Главная » Онлайн игры » Українська література » Бібліотека

Чим близький мені поет Василь Стус


Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу.
У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває основний закон людського існування у його найвищих виявах, роздумує над вічними проблемами буття:

Не здайся - веснам. Легше - зимам
не здатися. Не здайсь весні.
Спасенної тримайся криги,
пречистої тримайся туги,
шаленої тримайся муки
і так існуй, бо це - життя.

Важко читати рядки В. Стуса, звернені до рідної землі, України, рідних. У вірші "Навкруг Землі мої кружляли мрії" автор бачить рідний край затиснутим у півкулі географічних карт, його символом є пісні, знайомі з дитинства. Поет любить свій край, пишається ним. Та коли він пише про історичне минуле, настрій його змінюється. Характеризуючи тогочасне українське життя, Стус пише: "Німує край, він - царство німоти". З гіркотою поет стверджує:

Нема мені вітчизни,
нема мені вітчизни - ні-ні-ні.
Душа горить в смертельному вогні,
разить мене - од запаху трутизни.

Із яким болем Стус говорить ці слова. Йому соромно за своїх сучасників, які безмовно живуть у атмосфері обману і фальші. Я впевнена, хоч поет і пише, що у нього нема вітчизни, болить його душа за рідним краєм, за своєю землею. Перебуваючи на засланні, він часто загдував Україну, рідну домівку, родину. Саме вони додавали сил вистояти:

Бо вже не я - лише жива жарина
горить в мені.
Лиш нею я живу.
То пропікає душу Україна -
та, за котрою погляд марно рву.

Мені близькі і зрозумілі його почуття, я захоплююсь людиною, життя якої було сповнене добра, любові та благородних діянь в ім'я України. Василь Стус передчував свою загибель і був готовий до неї. Сьогодні його поезія стала широко відомою народу, для якого він творив. Недаремно поет стверджував:

Народе мій, до тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
Рейтинг: 0.0/0
Счетчики: 17 | Добавил: андрюха

Казка Аркадій (Біографія)
Каган Абрам (Життєпис)
Винниченко Володимир (Життя та творчість)
Антоненко-Давидович Борис (Життя та творчість)
Бровченко Володимир (Короткий життєпис)
Елан-Блакитний Василь (Життя та творчість)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 13
    Гостей: 13
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта