Батьківські збори: Розвиток уваги та пам’яті дітей — важлива умова повноцінного навчання.
Тема. Розвиток уваги та пам’яті дітей — важлива умова

повноцінного навчання.

Мета: 1. Розкрити роль покращення пам’яті, вміння зосе-реджуватися, уважності дітей у навчально-вихов-ному процесі. 2. Дати рекомендації батькам щодо

розвитку уваги та пам’яті дітей, зокрема під час ви-конання домашніх завдань.

Коментар: на збори запрошується заступник директора школи

з навчальної роботи. Готуючись до зборів, класний

керівник підготовляє бланки анкет для батьків «Ви

і ваша дитина».

На дошці — плакат з висловом: «Кожен скаржиться на свою

пам’ять, і ніхто — на свій розум » (Ф. де Ларошфуко).

ХІД ЗБОРІВ

Бесіда.

ПАМ’ЯТЬ ЯК РОЗУМОВИЙ ПРОЦЕС

Для люблячих батьків немає нічого дорожчого, як дитина.

Це вічна істина, бо сенс людського життя в тому, щоб повторити

себе у новій людині, повторити на вищій основі, підняти дітей на

вищій ступінь інтелектуального та морального розвитку, аніж до -сягли ми самі, батьки.

Не дивно, що батьків дедалі більше турбують труднощі, з яки-ми зустрічаються їхні діти в навчанні.

Шановні батьки! Пам’ятайте, що не тільки фізичне здоров’я,

але й розумовий розвиток вашої дитини залежить великою мірою

від вас. У роботі в цьому напрямку є багато шляхів, і надзвичайно

важливі серед них — це розвиток пам’яті та уважності.

Пам’ять — це розумовий процес, який включає в себе своєрід-ний «запис», зберігання та витяг інформації.

Пам’ять — дивовижна властивість людської свідомості.

Не викликає сумніву той факт, що здатність до запам’ятовування

має на наше життя величезний вплив.

Кожна людина наділена пам’яттю, рівень якої залежить від

індивідуальних здібностей людини і може бути високим, серед -нім чи слабким. Ми, дорослі, повинні розуміти свою важливу роль

у розвитку пам’яті дітей, систематично спостерігати за ними, вив-чати особливості їх розвитку, у тому числі особливості формуван -ня їх пам’яті.

Батькам слід звернути увагу ось на що:

1. Деякі діти відчувають складності із запам’ятовуванням, їм

важко сприйняти, зберегти інформацію, вони не можуть

утворювати асоціації; інші ж запам’ятовують швидко та

надовго.

Отже, ми не можемо очікувати рівних успіхів від дітей, хтось

має хорошу пам’ять, інший — слабку. Батькам слід знати рівень

розвитку пам’яті своїх дітей для того, щоб визначити обсяг вимог,

які їм слід ставити до дитини. Якщо батьки не беруть це до ува -ги, не задумуються над можливостями дитини, то вони можуть

почати принижувати її в очах друзів та ровесників образливими

порівняннями, що є цілком недопустимим.

2. Нервові діти, що страждають на шлункові захворювання

чи порушення роботи залоз внутрішньої секреції, а та-кож слабкі фізично школярі, як правило, не мають гар-ної пам’яті. Замість того, щоб постійно підганяти дитину,

батькам слід терпляче та співчутливо ставитися до її фі-

зичних ускладнень, шукати спосіб лікування, бо, ліквіду-ючи причину, ми боремося з наслідками.

3. Незалежно від того, хороша чи погана пам’ять у дитини,

перевантажувати її шкідливо. Завчання віршів чи прози

може бути корисним лише у тому випадку, якщо вони

використовуються у повсякденному житті чи необхідні

для тренування пам’яті. Примушувати дитину завчати

незрозумілі речі, які ніколи не доведеться використати на

практиці, і, отже, вони будуть забуті,— це значить тіль-ки даремно викликати занепокоєння, напругу. Батьки ма-ють допомагати дітям удосконалювати свою пам’ять. Але

в цьому випадку їм також слід дотримуватись «золотої

середини».

Існує декілька видів пам’яті: візуальна (зорова), вербальна

(слухова), нюхова (запахи), дотикова (відчуття) тощо. Проблеми

з пам’яттю пояснюються переважно причинами психологічного

характеру (за виключенням патологічних випадків).

ЗАНЕПОКОЄННЯ І ДЕПРЕСІЯ

ТА БОРОТЬБА З НИМИ

Занепокоєння та депресія — це дві основні причини незадовіль-ної роботи пам’яті у будь-якому віці. Вони повністю заволодівають

увагою людини, не даючи їй можливості зосередитися на чомусь

іншому. В екстремальних емоційних станах людина припиняє по -мічати навколишній світ: замість того вона замикається у світі

власних переживань і таким чином втрачає здатність записувати

інформацію з тією ефективністю, з якою могла це робити, коли її

свідомість була відкрита для сприйняття своїх вражень.

У цьому випадку розум людини займають виключно негатив-ні думки, і в ньому не залишається місця для інших думок, які

стимулювали б роботу пам’яті.

У свідомості пригніченої людини думка про неприємності,

що нараз спіткали її, тягне за собою довгий ланцюг спогадів про

минулі біди, нервова напруга повністю блокує пам’ять, і люди-на починає займатися самокатуванням. Це порочне коло можна

розірвати, тільки перемкнувши увагу на якийсь інший предмет

чи розслабившись.

Якщо ви розхвилювалися не на жарт, скажіть собі: «Я хочу

згадати це. Значить, мені слід заспокоїтися та зосередитися ще

раз як належить».

Для цього можна використати прості дихальні вправи: вони до-поможуть повернути самовладання протягом декількох секунд.

Дихальні вправи, за допомогою яких можна повернути само-владання.

1. Уявіть собі, що ви лежите на березі моря літнім ранком та

спостерігаєте за рухами хвиль. Уявіть собі запах морської

води та свіжий подих бризу;

2. Дихайте глибоко через ніс, втягуючи та випускаючи

повітря поступово, подумки уявляйте собі, як м’яко набі-гає на берег хвиля (вдих) і з тихим плескотом відкочується

назад (видих);

3. Прислухайтеся до плескоту хвиль, продовжуючи глибоко

дихати у повільному та рівномірному ритмі;

4. Пливіть по хвилях, поки вам не захочеться позіхнути (вір -на ознака розслаблення, що настало).

Інший спосіб заспокоїтись: коли перед вами постане яке-небудь важке питання, просто проігноруйте його чи тимчасо -во уникати відповіді, продовжуючи, тим не менше, розмову на ту ж тему. Таким чином ви зумієте впоратися з хвилюванням і не втратите нитку розмови.

Ви можете навчитися майстерно приховувати подібні провали

у пам’яті, по ходу розмови добираючи синоніми та цікаві визначен-ня до забутого слова. Спокійно віддайтеся течії бесіди, а не мети -куйте гарячково, що ви збираєтесь сказати у наступний момент.

Для пригніченої людини забудькуватість звичайна та немину-ча, а її здібності до навчання у період депресії надзвичайно низь -кі. Насамперед, слід вийти із депресії, перебороти у свідомості

нав’язливі думки, що паралізують розумову діяльність. Коли ви

віднайдете здібність бачити навколишній світ, ваша пам’ять по -вернеться до вас сама собою.

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ЗНИЖЕННЯ УВАГИ

У ДІТЕЙ ТА ПОРУШЕННЯ В НИХ

ПРОЦЕСІВ ПАМ’ЯТІ

Кожній людині по силах попередити виникнення проблем з ува -гою та уникнути можливих наслідків своєї забудькуватості. Для цьо-го слід визначити ситуації, за яких ваша увага різко знижується.

Це відбувається, коли:

— вас підганяють;

— на вас давлять обставини;

— виникають фактори, що відволікають;

— вас перебивають;

— вас переповнюють почуття (збудження, захоплення, гнів

тощо);

— ви захоплені якоюсь роботою чи занурені у роздуми;

— ви стомлені та хочете спати (від перевтоми чи під дією ліків);

— ви знаходитесь у звичній обстановці (втрачаєте пильність);

— дієте на «автопілоті» (виконуєте звичні чи автоматичні дії,

зовсім несвідомо);

— не розумієте смислу поданої інформації.

Будьте пильними у даних ситуаціях! У вас не порушення

пам’яті, а нестача уваги: ваші думки були зайняті якимись сто -ронніми предметами.

ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ПАМ’ЯТІ

Роботу пам’яті можна контролювати. Щоб зробити це, треба

перевести цей процес із пасивного стану в активний. Робимо па -узу, подумки коментуємо, створюємо емоцію, яка закріплює слід

у пам’яті, поділяємо сприйняту інформацію на категорії, конкре -тизуємо абстрактні поняття, шукаємо сенс і значення інформації,

створюємо асоціації образів (тобто асоціюємо один зоровий образ

з іншим так, щоб думка про одне сприяла спогаду про інше) і ро -бимо вербальні коментарі.

(Учитель може попросити батьків таким чином «запам’ятати»

дорогу від дому до класу, де відбуваються збори.)

ЯК РОЗВИВАТИ УВАГУ

Речі, що цікавлять нас, ми зазвичай запам’ятовуємо легко,

а речі, що не цікавлять нас,— насилу. Це доводить існування

зв’язку між пам’яттю, мотивацією та увагою. Механізм функ -ціонування пам’яті можна наочно уявити у вигляді ланцюжка із

декількох ланок:

Потреба чи інтерес

Мотивація

Увага

Концентрація

Організація

Інтерес відіграє істотну роль у створення мотивації, необхідної

для тривалої концентрації уваги.

Звичка притупляє здатність до сприйняття: ми перестаємо по-мічати знайомі речі.

Перший принцип. Якщо ви розгублені, розпочніть із твердої

рішучості на все звертати увагу, що зробити досить просто, якщо

ви дійсно страждаєте від наслідків своєї забудькуватості. Багато

дій ми виконуємо автоматично. Щоб позбавитись автоматизму, ви

маєте усвідомлювати свої дії. Перша умова для цього — пауза.

Переключіть свій мозок на свідомий режим роботи. Це дозволить

вам озирнутися навколо і знайти зорові підказки. Перед тим, як

кудись попрямувати, зупиніться на секунду і поставте собі головні

запитання: «Куди я йду? Що мені там потрібно?» Зробіть декіль -ка глибоких вдихів та видихів, щоб заспокоїтись та відповісти на

ці запитання. Ви зразу помітите, наскільки ефективний подібний

прийом у боротьбі зі своєю забудькуватістю. Якщо запам’ятав —

значить, дав собі час подумати.

Другий принцип коригування уваги пов’язаний зі здатністю

усвідомлювати свої дії: це вміння зосереджуватись на теперіш -ньому моменті. Оволодівши одного разу цим умінням, ви станете

набагато зібранішим.

Третій принцип — це передбачення. Під час роботи ви можете

уникнути можливих відволікаючих моментів, організувавши своє

робоче місце: тобто прибравши зі столу особисті фотографії, кни -ги, які не мають відношення до роботи, вимкнувши радіо.

Існує ще один спосіб зберегти потрібний потік думок: слід уни -кати відхилень від теми.

Четвертий принцип — термінова дія. Зробіть це зараз, поки

думаєте про це.

Увага розпочинається з попереджувальних заходів. Згідно

з дослідженнями вчених, люди пам’ятають лише:

10 % того, що читають;

20 % того, що чують;

30 % того, що бачать;

50 % того, що бачать і чують одночасно;

70 % того, що кажуть;

90 % того, що роблять і кажуть одночасно.

Як можна розвинути увагу? Потрібно просто пробуджувати

в собі допитливість за допомогою вправ по тренуванню спостереж-ливості. Для цього поставте собі два основних питання: «Подо -бається мені «це» чи не подобається?», «Що саме у «цьому»мені

подобається чи не подобається?».

Таким чином людина розвиває виборчу увагу, тобто вміння

зосереджуватися на окремих предметах чи їх групах.

Дітям слід прищепити думку про те, наскільки важливо мати

гарну пам’ять,— таким чином вони відчують відповідальність

за якісний запис інформації. Далі їх можна навчити активного

використання зовнішніх (наприклад, складені на видному міс -ці предмети, які треба взяти із собою, чи записки з нагадуван -нями) та внутрішніх підказок (пошук значення, встановлення

зв’язків — тобто встановлення схожості та розбіжності, повто рення, візуалізація, коментарі з приводу інформації, яка підля -гає запису).

Навчіть дитину поділяти інформацію на категорії, класифіку-вати та організовувати матеріал. Це значить:

1) підсумовувати отриману інформацію;

2) ігнорувати неважливу інформацію;

3) перефразувати вислови (переказати текст своїми слова -ми);

4) вибрати речення, у якому міститься основна думка тексту

(чи скласти її самостійно);

5) досягати повного розуміння (ставити запитання, звертати -ся до словників, обговорювати з товаришами основні дум-ки творів із метою прояснити всі їх темні місця).

Для того, щоб у підлітків та дорослих виборча увага перетво-рилася на добре вироблену форму спонтанної поведінки, необхідні

роки практики.

Виборча увага — це ключ до концентрації, який є необхідною

умовою для якісної роботи пам’яті.

Дитина, яку хвалять та заохочують, коли вона запам’ятовує

щось, отримує додатковий стимул для наступних зусиль. Необхід-но також за будь-яку ціну уникати покарань: адже точно визна -чити рівень розвитку дитини неможливо, оскільки у дітей різний

темперамент. Все, що ви можете зробити,— це спробувати заці -кавити дитину.

Якщо дитина навчається на цікавому для неї матеріалі, процес

навчання перетворюється на гру, і ви швидко досягаєте мети. На -приклад, тренуванням спостережливості можна займатися у будь-який час і в будь-якому місці. Потрібно просто звертати увагу

дитини на різні предмети і разом з нею аналізувати їх. Можна

вигадати різні ігри, що розвивають увагу, чи дізнатися про них

із спеціальної літератури.

Доповідь заступника директора школи з навчальної роботи на

тему «Залежність результатів навчання від рівня розвитку уваги

у дітей».

Заступник директора відповідає на запитання батьків.

Педагогічний практикум для батьків.

1. Батькам пропонується обговорити тему: «Робота в родині над

вихованням у дитини довільної та недовільної уваги» та обмі-нятися досвідом із виховання у дитини уваги.

Батькам пропонується відповісти на запитання анкети.

АНКЕТА «ВИ І ВАША ДИТИНА»

1. Чим цікавиться ваша дитина?

2. У якому віці ваша дитина навчилася читати і рахувати?

3. Якому заняттю з дитиною ви віддаєте перевагу вдома? На

вулиці?

4. Які запитання вам ставить дитина і як часто?

5. На які теми любить з вами розмовляти ваша дитина?

6. Чи можете ви навести приклад вирішення вашою дити-ною якихось важливих для неї завдань, проблем?

7. Чи звертається ваша дитина по допомогу під час вирішен -ня завдань?

8. Чи вважаєте ви, що у вашої дитини є здібності? У чому

вони проявляються? Що ви робите для їх розвитку?

9. Як ви оцінюєте такі якості своєї дитини, як пам’ять, уваж-ність?

10. На що, на вашу думку, слід звертати особливу увагу вчи-телю в роботі з вашою дитиною?

11. Яку інформацію ви б хотіли отримати на батьківських

зборах?

Проводиться аналіз та обговорення результатів анкет.

Підсумки зборів.

Наші діти щодня долають незбагненний і дивовижний світ

пізнання. Використовуйте ж якомога більше часу для того, щоб

допомогти своїй дитині зробити ще і ще один крок на цьому шля -ху. Проводьте разом з дитиною більше часу. Незабутні хвилини

подиву, захоплення, здивування, які переживає вона,— це злети

допитливої думки.

У дитячому мозку в такі хвилини відбуваються дивовижні

речі: між мислячими клітинами встановлюються найтонші нитки

взаємозв’язків. І чим більше речей та істин відкривається перед

вашою дитиною в навколишньому світі, тим більше вона бачить

незрозумілого, загадкового. Приділяйте увагу своїй дитині. Чим

більше вона поставить запитань, чим більше збагне навколо себе,

тим пильніше буде її око і гостріша пам’ять. Будьте ж виховате -лями розуму своєї дитини, вчіть її думати, мислити, відчувати

і розуміти.

Правильный цвет карандаша
Мифы о женской мастурбации
Тварини навесні. Зустрічаємо птахів
Закріплення вивчених способів додавання і віднімання в межах 100
Урок читання 3 клас «В світі казок»
Віднімання виду 53-8. Творча робота над задачею

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 19
    Гостей: 19
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта