Батьківські збори: Родина: ми і наші діти.
Тема. Родина: ми і наші діти.

Мета: 1. Звернути увагу батьків на значення слова «сім’я»

в житті їх та їхніх дітей. 2. Розкрити роль та переваги

родинного виховання дітей-підлітків, звернути увагу

на особистий приклад батьків у формуванні особис-тості та життєвих цінностей школярів. 3. Продовжити

роботу по формуванню у батьків педагогічних умінь

і навичок.

Коментар: напередодні зборів класний керівник проводить

з дітьми тестування «Закінчи речення»:

1. Сім’я — це…

2. Мої батьки — це…

3. Світло у вікнах мого дому — це…

4. Радість у моїй сім’ї — це

5. Горе моєї родини — це…

6. Вдалині від рідного дому я буду згадувати…

Готуючись до зборів, учитель заготовляє для батьків бланки

тестів «Перевірте себе».

Перед початком зборів класний керівник організовує в класі

виставку учнівських малюнків на тему: «Моя сім’я — будні та

свята».

ХІД ЗБОРІВ

Бесіда.

ЗВЕРНЕННЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

ДО БАТЬКІВ

Шановні батьки! Сьогодні нашу зустріч хотілося б розпочати з притчі.

Одного разу вранці один рибалка з двома синами вирушив

ловити рибу. Улов був гарним, і в полудень троє чоловіків були

готові повернутися додому. Але коли вони почали витягати невід,

раптово налетіла буря і повністю сховала з виду берегову лінію.

А в той же самий час буря не пощадила і їх маленький буди-нок. Він запалав, вогонь спалив дотла їх житло та все майно.

Коли рибалка з синами вибралися на берег, його чекала за -плакана дружина, яка зразу розповіла чоловікові та дітям про

нещастя, що спіткало їх родину. Але рибалка й бровою не повів.

Жінка обурилась: «Чоловіче, ми втратили все, що в нас було,

а тобі байдуже!»

Тоді рибалка відповів: «Вогонь, який знищив наш будинок,

виявився тим самим світлом, яке раптово виникло в тумані і вка -зало нам дорогу до берега».

Світло у вікні рідного дому. Які почуття воно викликає у на-ших дітей? Що значать для них — сім’я, родина, близькі та рідні

люди, що дали їм життя; отчий дім, сповнений турботи та ласки,

надій та сподівання на щастя юних його господарів?

Педагогічний практикум для батьків.

Класний керівник ознайомлює батьків із результатами тесту-вання дітей «Закінчи речення».

Батькам пропонується обговорити відповіді учнів.

РОДИНА — ОСЕРЕДОК ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

Родина — перший суспільний щабель у житті людини. Вона

з раннього віку направляє свідомість, волю, почуття дітей. Під

керівництвом батьків дитина набуває свого першого життєвого

досвіду, елементарних знань про навколишню дійсність, умінь та

навичок життя в суспільстві.

Враження дитинства залишають слід на все життя. Дитячі пе-реживання впливають на всю подальшу діяльність людини, хоча

вони часто й залишаються у сфері підсвідомого. Людина може за -бути про них, але вони, попри її волю, часто визначають її вчин -ки.

У родині, у спілкуванні з батьками діти одержують перші

уроки громадянськості. Ці уроки — початок довгого шляху до -рослішання, який повинна пройти зростаюча людина, перш ніж

стане справжнім громадянином, для якого невіддільні особисте

і суспільне, права і обов’язки, палка любов до своєї Батьківщини,

готовність трудитися на її благо і захищати її.

У родині закладаються основи моральності. Поступово, у про-цесі спілкування з близькими, дитина починає розуміти, який вчи-нок можна вважати гарним, а який — поганим, що таке діяльне

добро, повага до людей, відповідальність за свої вчинки і справи.

Розумове виховання дитини багато в чому визначається пов-сякденним впливом батьків, власне атмосферою інтелектуально -го життя родини, а також цілеспрямованою діяльністю дорослих членів родини щодо задоволення пізнавальних інтересів дітей та

формування нових, розширення їхнього світогляду. Розумовий

розвиток дитини залежить від того, як задовольняються в родині

її духовні потреби, як організується її діяльність, яке мовне сере -довище в родині тощо.

Людина живе в родині. Тут вона проводить велику частину

свого часу. Удома вона відпочиває і працює, займається улюб -леною справою, піклується про своїх близьких і користується їх -ньою турботою й увагою. Сюди вона йде й у радості, й у горі.

Головна особливість сімейного виховання в тому, що воно

є емоційним за своїм змістом і передбачає любов батьків до дітей

і відповідне почуття дітей до батьків.

ВПЛИВ БАТЬКІВ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

Сила впливу батьків — у вірі в них дитини, у її переконан -ні, що близькі для неї люди завжди праві, а їхні рішення і вчин -ки — справедливі.

Від того, на що і як спрямований вплив родини, багато в чому

буде залежати результат виховання. Щоб родина успішно впора -лася з вихованням дітей, батьки повинні знати основні педаго -гічні вимоги і створювати необхідні умови для виховання дитини в сім’ї.

Що це за умови? Насамперед, це родинний уклад, при якому

кожний із дорослих членів родини розуміє свою відповідальність за виховання дітей.

Виховує дитину і весь життєвий повсякденний лад, встановле-ний у родині, взаємини між її членами, ставлення до праці, від -починку, подій у державі, обстановка, що оточує дитину, тощо.

Учити добру, працьовитості треба не тільки словом, але й самою справою, добрим керівним прикладом життя і поведінки.

ПРО БАТЬКІВСЬКУ ЛЮБОВ ТА СТОСУНКИ З ДІТЬМИ

Джерелом благополуччя дитини в родині, умовою її правиль-ного виховання є любов до неї батьків. Діти дуже тягнуться до любові й ласки, гостро переживають їхній дефіцит. Любов — тво -рець усього доброго, піднесеного. Це — основа людських відносин.

Живучі в родині, дитина, за словами Василя Сухомлинського, має

бути впевнена, що її дуже, дуже люблять і вона теж когось любить

безмежно. Така любов створює почуття захищеності, справжнього

комфорту. При цьому дитина активніше осягає світ, легше опано -вує знання. У неї краще розкриваються здібності, вона впевнені -ше визначає свою дорогу в житті, вибирає друзів.

Справжня батьківська любов учить людину культури почут -тів, розуміння добра, формує почуття обов’язку, чуйності.

Любов, ласка, ніжність, які дитина сприйняла в дитинстві,

у подальшому допомагатимуть їй правильно вирішувати склад -ні життєві проблеми. В. О. Сухомлинський писав: «Людяність,

сердечність, чуйність — цей моральний імунітет проти зла здобу -вається лише тоді, коли людина в ранньому дитинстві пройшла

школу доброти, школу справжніх людських стосунків…»

Тим часом у практиці сімейного виховання нерідко можна

спостерігати випадки, коли батьки дуже люблять дітей, обері -гають їх від усяких труднощів, піклуються про їхнє здоров’я,

харчування, навчання, а діти виростають грубими, егоїстични -ми, жорстокими, і, в першу чергу, це виявляється у ставленні

до батьків. Як правило, у цих випадках винна не любов сама

по собі, а нерозсудливість любові. Батьки самі ставили дітей

у такі умови, за яких з них нічого, крім егоїстів, і не могло вирости.

Любов батьків передбачає участь дитини в житті родини. Ди-тина дуже рано повинна зрозуміти, що вона — такий же член ро -дини, як і всі інші, і вона має піклуватися про інших так само, як

і інші піклуються про неї. І батьки, і діти повинні мати в родині

свою частку праці і свою частку відпочинку.

АВТОРИТЕТ БАТЬКІВ — ВАЖЛИВА УМОВА УСПІШНОГО ВИХОВАННЯ

Авторитет батьків — це вплив батька і матері на дітей, засно-ваний на повазі й любові до батьків, довірі до їхнього життєвого досвіду, слів і вчинків. Без авторитету — безсумнівного достоїнс -тва батька, матері — неможна виховувати дитину, формувати в неї якості гарної людини.

Найважливіша умова авторитету батьків — їхнє громадянське

обличчя, спрямованість їхньої діяльності і на роботі, і в сімейному

побуті. Головним тут стає моральне обличчя батьків. Діти завжди

хочуть бачити в них високі моральні якості: мужність і скром -ність, чесність і справедливість, почуття обов’язку і доброзич -ливість до людей, багатство знань і культуру поведінки.

Спосіб життя батьків — основа їхнього авторитету у дітей. Ви-моги до дітей не повинні розходитися з власною поведінкою. Бать-ки повинні пам’ятати, що всі їхні дії перебувають під постійним, безпосереднім контролем дітей.

Повага до особистості дитини, розуміння її інтересів, прагнен-ня бачити в ній людину — необхідні умови для зміцнення авто -ритету.

Тільки поважаючи особистість дитини, можна допомогти їй

стати людиною в найвищому значенні цього слова. Неможна ди -витися на дитину як на власність, з якою що хочеш, те і можеш робити, як на тягар або іграшку.

Необхідно навчитися бачити в дитині людину.

Педагогічний практикум для батьків.

1. Батькам пропонується обговорити ситуацію «Суперечка на балконі».

Доцільно зробити це таким чином: ознайомити батьків не лише із змістом самої суперечки але і з приведеними тут думка -ми батьків; все це обговорити, а потім зачитати батькам думку

педагога і знову, якщо у цьому виникне необхідність, продовжити обговорення.

Суперечка на балконі

Мати, батько та їхня дванадцятирічна донька вийшли на бал-кон. Біля сусіднього будинку з’явився п’яний чоловік.

— Сергій Петрович знов «набрався»,— відзначила мати.

— Еге, «гарний», нічого не скажеш,— посміхнувся батько.

— Дурень,— зробила висновок донька.

— Як ти смієш! — закричав батько.— Він вже сива людина, а ти, шмаркачко, його обзиваєш!

— А чого він б’є тьотю Машу?

— А це не твоя справа!

— Що ти скипів? — з докором поглянула на чоловіка дружи-на.— Адже дочка правду каже.

Запитання до батьків:

Хто у цій ситуації має рацію: мати, батько чи донька? Оберіть

свій варіант відповіді та поясніть його:

а) У «Суперечці на балконі» донька права, а батько — ні.

Вона назвала Сергія Петровича вірно, тільки грубо. Це

можна вибачити — адже їй всього 12 років. Батькові слід

було спокійно пояснити їй, що по суті вона має рацію, а по формі — ні. Існують же інші слова — «нерозумний», нап-риклад. А замість цього батько почав лаятися сам, вжива-ти негідні слова, типу «шмаркачка». На нашу думку, він повинен вибачитися перед дочкою.

б) Батьки вчинили неправильно. У присутності дитини не можна грубо висловлюватись про людину. Це негарний приклад. Дівчинка і сама бачила його поведінку. Хай вона

сама зробить висновок, обуриться, зіткнувшись з неспра-ведливістю, з аморальними вчинками.

в) Про п’яниць та хуліганів завжди та всюди потрібно гово-рити різко.

г) При дітях не можна говорити грубо про дорослих, якщо навіть вони неправі.

Думка педагога:

На балконі відбулася хвилинна, на перший погляд коротко -часна розмова, які трапляються (з того чи іншого приводу) майже кожного дня. Мати й батько, напевне, про неї зразу ж забули,

але для дівчинки вона стала важливим уроком, який, безумовно,

залишив глибокий слід у її душі.

«Слова кличуть, а приклади приваблюють»,— говорить на -родна мудрість. Перед дванадцятирічною дівчинкою постало три приклади: аморальна поведінка Сергія Петровича, засудження його вчинку матір’ю, поблажливо-заперечливе ставлення батька.

Діти ніколи не зостануться байдужими свідками того, що відбу -вається навколо. Вони повсякчас виражають своє ставлення до

негідних вчинків дуже бурхливо. І, зазвичай, батькові, як було

сказано в першому варіанті відповіді, слід було спокійно поясни -ти дочці, в чому вона має рацію, а в чому — ні. Але натомість

голова сімейства скривдив дочку («Шмаркачка» … «Це не твоя

справа»), надавши яскравий урок лицемірства. Адже він вимагав

формальної уваги до дорослої людини, хоч у даному випадку вона

заслуговує презирства.

Якщо подібний урок повториться багато разів, якщо на додачу

батько і сам буде зловживати спиртним, то дочка перестане пова -жати і його, і дорослих взагалі. А така тенденція вже намітилась

(«Дурень»,— резюмувала дочка). Це мало насторожити батьків.

Певно, до цього вони грубо та зневажливо вже говорили про

багатьох дорослих, і це стало передаватися дитині.

Тому і мати вчинила невірно. Їй слідувало б спочатку зробити

зауваження дочці, а потім — чоловікові.

Справедлива і третя думка батьків: «Про п’яниць та хуліганів

завжди та всюди слід говорити різко». Це не означає — грубо.

Якщо грубість — зазвичай ознака безкультур’я, то різкість у да -ному випадку має бути виражена непримиренністю до неподобств.

Це можна зробити культурними словами, але так, що в дітей буде

вироблятися презирство до таких вчинків. Грубе слово скривджує

людину, а вражає слово влучне, розумне. Цього — особливо вихо -вателям — забувати не можна.

І ще одна вкрай важлива деталь. Чи можна було при дочці

розпочинати розмову про вчинок Сергія Петровича? Адже в пе -дагогіці є правило: навчай на позитивному. Воно не означає, що

треба всіляко замовчувати негативні явища, приховувати їх від

дітей. Це неможливо. Живуть вони не під тепличним ковпаком,

який ізолює від навколишнього життя. Ми повинні їх виховати

так, щоб вони у найскладніших обставинах вміли чинити вірно.

Підліткам необхідно знати, як ставляться дорослі (особливо бать -ки) до негативних явищ, які ще є в нашому житі. І нічого поганого немає в тому, що мати і батько при дитині засудять такий порок, як пияцтво. Це навіть необхідно. Але якщо мова йде при

дітях, то не можна позбавляти їх права бути учасниками її.

У вихованні немає дрібниць. Це відома всім істина зобов’язує

нас, дорослих, продумувати кожне своє слово, кожний свій крок, кожен свій вчинок.

2. Батькам пропонується заповнити тест «Перевірте себе».

При заповненні тесту треба обводити літеру варіанта від -повіді.

1. Повернувшись додому з роботи, ви хочете почитати газети.

А ваш син (дочка) слухає у цей час голосну музику. Ви говорите:

а) Зараз же вимкни магнітофон!

б) Вимкни магнітофон! У мене голова розламується. Ти ж бачиш, що я збираюся почитати газету.

в) Давай домовимося: я буду читати газету приблизно

протягом години, а ти вимкнеш музику. Потім можеш слухати далі.

2. Ваш син не стригся протягом тривалого часу. Це вас дуже засмучує, і ви кажете:

а) «Зараз же йди до перукарні! Мені вдома клоун непот-рібен!»

б) «Як тобі не соромно ходити у такому вигляді, адже на

тебе вже озираються! Ось тобі гроші на стрижку, піди зараз же підстрижись».

в) Синові ви нічого не кажете про його зачіску. Замість

цього час від часу у його присутності, розмовляючи

з дружиною (чоловіком), згадуєте про те, що мода на

довге волосся минула.

3. Ви просите доньку (сина) терміново сходити у якійсь важ-ливій справі. Вона (він) відмовляється. Ви здогадуєтеся,

що дитина поспішає на зустріч з друзями і говорите:

а) «Мене не стосуються твої справи. Зараз же відправляй -ся і зроби те, про що я тебе прошу!»

б) «Ти все ж таки повинен (повинна) це зробити. Треба ж і мені допомогти».

в) Ви намагаєтесь вибрати компромісне рішення: пропо-нуєте різноманітні варіанти, такі, щоб була зроблена справа до чи після зустрічі з друзями.

4. Батько застає сина з цигаркою (батько сам палить) і каже:

а) «Так ти палиш? У цьому віці? Зараз же покинь сига-рету».

б) «Якщо палити у твоєму віці, що ж буде потім?»

в) «Дуже погано чиниш, що звикаєш до тютюну. Якщо

я в молодості зробив таку помилку та звик до паління,

це зовсім не означає, що й ти маєш палити».

5. Дочка прохає купити їй дорогі туфлі. У вас немає на це

грошей. Ви говорите:

а) «У такому віці дорогі туфлі? Ще чого захотіла!»

б) «Ти завжди просиш дорогі речі. А звідки я візьму гро-ші? Походи поки що у старих туфлях».

в) «У мене немає грошей. Ось коли отримаю премію — поговоримо».

6. Син (дочка) має вимити посуд, але замість цього дивиться телевізор і ви говорите:

а) «Зараз же вимий посуд!»

б) «Мати хвора, а ти навіть посуд не вимиєш! Може, я маю це робити?!»

в) «Не забудь після закінчення своєї передачі вимити по-суд. Це неприємно, але нічого не вдієш, це необхідно зробити!»

Результати тесту:

Якщо більшість обраних відповідей а), батьки занадто катего-ричні. Друзями таких батьків, напевне, діти не назвуть.

Якщо більшість обраних відповідей б), батьки не надто по -слідовні у своєму ставленні до дітей, але взагалі часто виступають у ролі порадника.

Якщо більшість вибрано відповідей в), то батьки вимагають від своїх дітей дуже небагато.

Найкращий результат, якщо обрані відповіді типу б) та в). Це

означає, що батьки не лише намагаються зберегти свій авторитет

перед дітьми, але і їхню дружбу.

Підсумки зборів.

Завершуючи збори, хотілося б нагадати вам, шановні батьки, слова А. С. Макаренка:

«Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею

розмовляєте, або повчаєте її, або наказуєте їй. Ви виховуєте її

кожної миті вашого життя… Те, як ви вдягаєтеся, як розмовляєте

з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або засмучує -теся, як ви спілкуєтеся з друзями і з ворогами, як ви смієтеся,

читаєте газету,— усе це має для дитини велике значення… У ви -ховній роботі немає дрібниць.. Дрібниці діють регулярно, щодня, щогодини…»

Тож навчайте дитину добра, працьовитості не лише словом,

а й своїми справами, добрим прикладом життя і поведінки.

Додавання і віднімання круглих чисел
Різноманітність рослин у природі (водорості, мохи, хвощі, папороті, хвойні і квіткові росли)
Длительные отношения и обязательства в любви.
А. Костецький «Буває все...», «Краще — з друзями разом!», «Словник Славка»
Урок природознавства
Советы по увеличению груди

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 35
    Гостей: 35
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта