Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини "Я утверждаюсь")


Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! — Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті — це головні ознаки творчості Тичини цього періоду. Все це присутнє і у вірші "Я утверждаюсь", написаному 1943 року. На весь світ Павло Григорович гучно заявляє про безсмертя українського народу, української нації.

Вірш написано від першої особи. Але хто цей ліричний герой? Це і є автор Павло Григорович Тичина, що виступає віз імені всього народу, бо почуває себе часткою цього народу:

Я єсть народ, якого Правди сила
Ніким звойована ще не була..

Біль, який відчуває письменник, — це біль усього народу, багатьох людей, які загинули під час Великої Вітчизняної війни:

Тевтоніє! Мене ти пожирала,
Як вішала дочок моїх, синів
І як залізо, хліб та вугіль крала...
О, як твій дух осатанів!

Автор відображає стійкість українського народу, який, незважаючи на всі страждання, об'єднується і продовжує боротьбу із загарбниками. Але кожен народ має рівні права. Тому, захищаючи рідну землю, українці відстоюють власне право на існування. Підтвердження тому ми можемо знайти у вірші:

Щоб жить — ні в кого права не питаюсь,
Щоб жить — я всі кайдани розірву...

Читаючи вірш, можна побачити, що в кінці кожного абзацу стоять такі слова:

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу!

Цими рядками автор хотів донести до читача те, що народ з часом непохитно укріпляється, знаходить сили в собі, відвагу, щоб захистити себе і дітей. І хоча більшість людей загинуло під пострілами завойовницьких гармат, тяжкі випробування сприяють зростанню більш досконалого нового покоління українців:

Із ран — нове життя заколоситься,
Що в нього світ весь буде подивлять!..

Весь вірш пронизаний вірою в перемогу. 1 мовби погрожуючи ворожій силі, поет переможно заявляє:

Фашистська гидь,
Тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу!
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 27 | Добавил: андрюха

Шевчук Василь (Біографія)
Атаманюк Василь (Біографія)
Дубинський Ілля (Біографія)
Чубинський Павло (Біографія)
Лютий Григорій (Короткий життєпис)
Тимошик Микола (Життєпис)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 10
    Гостей: 10
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта