Об’єднання Німеччини
 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• показувати на карті території Пруссії, Північнонімецького союзу, Австрії;

• аналізувати соціально-економічне та політичне становище Пруссії та Австрії;

• називати причини франко-прусської війни;

• описувати хід франко-прусської війни, її наслідки;

• характеризувати процес та наслідки політичного об’єднання Німеччини та перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію;

• характеризувати Отто фон Бісмарка як політичного діяча;

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття «Північнонімецький союз», «Німецька імперія», «національна держава».

Історичні діячі: Отто фон Бісмарк, Вільгельм І.

Основні події:

• 1864 р. — війна Пруссії та Австрії проти Данії;

• 1866 р. — війна Пруссії проти Австрії;

• 1866–1867 рр. — утворення Північнонімецького союзу;

• 1870–1871 рр. — війна Пруссії проти Франції;

• 18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Робота з картою

За допомогою карти атласа «Європа у 1815–1847 рр.» і «Революція 1848–1849 рр. Національно-визвольний рух у Європі» виконайте завдання.

1. Охарактеризуйте становище в Пруссії після Віденського конгресу.

2. Охарактеризуйте становище в Австрії після Віденського конгресу.

3. Назвіть народи, які населяли Австрію.

Бесіда за запитаннями

1. Назвіть причини революцій 1848–1849 рр. у Німеччині.

2. Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Німеччині.

3. Назвіть досягнення революції в Німеччині.

4. Поясніть, чому революція в Німеччині зазнала поразки.

5. Назвіть причини революцій 1848–1849 рр. в Австрії.

6. Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Австрії.

7. Назвіть досягнення революції в Австрії.

8. Поясніть, чому революція в Австрії зазнала поразки.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Після поразки революції 1848–1849 рр. Німеччина залишалися роздробленою державою. Політична роздробленість перешкоджала зростанню торгівлі і промисловості, заважала залізничному будівництву, прокладанню нових доріг. Політична роздробленість послаблювала роль Німеччину і на міжнародній арені, перетворюючи її на другорядну державу.

Ця проблема потребувала розв’язання. Яким чином Німеччина вирішила цю проблему, як це вплинуло на міжнародне становище країни, нам належить з’ясувати на уроці.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Економічний розвиток Німеччини і проблема об’єднання країни

Робота з інформаційними картками

Учитель пропонує учням ознайомитися з інформаційними картками і виконати завдання:

1. Проаналізуйте сільське господарство Німеччини.

2. Проаналізуйте стан промисловості в Німеччини.

3. Як ви вважаєте, що заважало розвитку капіталізму в Німеччині?

Інформаційна картка № 1.

Становище сільського господарства в Пруссії

Пруссія та інші німецькі області залишалися аграрними державами. У Пруссії, за переписом 1852 р., із 17 мільйонів її жителів 12 мільйонів мешкали в селі,

промислове населення країни становило 11 %. Розвиток капіталізму в Пруссії був ускладнений збереженням роздробленості, великого поміщицького землеволодіння, привілеїв дворянства та інших елементів старого феодального порядку.

У 1850 р. у період політичної реакції був прийнятий Закон «Про регулювання відносин між поміщиками і селянами», за яким деякі незначні повинності були відмінені, основні ж підлягали викупу. При цьому розмір викупу дорівнював 18-кратному обсягу щорічних платежів. У селі відбувалося розшарування. Дрібні й середні господарства перебували у стані зубожіння. У той же час частина селян збагачувалася, перетворюючись на сільських підприємців, які використовували працю батраків.

Інформаційна картка № 2

Економічна криза 1847–1848 рр. закінчилася, і з початку 50-х років економіка почала стрімко розвиватися. Найбільшого економічного розвитку досягли райони середньої течії Рейну — Рейнсько-Вестфальські провінції Пруссії, багаті покладами кам’яного вугілля і залізняку. Тут активно застосовували парові машини, створювалися великі промислові центри.

Найбільшим торговельно-промисловим центром до кінця 40-х рр. стає столиця Пруссії —

Берлін, місто з населенням у 400 тис. чоловік. У ньому зосередилося 2/3 всього машинобудівельного і ситценабивного виробництва Пруссії. У Німеччині будувалися залізниці, спостерігалося зростання банків акціонерних товариств.

Підбиваючи підсумок, учитель говорить про те, що питання про об’єднання потребувало негайного рішення.

Процес об’єднання Німеччини

Учитель пропонує учням проаналізувати вислів прусського крон-принца

 (престолонаслідника): «Хто хоче правити Німеччиною, повинен її собі завоювати. Один тільки Бог знає, чи настав час такого єднання... Але Пруссії призначено стати на чолі Німеччини, це закладено в усій нашій історії. Але коли та як це відбудеться? До

цього йде справа».

Запитання

1. Яким бачив шлях об’єднання Німеччини крон-принц Вільгельм?

2. З якими державами могла вступити у конфлікт Пруссія на шляху до панування?

У ч и т е л ь.

Після смерті Фрідріха Вільгельма IV королем у 1 861 р. стає його брат Вільгельм I. Сучасники характеризують його як людину, що понад усе ставить інтереси Пруссії.

Для реалізації своїх планів він призначає на пост канцлера Отто фон Бісмарка.

Робота з документами

Учитель пропонує учням проаналізувати вислови Бісмарка і відповісти на питання.

У своїх мемуарах Бісмарк говорить про те, що вже у 17 років у глибині душі плекав «...національні почуття і віру в те, що розвиток найближчим часом приведе нас до німецької єдності: з моїм другом, американцем Коффіном, я уклав парі, що ця мета буде досягнута не пізніше ніж через 20 років».

«Німецьке питання не може вирішуватися в парламентах, а тільки дипломатією і на полі битви, і все, що ми дотепер базікаємо і вирішуємо, коштує не набагато більше романтичної маячні сентиментального хлопця... Великі питання часу розв’язуються не промовами і парламентськими резолюціями, — це була помилка 1848–1849 рр., а залізом і кров’ю».

«Абсолютизм був би ідеальним ладом для європейських державних утворень, якби король та його урядовці залишалися людьми такими ж, як і всі інші, яким не дано правити з надлюдським знанням справи, розумом і справедливістю... Монархія та найідеальніший монарх... вимагають критики, шпильки якої допомагають вийти на правильний шлях, коли їм загрожує небезпека заблукати...»

«Критика може здійснюватися лише вільною пресою і парламентом у сучасному розумінні. Обидві ці корективи можуть у результаті зловживань притупити вістря свого впливу або навіть зовсім його втратити. Запобігти чомусь подібному — одна із задач охоронної політики, і без боротьби з парламентом і пресою ця задача не може бути розв’язана. Справа політичного такту та окоміру — визначити межі, яких належить триматися в цій боротьбі,

щоб, з одного боку, не заважати необхідному країні контролю над урядом, а з іншого — не дати цьому контролю перетворитися на панування».

«Німеччина чекає на здійснення своїх надій не від лібералізму Пруссії, а від її могутності; нехай Баварія, Вюртемберг йдуть на поступки лібералізму, ніхто, проте, не припише їм тієї ролі, яку відіграє Пруссія; межі Пруссії за Віденським трактатом перешкоджають здоровому державному життю».

Запитання

1. Охарактеризуйте політичні погляди Бісмарка.

2. Що Бісмарк мав на увазі під охоронною політикою?

3. Яким чином Бісмарк планує досягти єдності Німеччини?

4. Що означає вираз «залізом і кров’ю»?

Складання таблиці

Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт параграфа і, використовуючи карту атласа «Об’єднання Німеччини», скласти таблицю «Етапи об’єднання Німеччини».

Дата

Подія

Результат

1864 р.

Війна з Данією

Шлезвіг і Голштейн — у спільному володінні Пруссії та Австрії

1866 р.

Війна з Австрією

Австрія мала вийти з Німецького союзу і відмовитися від Шлезвіга і Голштейна на користь Пруссії

1866 р.

Захоплення Нассау,

Гессена, Франкфурта

Розширення території Пруссії

 

1867 р.

Утворення Північнонімецького союзу

Закріплення провідної ролі Прус-

сії у Північнонімецькому союзі

 

1870–1871 рр.

Війна з Францією

Приєднання Ельзасу і Лотарінгії, контрибуція у 5 млрд франків

Учитель підбиває підсумок роботи, звертаючи увагу на те, що Німеччина стає «новою централізованою державою» і водночас осередком європейської нестабільності.

Від Австрійської імперії до Австро-Угорщини

У ч и т е л ь. Після поразки революції внутрішньополітичне і міжнародне становище імперії залишалося напруженим. Поразки у війні з Францією, Пьємонтом і Пруссією похитнули авторитет Австрії на міжнародній арені. У країні почалися заворушення.

Для збереження єдності імперії Франц-Йосиф погодився на компроміс.

У 1867 р. імперія Габсбургів була перетворена на дуалістичну монархію Австро-Угорщину, яка складалася з двох незалежних одна від одної у внутрішніх справах держав — Австрії та

Угорщини.

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на запитання.

Текст 1. З виступу одного з авторів системи австро-угорського дуалізму Ф. Ф. Бойста в Раді Міністрів 1 лютого 1867 р.

Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 79.

«Необхідно, перш за все, закласти міцну основу, спираючись на яку можна буде рухатися далі. Такою основою за обставин, що склалися, є об’єднання німецького та угорського елементів протии панславізму. Представляється абсолютно неможливим, щоб уряд

шукав собі головну опору серед слов’янського населення... Зовнішнє становище наше таке, що подальше зростання невдоволення німецького населення Австрією ще більше посилить небезпеку для Австрії з боку Пруссії, і ця небезпека набагато сильніша, ніж та,

що пов’язана зі скороминущою незадоволеністю роз’єднаного, на щастя, слов’янського населення...»

Запитання

1. Назвіть причини перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорщину.

2. Поясніть, чому автор вважає, що незадоволення слов’ян усередині держави менш небезпечне,ніж загроза з боку Пруссії.

У ч и т е л ь. Після утворення Австро-Угорщини в країні посилилося намагання інших народів вийти зі складу Австро-Угорщини.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1. Підтвердьте або спростуйте твердження, що створення Північнонімецького союзу — це початок нової історії Німеччини.

Свою відповідь аргументуйте.

2. Чому саме Пруссія, а не Австрія очолила об’єднання німецьких держав?

3. Чому Австрійська імперія не змогла залишитися централізованою державою?

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Скласти історичний портрет О. фон Бісмарка.

3. Підготувати повідомлення про К. Кавура, Д. Мадзіні, Дж. Гарібальді.


Какие слова любят слышать мужчины
Збережемо природу Землі разом
Пилинги и скрабы для лица
Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками
Закріплення вивчених способів додавання і віднімання в межах 100
Зимняя защита кожи

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 6
    Гостей: 6
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта