Завершення територіального поділу світу. Колоніалізм
 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• характеризувати завершення територіального поділу світу;

• пояснювати суть колоніального гніту країнах у країнах Азії, Африки та Латинської Америки, суперечливі наслідки колоніального панування;

• аналізувати суть військових конфліктів, пов’язаних з перерозподілом колоній;

• показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії;

• висвітлювати становище народів Азії, Африки та Латинської Америки під владою європейських колонізаторів;

• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «територіальний поділ світу», «колонії», «напівколонії», «колоніалізм», «концесія».

Основні події:

• 1869 р. — відкриття Суецького каналу.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Дайте визначення поняттям «метрополія», «колонія».

2. Коли європейські держави почали захоплювати колонії?

3. Назвіть найбільші колоніальні держави.

4. Назвіть регіони, які найбільш активно освоювалися європейцями.

5. Які події сприяли європейській колонізації?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У результаті промислового перевороту Європа остаточно затвердилася як лідер на світовому ринку. Вона мала суттєву військово-технічну перевагу і контролювала світову торгівлю. Європейські держави до сер. XIX ст. значно збільшили свої колоніальні володіння. З одного боку, колоніалізм залучав усі народи до загальносвітового розвитку, а з іншого — утверджував колоніальне рабство, гноблення, приниження людської гідності.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Мета колоніальної політики

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням проаналізувати карти історичного атласа «Карта світу поч. XVIII ст.», «Завершення територіального поділу світу на поч. ХХ ст.» і відповісти на питання:

1. Назвіть держави, які були перетворені на колонії на поч. ХХ ст.

2. Назвіть території, які активно освоювалися європейцями.

3. Назвіть держави, які мали колонії в Африці.

4. Назвіть держави, які мали колонії в Азії.

5. Назвіть держави, які не мали заморських колоній.

6. Назвіть держави, які мали найбільші колоніальні володіння.

Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» сформулювати мету, яку переслідували держави, збільшуючи свої колоніальні володіння.

Передбачувані відповіді учнів

1. Промисловий переворот викликав необхідність у сировині й паливі.

2. Необхідність збуту готової продукції.

У ч и т е л ь. Колонізатори встановили на підпорядкованих землях свої порядки. Але деякі держави і народи Сходу — Китай, імперія Османа, Афганістан, Персія — зберегли певні ознаки незалежності.

Вони мали уряд, законодавство, армію, поліцію, можливість підтримувати відносини з іншими державами. Колонізатори ж нав’язали їм нерівноправні договори, які обмежили їхню

самостійність у галузі торгової, фінансової, митної політики, фактично перетворивши їх на напівколонії.

Колоніальні інтереси країн Європи

У ч и т е л ь.

Завдяки відкриттю Суецького каналу активізувався взаємозв’язок між різними регіонами світу. З 1840 по 1875 рр. обмін товарами між індустріальними країнами і менш розвиненими територіями збільшився у 6 разів. Революційних змін зазнали засоби транспортування.

Учитель пропонує учням назвати транспортні засоби, які з’явилися у XIX ст.

Передбачувані відповіді учнів. Залізниці, пароплави, автомобілі.

У ч и т е л ь. Час, який витрачався на зв’язок між континентами, різко скоротився. 1872 р. навколосвітню подорож можна було здійснити за 80 днів, у 1840 р. на неї б знадобилося не менше 11 місяців, а за часів Магеллана — близько трьох років.

Суецький канал відіграв сумну роль у колоніальному освоєнні Африки. Уже з середини XIX ст. кожен африканський регіон спеціалізувався на постачанні одного або декількох видів продукції. Разом із золотом і слонячою кісткою, торгівля якими велася здавна, здійснювався експорт таких культур, як виляск, арахіс, какао, пальмова олія.

Робота з картою історичного атласа

Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа «Африка поч. XIX—XX ст.» і відповісти на питання:

1. Назвіть корисні копалини, які приваблювали європейців в Африці.

2. Назвіть родовища золота.

3. Назвіть родовища алмазів.

4. Назвіть метрополії, які контролювали видобуток золота та алмазів.

У ч и т е л ь. Наприкінці XIX ст. різко збільшилося надходження капіталів до колоній. У Південній Африці значні капітали вкладалися у видобувну промисловість, створену на базі родовищ золота та алмазів.

С. Родс у 18 років вперше зійшов на африканський берег. Цей заповзятливий англієць створив монополію з видобутку, обробки й продажу алмазів «Де Бірс», яка до сьогодні контролює світовий ринок алмазів, а також компанію з видобутку золота у Південній Африці. Селище старателів з декількох наметів сьогодні перетворилося на одне з найбільших міст Південної Африки Йоґаннесбурґ.

С. Родса називали «маленьким Наполеоном» Африканського континенту. Йому належать слова: «Світ майже весь поділений, а те, що від нього залишилося, зараз ділиться, завойовується й колонізується. Шкода, що ми не можемо досягти зірок, які сяють над

нами вночі у небі! Я б анексував планети, якби зміг. Я часто думаю про це. Мені сумно бачити їх такими ясними і разом з тим такими далекими».

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на питання.

Текст 1. З промови статс-секретаря Німецької імперії фон Бюлова у німецькому рейхстагу. 6 грудня 1897 р.

Ревякин А. В. Всеобщая история. История Нового времени, 1800–1900: Учеб. для 8 кл. общеобразоват. учреждений / А. В. Ревякин; под ред. А. О. Чубарьяна. — 2-е изд., дораб. — М.: Просвещение, 2007. — С. 296.

«Ми дотримуємося тієї думки, що Німеччину не слід виключати зі змагання інших народів за панування над країнами, які володіють багатими перспективами. Часи, коли німець одному із

сусідів поступався землею, іншому — морем, а собі залишав небо, де царює чиста теорія, давно минули. Ми вважаємо однією з наших найважливіших задач заохочення й розвиток нашого судноплавства, нашої торгівлі та нашої промисловості саме у Східній Азії...

Ми повинні вимагати, щоб німецький місіонер, німецький підприємець, німецькі товари, німецький прапор і німецький корабель так само поважалися в Китаї, неначебто вони належали іншим державам...

Одним словом: ми не хочемо нікому заважати, але ми претендуємо на наше місце під сонцем».

Запитання

1. Визначте характер зовнішньої політики Німеччини.

2. Який зовнішньополітичний напрям канцлер вважав найперспективнішим? Як ви думаєте чому?

3. Що, на вашу думку, означає вираз «місце під сонцем»?

4. Як ви думаєте, з якими державами перетиналися інтереси Німеччини в освоєнні Китаю?

Метод «Чиста дошка»

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний пункт підручника і відповісти на питання, записані на дошці.

1. Чому до сер. XIX ст. Німеччина не робила колоніальних захоплень?

2. Чому в 90-і рр. XIX ст. відносини Німеччини з Великобританією погіршилися?

3. Назвіть регіон, який почали «освоювати» Японія і Франція. Поясніть чому.

4. Які держави почали боротьбу за отримання контролю над Китаєм? Чим закінчилася ця боротьба?

У ч и т е л ь. Іноземні держави забезпечили собі значні переваги за кордоном орендувати територій шляхом отримання концесій.

Формування поняття

Концесія — договір, що укладається державою з приватним підприємцем, монополією, іноземною фірмою про передачу в експлуатацію на певних умовах підприємств, земельних угідь з правом будівництва споруд, видобутку корисних копалин та ін.

Визначення записується в зошит.

Колоніалізм: наслідки для метрополій і колоній

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручника й заповнити таблицю «Результату колоніалізму».

Для метрополій

Для колоній

Отримання прибутку.

 Підривання стимулів до технічного вдосконалення промислової бази.

Немає необхідності у підвищенні продуктивності праці.

Немає необхідності у розширенні асортименту продукції.

Вивезення капіталу

Дешева робоча сила.

Будівництво підприємств, залізниць,

для обслуговування інтересів метрополії.

Ринок збуту готової продукції.

Неможливість розвитку національної

промисловості.

Загибель великої кількості населення у спробі відстояти свою незалежність

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Співвіднесіть колонії і метрополії.

1  Великобританія

А  Мадагаскар, Марокко, Алжир

2  Франція

Б  Камерун, Східна Африка, Південно-західна Африка

3  Німеччина

В  Ангола, Мозамбік, Ефіопія

 

Г  Родезія, Судан, Південноафриканський союз

Відповідь:1 Г; 2 А; 3 Б.

2. Як ви вважаєте, які проблеми сучасності стали наслідком колоніалізму XIX ст.?

Для відповіді на це питання пропонується використовувати метод «Прес».

• Я вважаю, що...

• Тому що...

• Наприклад...

• Таким чином...

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про повстання сипаїв.


Делаем глазки красивее!
Письмове додавання й віднімання двоцифрових чисел
Тваринний світ Червоної книги
Откуда взялись топ-модели?
Закріплення вміння додавати і віднімати числа у межах 10
Укладка волос: виды фенов

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 53
    Гостей: 53
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта