Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Чому роман Панаса Мирного мас назву "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"


В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. "Якби я міг, - писав ще в юнацькі роки письменник, - показати безталанну долю життя людського, високу його душу, яка вона є у мирі, - то б моя слава була і моя надія справдилася". Зараз ми з повним правом можемо зазначити, що мрія письменника здійснилася. Визначні його твори зажили справжньої світової слави, стали великим здобутком не лише української, а й світової літератури.
Панас Мирний почав писати художні твори в середині 60-х років, коли селянство після скасування кріпаччини одержало "голодну волю". Чотири пореформених десятиріччя - суцільний процес повільного болісного вмирання. Селяни голодували хронічно, і десятками тисяч умирали з голоду та від епідемій, під час неврожаїв. Світова література відгукнулася на ці болючі проблеми. У другій половині XIX століття виникає поняття "література питань". Виходять друком такі твори як "Що робити?" М. Чернишевського, "Кому на Русі жити добре?" М. Некрасова, "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного, які порушували життєво важливі теми, викривали експлуататорський характер класового суспільства дореформеного і особливо післяреформеного періоду, закликали до боротьби і пошуку виходу із тяжкого становища, намагаючись дати відповідь на одвічні питання: хто у цьому становищі винен і що робити? Яких шляхів шукати, щоб виправити це ганебне, жорстоке становище?
Свій найвизначніший роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" автор задумав ще 1872 року під час своєї подорожі від Полтави до Гадяча. Дорогою візник розповів письменникові про місцевого розбійника Василя Гнидку, засудженого до каторжних робіт. Розповідь ця дуже зацікавила письменника: він побачив у Гнидці велику силу, що не знайшла корисного застосування і марно загинула. "На мій погляд, Гнидка, - писав Мирний, - безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту, пригніченого усяким панством". Автор починає писати твір, у якому ставить за мету глибоко розкрити соціальні умови, що породили таку особу, як Гнидка. 1872 року він закінчує повість "Чіпка". Пізніше вона була доопрацьована у співавторстві з І. Біликом і переросла у багатоплановий роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" У ньому автор широко відобразив тяжке життя українського селянства в дореформений і післяреформений періоди. Твір гнівно викриває антинародний характер реформи. Письменник переконливо показує, що ця реформа була явним обманом трудящих, вона не поліпшила їх становища, а тільки змінила форми визиску і гніту. Соціальні основи експлуататорського ладу не зазнали особливих змін після реформи. Класові суперечки після неї ще більше загострились. Безправний, розорений і жорстоко експлуатований народ шукав виходу з тяжкого становища. Трудящі селяни починають протестувати, боротися проти несправедливого суспільного ладу. У своєму романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панас Мирний підводить читачів до правильного висновку: криваві злочини Чіпки породжені характером суспільних відносин пореформених років.
А в алегоричній назві роману звучала головна ідея твору: воли - алегоричний образ знедоленого селянства, не ревли б, якби було що їсти. Це яскраво показано центральним образом роману - Чіпки - селянина-бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став "пропащою силою". Але надзвичайно важливо й те, що у романі письменник створює і колективний образ селянства, що поступово звільняється від рабської залежності, дедалі наполегливіше й рішучіше заявляє про своє право на людське життя. Глибока, кровна зацікавленість Панаса Мирного в поліпшенні умов селянського життя, розв'язанні злободенних соціальних проблем з демократичних позицій визначають значення твору, його новаторство. Саме тому роман має таку назву "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", він примушує читачів замислитися над цієї важливою проблемою, шукати шляхів здобуття волі й правди.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 15 | Добавил: андрюха

Антоненко-Давидович Борис (Біографія)
Бердник Олександр (Біографія)
Поліщук Валеріан (Біографія)
Щеголєв Василь (Короткий життєпис)
Близнець Віктор (Біографія)
Адам Міцкевич

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта