душі, але зараз настав вже час, коли він воскресає.

Картина суспільного відродження, появи прогресивної думки передана автором в образі ходи вічного революціонера:

Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
Спростується, міцніє,
І спішить туди, де дніє..

Шлях вічного революціонера не такий вже легкий. На перешкоді йому стають церква ("попівськії тортури") і цар з усім, що забезпечує його панування і спокій: тюрма, військо, зброя, шпигуни, але автор упевнений у тому і що ніщо не може зупинити вічного революціонера, бо це — дух, а не жива істота: вб'ють одного, дух втілиться в інших. А тих, хто підтримує вічного революціонера, кого він піднімає на боротьбу, — "міліони" З другого боку, дух невловимий — він усюди, "по місцях неволі й сліз". У тих, ким заволодів цей дух, з'являється бажання "не ридать, а добувати хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі". І автор впевнений, що дух переможе, бо це є логічним законом буття, це є природним. Як пітьма поступається світові, так і зла руїна не встоїть перед вічним революціонером, який є уособленням усього найкращого і світлого, що має людина: науки, думки, волі. Протидія вічного революціонера царській системі передана через алегоричний образ лавини, що поглине злу руїну, простуючи до майбутнього.

Твір закінчується риторичним запитанням:

І де в світі тая сили,
Щоб в бігу її спинила..

Відповідь на нього напрошується сама: немає такої сили, бо поступ людей до щастя, волі, кращого життя закладено в самій людській природі, зовнішні обставини можуть загальмуваги його, але не зупинять ніколи.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 10 | Добавил: андрюха

Йоган Вольфганг Гете
Акройд (Екройд) Пітер
Стус Василь (Життєпис)
Головко Андрій (Біографія)
Антоненко-Давидович Борис (Життя та творчість)
Олійник Борис (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта