Об’єднання Італії

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• показувати на карті італійські держави;

• називати райони, охоплені повстаннями з вимогами об’єднати Італію;

• характеризувати процес та наслідки політичного об’єднання Італії;

• давати характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну;

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття «політична роздробленість», «Італійське королівство», «конституційна монархія», «Папа Римський».

Історичні діячі: Дж. Гарібальді, Д. Мадзіні, Віктор Емануїл II, К. Кавур.

Основні події:

• 1859 р. — франко-італо-австрійська війна;

• 1860 р. — похід «тисячі» Дж. Гарібальді;

• 1861 р. — утворення Італійського королівства;

• 1866 р. — поразка Австрії в австро-пруссько-італійській війні;

• 1870 р.— здобуття Рима королівськими військами, об’єднання Італії;

• 1 871 р. — поразка Франції у франко-прусської війні, остаточне об’єднання Італії.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

1. Заповніть пропуски в хронологічній таблиці.

Дата

Події

 

Війна Пруссії та Австрії проти Данії

1866 р.

 

 

утворення Північнонімецького союзу

1870–1871 рр.

 

 

проголошення Німецької імперії

2. Відновіть хронологічний порядок подій.

1) Проголошення Німецької імперії;

2) утворення Північнонімецького союзу;

3) війна Пруссії та Австрії проти Данії;

4) війна Пруссії проти Франції;

5) війна Пруссії проти Австрії.

Відповідь: 3 — 5 — 2 — 4 — 1.

3. Внаслідок яких подій до складу Пруссії увійшли наведені териорії?

1  Війна з Австрією

А  приєднання Ельзасу і Лотарінгії, контрибуція у 5 млрд франків

2  війна з Францією

Б  Нассау, Гессен, Франкфурт

3  анексія всередині

німецьких держав

В  Австрія мала вийти з Німецького союзу і відмовитися від Шлезвіга і Голштейна на користь Пруссії

Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Б.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Італія була, за словами Меттерніха, «географічним поняттям». Італія була поділена на 8 держав. Це вкрай заважало економічному розвитку країни. Так, під час перевезення товарів з Парми до Модени протягом 35 миль купцям доводилося сплачувати мито 6 разів. Щоб провезти товар річкою По, потрібно було заплатити мито 21 раз. На півдні країни податки на сіль збільшували її вартість у 10 разів. На півночі, у відносно розвиненій Ломбардії, існували 70 феодів.

В Італії, як і в Німеччині, гостро постало питання про об’єднання.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Італія після Віденського конгресу і революції 1848–1849 рр.

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий штурм» дати характеристику становищу Італії після Віденського конгресу і революції 1848–1849 рр.

Передбачувані відповіді учнів:

• Італія розділена на 8 держав;

• частина італійських територій приєднана до Австрії;

• скрізь були відновлені абсолютні монархії, окрім П’ємонта;

• сильна влада церкви;

• у королівствах діяли свої системи мір і ваг;

• аграрна територія;

• дуже слабо розвинена промисловість;

• нерозвинений транспорт.

Учитель доповнює та уточнює відповіді учнів:

• збільшення товарності сільського господарства;

• розвиток великих промислових підприємств;

• нерівномірність економічного розвитку між частинами Італії;

• відсутність єдиного внутрішнього ринку.

Шляхи об’єднання Італії

Групова робота

Учитель пропонує учням об’єднатися в три групи і на основі документів, додаткового матеріалу скласти історичні портрети К. Кавура, Д. Мадзіні, Дж. Гарібальді.

• 1-а група. К. Кавур та його діяльність.

• 2-а група. Д. Мадзіні та його діяльність.

• 3-я група. Дж. Гарібальді та його діяльність.

Текст 1. Французький історик А. Дебидур про К. Кавура

Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 70–71.

«...Вирізняючись зовнішньою добродушністю, веселою і простою вдачею, що сприяло зростанню його популярності, Кавур був незрівнянним дипломатом, уміючи з однаковим мистецтвом форсувати події або вичікувати і готувати їх, наступати або поступатися. Присутність духу ніколи не залишала його; ніхто не умів з такою швидкістю отримувати вигоду з перешкод, що траплялися на шляху, і використовувати їх на свою користь. Зухвалий і водночас обережний, у разі потреби не дуже сумлінний, Кавур зазвичай не вирізнявся особливою педантичністю. Але слід визнати, що спершу він кожного разу вдавався тільки до чесних і законних прийомів. ...Він прагнув посилено розвивати сільське господарство, промисловість і торгівлю і... вкрив країну мережею залізниць, після чого державні доходи незабаром збільшились удвічі. Разом з тим, він переводив п’ємонтські фортеці у стан оборони, наповнював арсенали і суттєво збільшив сардинську армію, яка... незабаром перетворилася... на одну з найкраще організованих в Європі. ...Він хотів переконати європейських монархів, і особливо імператора французів, що його політика спрямована не на повалення тронів, а навпаки, на їх зміцнення, бо вона дає йому можливість стримува-

ти революційний рух і керувати ним».

Запитання

1. Як характеризує Кавура автор?

2. Які з рис його вдачі для вас найбільш привабливі?

3. Що робив Кавур для досягнення єдності Італії?

4. Як ви вважаєте, чому Кавур багато уваги приділяв розвитку економіки?

Текст 2. З донесення К. Кавура сардинському королю Віктору Еммануїлу II 24 липня 1858 р.

Хрестоматия по новой истории. 1789–1870 / Под ред. А. В. Ефимова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 311 –312.

«Після вельми довгих міркувань, про які я не повідомлятиму Вашій Величності, ми дійшли згоди на таких умовах... Долина річки По, Романья і легатства повинні скласти королівство Верхньої Італії під владою савойського дому. Татові залишається Рим та оточуюча його територія. Решта частини папської держави з Тосканою утворили б у такому разі королівство Центральної Італії. Територія королівства Неаполітанського залишилася б без змін. Чотири

італійські держави повинні утворити конфедерацію за зразком конфедерації німецької, і головування в цій конфедерації має бути віддано татові з тією метою, щоб утішити його за втрату кращої частини його володінь...»

Запитання

1. Які території мали увійти до Сардинського королівства?

2. Як ви думаєте, чому К. Кавур виявляє таку турботу про інтереси Папи Римського?

Текст 3. З прокламації Дж. Мадзіні «До сицилійців» (2 березня 1860 р.)

Хрестоматия по новой истории. 1789–1870 / Под ред. А. В. Ефимова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 313–316.

«Тепер обговорюється питання не про республіку або монархію, йдеться про національну єдність — бути або не бути; чи залишатися розчленованими та у рабстві за бажанням іноземного деспота — не важливо, французького або австрійського, — чи стати людьми,

бути вільними...

Якщо Італія бажає бути монархічною під Савойською династією, то нехай. Якщо після об’єднання побажають оголосити визволителями або, не знаю ким ще, короля і Кавура, то нехай. Все, що ми тепер хочемо, — це утворення Італії; вона повинна бути створена, і створена за власною свідомістю і натхненням без надання необмежених повноважень у цій справі Кавуру і королю...»

Запитання

1. Яким чином, на думку Мадзіні, Італія повинна була досягти єдності?

2. Чому Мадзіні заперечував проти надання необмежених повноважень Кавуру і королю?

Текст 4. Гарібальді про себе і боротьбу за єдність Італії

Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 380–381.

 «Я був і залишаюся республіканцем», «Я звик підпорядковувати будь-які свої політичні переконання меті об’єднання Італії, яким би шляхом це не відбувалося», «Спочатку побудуємо свій будинок, виженемо непроханих гостей, а потім вже будемо наводити

в ньому лад».

«З того моменту, коли я переконався, що Італія повинна йти разом з Віктором-Еммануїлом, щоб позбутися влади іноземців, я визнав своїм обов’язком коритися його наказам, чого б це мені не коштувало, примушуючи навіть мовчати мою республіканську совість... Таке моє переконання було у 1859 р.».

«Государю! Крик, — "Допоможіть!” — що пролунав у Сицилії, збурив моє серце і серця декількох сотен моїх колишніх солдатів. Я не радив моїм братам у Сицилії піднімати повстання, але з того часу, як вони повстали в ім’я єдності Італії проти безсоромної тиранії нашого часу, я не вагаючись став на чолі експедиції. Якщо ми переможемо, я сподіваюся, що Італія та Європа не забудуть, що ця справа була сповнена великодушним поривом патріотизму. Якщо ми будемо переможцями, мені дістанеться слава прикрасити Вашу корону новою і, можливо, найбільш коштовною з її перлин за однієї, проте, умови, що Ви

ніколи не дозволите своїм радникам передати її чужоземцям...»

Запитання

1. Визначте політичні погляди Гарібальді.

2. Що ви можете сказати про Гарібальді як людину і політика?

Текст 5. Віктор Гюго про Гарібальді

«Що таке Гарібальді? Людина — нічого більше. Але людина у найвищому значенні слова. Людина свободи, людина людяності... Чи є у нього армія? Ні. Тільки жменя волонтерів. Бойові припаси? Ні. Порох? Декілька бочок. Знаряддя? Узяті у ворога. У чому його сила?

Що доставляє йому перемогу? Хто стоїть за ним? Душа народів».

Запитання

1. Як Гюго характеризує Гарібальді?

2. Чи згодні ви з цією характеристикою?

Підбиваючи підсумки, вчитель наголошує на двох можливих шляхах об’єднання Італії: помірковано-ліберальному й республікансько-демократичному.

Створення Італійського королівства. Об’єднання Італії

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно опрацювати текст підручника і скласти таблицю «Об’єднання Італії».

Дата

 

Території, приєднані

до Сардинського королівства

Події, в результаті яких

відбувалося приєднання

 

 

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Співвіднесіть імена історичних осіб і факти їхньої біографії.

1  К. Кавур

А  ще студентом вступив до організації карбонаріїв, створив товариство «Молода Італія», що ставило за мету добитися незалежності та об’єднання країни, перетворення Італії на демократичну республіку. Він говорив: «Реформа — справа королів, революція — ось секрет народів»

2  Д. Мадзіні

Б  жива легенда італійського народу, безстрашний патріот, який присвятив життя визвольній боротьбі. Одні вважали його ангелом, інші — дияволом. Він був дуже популярний, під його прапором йшли битися з австрійцями всі, хто мріяв про свободу Італії

3 Дж. Гарібальді

В  граф. Здобув освіту у військовій академії, але ні військова, ні придворна служба його не приваблювали — заважав незалежний характер. Став уособленням п’ємонтського буржуазного дворянства. Залишивши військову службу, він повернувся до свого маєтку і перебудував господарство на капіталістичній основі

Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Б.

2. Заповніть пропуски у хронологічній таблиці.

Дати

Основні події

 

франко-італо-австрійська війна

1860 р.

 

 

утворення Італійського королівства

1866 р.

 

 

здобуття Рима королівськими військами, об’єднання Італії

1871 р.

 

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати інформацію про зовнішню політику Великобританії.


Основные правила хорошего стиля
Математичний віночок
Хто такі звірі?
Вимова і правопис слів ненаголошених голосних Е, И, що перевіряються наголосом
Таблиця множення на 5. Розвязування простих задач на збільшення та зменшення числа в кілька раз
Гори. Карпатські гори

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 22
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта