Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини)


У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром - історико-філософською поемою "Золотий гомін", що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У кожному рядку відчувається гордість автора за свій народ і його історію; душу сповнює урочистість і святковий настрій, бо українська революція 1917 року вселяла віру, піднімала духовні сили народу, будила його від фізичного і духовного рабства.
...Дзвони Лаври і Софії пливуть над містом, як "потужні ріки", а з глибин вічності "падають зерна в душу", - кожен переймається думами про Україну, її давнім, сучасним і майбутнім життям. Я неначе бачу П. Тичину серед тих, хто зібрався на історичній Софіївській площі, щоб виразити свою віковічну волю і мрію про незалежну Українську державу:
- Виростем! - сказали тополі.
- Бризнем піснями! - сказали квіти.
- Розіллємось! - сказав Дніпро.
Бо "золоті джерела скресають під землю", "Самоцвіти ростуть у глибинах гір", - перегукується Тичина з народними думами та казками, сповненими віри у щасливий кінець:
І б'ються в їх серця у такт:
- Ідуть! Ідуть! -
Дзвенять немов сонця у такт:
- Ідуть, ідуть!..
І всі співають, як вино,
- Я - дужий народ,
Я молодий.
Вболівання за долю рідної землі надихнуло поета на створення циклу "Скорботна мати". Мати Божа, вона ж Україна, і вона ж, можливо, покійна мати поетова, воскресла силою його уяви. Вона проходить полями країни наодинці зі своєю скорботою: "Не буть ніколи раю у цім кривавім краю". Вона не шукає ні правих, ні винних, їй болить національна руїна, що заподіяна братовбивчою війною. Це її словами говорить сповнений відчаю поет: "Як страшно!.. людське серце до краю обідніло". Ще недавно був "золотий гомін", а тепер: "Поглянула - скрізь тихо. Буяє дике жито. - За що тебе розп'ято? За що тебе убито?"
"Хто ж це так із тебе насміятися смів?" - гнівно і з неприхованим відчаєм звертається до України Тичина. Поет справедливо стверджує, що не може бути гуманною та людська спільнота, яка грунтується на злобі, зневажанні традицій роду ("курки спустили в матір і отця"), на обмані та облуді ("рушимо з ножами у наш край-едем"). І, як логічне завершення, - кінцівка поезії, де автор говорить про прозріння народу, який не хоче "ще й на волі у кайданах гнить". Я знову бачу того ж Тичину-патріота, що й у "Золотому гомоні". У художній формі він ставить ті гострі питання, які хвилюють і його, і тисячі його земляків -українців. Відповіді на них Тичина не дає, та всі її знають:
Ждали ми героя, а встав свинопас, -
Хто ж так люто кинув на поталу нас?
Жодного разу автор прямо не називає винуватця соціального і морального зламу українського життя, та його риторичні питання сумнівів у правильній відповіді не викликають:
Хто ж це так із тебе насміяться смів?
Хто у твоє серце ніж загородив?
За цими рядками простежується громадянська позиція митця, який - плоть від плоті рідного народу.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 20 | Добавил: андрюха

Винниченко Володимир (Життя та творчість)
Габріель Гарсіа Маркес
Марсель Пруст
Підмогильний Валер'ян (Біографія)
Умберто Еко
Шевчук Василь (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 2
    Гостей: 2
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта