Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Фольклоpні джеpела повісті М.М.Коцюбинського "Тіні забутих пpедків". 8


Людську любов, і радості, і жалі,
І совість, що губилась на землі, —
У серце взяв, у світ поніс з собою.
А. Малишко. "Коцюбинський"

Письменник-громадянин, великий гуманіст і правдолюб Михайло Михайлович Коцюбинський подарував нашому народові сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми схиляємося перед його громадянською мужністю і щедрістю серця, що розкривається для людського горя, "як квітка для роси".

Незабутні дні, проведені серед смерекових лісів і гомінких річок Гуцульщини, спонукають письменника створити прекрасну пісню про кохання — повість "Тіні забутих предків". Ця перлина української літератури пропонує заглибитись у чарівний світ величної й таємничої природи Карпат, допомагає збагнути своєрідний характер гуцулів — цього оригінального народу з багатою фантазією, що створив безліч прекрасних казок, зберіг перекази та легенди, витворив цілий світ символів, які допомагають жити у вічній гармонії з природою.

Герої твору все своє життя проводили в боротьбі зі злими духами, що населяли ліси, гори, води. Християнством вони лише прикрашали свій язичницький культ. На їхній погляд, кожний предмет, кожна річ, кожне явище мали душу. Головне в сюжеті твору — короткочасне, як весна, щастя і трагедія Івана і Марічки, українських Ромео і Джульетта.

Іван і Марічка — це справжні діти природи, яку вони сприймають як живу істоту, чарівну і загадкову. Деякі люди розуміли світ духів, вміли ворожити, вірили в силу слова, в чародіїв, що спроваджують бурю, град, громи. Тому не випадково в повісті живуть і нявки, і чугайстер — волохатий лісовий чоловік, і градівник Юра, який відвертає грозові хмари, і відьма Хима, що не раз робила шкоду Івановій худібці. Демонологія в повісті — це світосприймання гуцула.

Одне з найяскравіших місць в повісті, що дає можливість уявити, як люди захищалися від злих духів, — святий вечір у хаті Івана. Коцюбинський описує звичаї та обряди, дотримання яких забезпечувало благополуччя або успіх у ґаздуванні (плекання худібки, ворожіння, свята весни, радості й сонця). Сьогодні ми з подивом відкриваємо для себе глибинні традиції наших предків, їхню природжену мудрість, гармонію єднання з космосом.

Усвідомлення єдності з природою породжувало прагнення жити багатим духовним життям. Природа й кохання допомагали розкрити й розвинути найкращі сторони людської душі, яка не тільки може слухати мелодію гір, лісів, струмків і водограїв, а й здатна творити свою музику. Ось чому все життя гуцула, частіше неспокійне, супроводжує коломийка — один з найпоширеніших уснопоетичних жанрів на Гуцульщині. Письменник вводить у текст і любовну, і побутову коломийку. Він подає їх як заспів до окремих епізодів, вводить у діалоги, вплітає час від часу в свою розповідь.

При зустрічі з Марічкою Іван грає мелодію невідомої пісні. З його мережаної дудки "...з гори на гору, з поточка в поточок — пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця...":

Ой прибігла з полонини
Білая овечка.
— Люблю тебе, файна любко,
Та й твої словечка.

Іван кохає чисту, багату душею Марічку. Вона завжди поділяла щастя і горе, вилите Йваном на флоярі, обзивалася на його гру, "як самичка до дикого голуба, — співанками".

Твір дає чудову можливість пересвідчитись у тому, що коломийки якнайкраще передавали душевний стан їхніх творців, навіть коли йшлося про побут:

Ой як будуть вівчарики
Білі вівці пасти,
Будуть мої співаночки
За кресаню класти...

Коломийки допомагають ще раз переконатися в поетичній обдарованості, духовній красі, людяності, в здоровій, чистій душі нашого народу.

Ідея повісті "Тіні забутих предків" — гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів. М. Коцюбинський доводить, що лише через духовність, високе почуття кохання людина може дорівнятися до себе, тобто смерть Івана є запереченням світу розрахунку, егоїзму, грубої сили, буденного животіння та торжеством світу світлого, радісного, світу мрій.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 13 | Добавил: андрюха

Квітка-Основ'яненко Григорій (Життя та творчість)
Гриневичева Катря (Біографія)
Казка Аркадій (Біографія)
Гужва Валерій (Короткий опис творчості)
Дімаров Анатолій (Біографія)
Білецький Олександр (Біографія)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 27
    Гостей: 27
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта