Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації, обговорення самостійно обраної теми
 

Мета: навчити дев’ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалоги (офіційні й неофіційні розмови) (орієнтовно 12–14 реплік) з урахуванням мети й адресата мовлення (тривалість діалогу 3–5 хвилин), використовувати стимулюючі та реагуючі репліки, а також формули мовленнєвого етикету тощо; підвищувати мовну й мовленнєву культуру дев’ятикласників.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Робота над формуванням поняттевого апарату

Слово вчителя. У повсякденному житті людина потрапляє в різні мовленнєві ситуації й користується кількома видами діалогів: побутовим, навчальним, художнім, діловим та ін.

Побутовий діалог являє собою неофіційну розмову, яку використовують у повсякденному спілкуванні в невимушених обставинах, під час щоденних бесід удома, у школі, на роботі тощо. Йому притаманні такі риси: незапланованість; різноманітність

обговорюваних тем (особисті, соціальні, політичні), використання відповідних мовних засобів; часті відхилення від теми, перескакування з однієї теми на іншу; відсутність, як правило, цільових настанов і необхідності прийняття рішення; самопрезентація особистості; розмовний стиль мовлення.

Діловий діалог являє собою акт прямої взаємної комунікації в офіційно-діловій сфері. Офіційна розмова має такі особливості: диференційований підхід до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співрозмовника; критична оцінка думок, пропозицій і заперечень співрозмовника; відчуття відповідальності у вирішенні обговорюваної в бесіді проблеми (З посібника).

Запитання до учнів класу:

1. Назвати вимоги офіційної й неофіційної розмов.

2. Поміркувати, яка між ними різниця. Що спільного?

3. У які мовленнєві ситуації ви потрапляєте найчастіше?

4. Яку розмову вести легше: офіційну чи неофіційну? Чому?

ІV. Виконання системи творчих вправ

Складання діалогу за запропонованим висловлюванням

Прочитати текст. Чи звертали ви увагу на речі, описані в тексті? Яке значення для вас мають побажання?

Здавна українці кажуть: «Не дай Боже в лиху годину сказати, а в добру — промовчати». Бо переконані, що слово має дивовижну енергетичну силу. Все сказане неминуче повертається

до людини — добром чи злом. З цього приводу Г. Маковій говорить: «Що від себе подасть, то до неї й повертатися буде через усе життя».

Мабуть, не випадково наші пращурі намагалися словом побажання привернути до людини добро, щастя, здоров’я, ласку й прихильність Божу. Ось тому з перших днів і впродовж усієї життєвої путі людину супроводжували найрізноманітніші слова вітання, благословення, що були своєрідними оберегами від усіляких негараздів, від усього лихого.

Народжувалася дитина — і рідні, сусіди, друзі поспішали вітати родину з появою донечки чи синочка. Уперше купаючи дитину, поліщуки казали: «Хай Господь годує і добру долю готує, батькові й матері на послугу, а людям — на потіху». Уважалося, що кожен день маляти повинен зігріватися словом (За С. Богдан).

Скласти діалог, використовуючи основні положення поданного висловлювання.
Визначити, офіційна чи неофіційна розмова у вас вийшла.

Відповідь аргументувати.

Колективна робота з пам’яткою

Розглянути пам’ятку «Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову) і дотримуватися вимог спілкування». Запам’ятати особливості побудови діалогів.

ПАМ’ЯТКА

«Як вести діалог (офіційну й неофіційну розмову)

і дотримуватися вимог спілкування»

1. Дотримуватися теми й мети спілкування.

2. Під час спілкування не перебивати співрозмовника.

3. Будувати репліки так, щоб заохотити співрозмовника висловити власну думку.

4. Говорити конкретно, щоб не викликати двозначності у тлумаченні власних висловлювань (якщо це офіційна розмова).

5. Слухати зацікавлено й доброзичливо.

6. Дбати про те, щоб своїми висловлюваннями не образити співрозмовника.

7. Не вживати просторічної й емоційно-забарвленої лексики (під час офіційної розмови).

8. Дотримуватися етикетних норм і правил поведінки під час діалогу.

Дослідження-зіставлення з творчим завданням

Прочитати початки діалогів. Чим вони відрізняються? За яких обставин могли відбутися ці розмови? Які недоліки, на ваш погляд, допущено в мовному і мовленнєвому оформленні поданих висловлювань? Виправити їх.

Текст № 1

— Що ви бажаєте?

— Я хотів би купити костюм.

— Який розмір вас цікавить?

— Сорок восьмий.

— Якого кольору ви хотіли б костюм?

— Синього або коричневого.

— Вам подобається цей костюм?

— Фасон мені подобається, але колір занадто яскравий...

Текст № 2

— Алло! Чи є Сергій Дмитрович?

— Так, я вас слухаю.

— А-а! То ви, шановний Сергію Дмитровичу! Я дуже тішуся, що зміг виконати ваше прохання. Я ще вчора вислав книгу, яку ви просили.

— Я ще не одержав вашої посилки. Але заздалегідь вам дуже вдячний.

— Та не мучте себе. Ви мені не завдали ніяких клопотів. Я радий хоч чим-небудь вам допомогти...

Продовжити діалогічні тексти 7–9 репліками, використовуючи етикетні формули. Визначити види діалогів. Дібрати заголовки.

Мовленнєва ситуація

Уявити ситуацію, що ви випадково зайшли до кабінету хімії і стали свідками того, як учитель консультував двох учнів, демонструючи дослід хімічної реакції. Скласти діалог у формі офіційної розмови (12–14 реплік). Перебудувати його в неофіційний. Що ви змінили? Записати один із діалогів.
Розподілити ролі й розіграти діалог у парах. Прослухати діалоги ваших однокласників і визначити найкращий.

Створення діалогічних текстів на визначену тему

Змоделювати діалог на одну з тем «Для чого треба Інтернет?», «Боулінг — цікаво і корисно», «Організовуємо відпочинок», «Візит до лікаря», «Біля газетного кіоску».
Яка розмова у вас вийшла: офіційна чи неофіційна? Довести своє твердження, назвавши ознаки цього виду діалогу. Скористатися опрацьованою пам’яткою.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Оформити письмово один із діалогів, складених на уроці. З’ясувати обставини й умови записаної розмови. Пояснити розділові знаки. Визначити вид діалогу.


Вода та її властивості. Значення води у природі
Вправи та задачі на засвоєння таблиці множення числа 8
Звуки [д], [д'], позначення їх буквою „де”
С наступающим!
Луки — природне угруповання
Складання таблиць додавання та віднімання числа 1

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 22
    Гостей: 22
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта