Т. Шевченко «Великий льох». Історичне минуле у творі
 

Мета: ознайомити школярів з містерійним програмовим твором Т.Шевченка; співвіднести образи «Великого льоху» з історичними реаліями, надати моральну й політичну оцінку «розкопаного» історичного минулого; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; вміння образно переосмислювати, надавати власну оцінку історичним подіям, що відбувалися у минулому; робити висновки; формувати естетичні смаки школярів; виховувати інтерес до історичного минулого рідного краю; почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрети Т. Шевченка, Петра І, Б. Хмельницького, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Інтелектуал»

Учням класу впродовж 5 хв пропонується виконати завдання за двома варіантами: за допомогою перших літер відповідей визначити автора даного висловлювання.

Варіант І

«У своїй стихійній силі творця Т. Шевченко, здається, не хотів знати ніяких законів, крім тих, що диктували йому його власна мистецька інтуїція, сила задуму, вогонь темпераменту.

(О. Гончар)

1. Письменник, якому Т. Шевченко присвятив поетичний твір. (М. Гоголь)

2. Героїня поеми «Гайдамаки». (Оксана)

3. Фортеця на березі Каспійського моря, де перебував ув’язнений поет. (Новопетровська)

4. Різновид рими. (Чоловіча)

5. Жанр гумористичного твору. (Анекдот)

6. Зауваження автора, що містять стислу характеристику обставин дії, зовнішності та поведінки дійових осіб, уточнюють або доповнюють які-небудь деталі. (Ремарка)

г

о

н

ч

а

р

Варіант ІІ

«Поезія Т. Шевченка безперечно вкорінена в міфі, тобто в українській народній творчості. Поет трансформує цей міф, створюючи на його основі літературу». (Р. Харчук)

1. Віршований розмір. (Хорей)

2. Літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор. (Автобіографія)

3. Складовий компонент сюжету, вирішення конфлікту (інтриги) епічного, ліроепічного, драматичного, а іноді й ліричного (сюжетного) твору. (Розв’язка)

4. Автор Гімну України. (П. Чубинський)

5. Місто, де І. Гонта вбиває своїх дітей. (Умань)

6. Твір Т. Шевченка, який він присвятив Якову де Бальмену. («Кавказ»)

х

а

р

ч

у

к

2. Фронтальне опитування. Бесіда за питаннями

- Чим історичне минуле приваблювало Т. Шевченка?

- Чому до тих чи інших історичних подій, видатних осіб неоднозначно ставилися науковці, літературознавці, письменники?

- Які свої твори поет присвятив уславленню минулого?

- Яким чином життя українського народу письменник намагався поєднати з історією?

- Як сам Т. Шевченко ставився до тих, хто був творцем героїчного минулого рідного краю?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

…У Шевченка все коло його дум

і почуттів перебуває

в цілковитій відповідності зі змістом

і ладом народного життя.

М. Добролюбов

Я люблю правду без прикрас.

О. Суворов

1. Вступне слово вчителя

Цікавлячись минулим рідного народу, молодий Шевченко прагнув не лише глибше пізнати минуле та ознайомити з ним своїх сучасників, а й виразити передові ідеї та суспільні потреби

свого часу. Повернувшись до Петербурга, свої тяжкі враження від трагічних картин народного лиха, роздуми над побаченим Т. Шевченко виразив у поетичній формі. Недоля рідного народу тяжко вразила чуйне серце поета, посилила його пекучу ненависть до самодержавно-кріпосницького ладу.

2. Робота над твором Т. Шевченка «Великий льох»

2.1. Виразне читання уривків із твору.

2.2. Тема: правдиве відображення трагічних епізодів української історії, показ національного відкупу українського народу, пов’язаного з пошуками скарбу Б. Хмельницького, в часи

гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку.

2.3. Ідея: засудження зради старшинської верхівки інтересам української нації; підступного приєднання України до російської імперії; імперського геноциду російських посіпак в Україні, висловлення обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі.

2.4. Основна думка:

а) доля держави не в руках лідерів, а в руках народу;

б) усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому, є смертельним гріхом.

2.5. Жанр: поема-містерія. Це дійсно містерія, оскільки у творі є містичні образи передчасно померлих людей. (Містерія — жанр західноєвропейського релігійного театру епохи пізнього середньовіччя (ХІV–ХVІ ст.), в основу якого покладено біблійні сюжети, народні вистави на площах Франції, Англії тощо).

2.6. Значення епіграфа до твору.

Щоб струсонути сумління своїх земляків і збудити їх з літаргічного сну національної несвідомості та байдужості, Т. Шевченко, компонуючи твір, поставив на вступі до неї слова псалмоспівця, сповнені болю і трагічної розпуки, щоб були вони для читача пересторогою і наукою.

2.7. Сюжет «Великого льоху».

 

2.8. Композиція.

Для будови твору характерна троїстість як і у фольклорі (три бажання, троє синів…)

Експозиція: розповідь трьох душ про наявність льоху, який необхідно було розкопати аби вони змогли потрапити до раю.

Зав’язка: подорож-екскурс у трагічне минуле України.

Кульмінація: відсутність скарбу в малому льосі, що виявило роздратованість начальства Москви.

Розв’язка: Так малий льох в Суботові / Москва рокопала! / Великого ж того льоху / Ще й не дошукалась.

2.9. Ідейно-художній аналіз твору. Бесіда за питаннями:

- До якого періоду творчості Т. Шевченка належить цей твір?

- У чому полягає призначення льоху взагалі?

-З чим пов’язано те, що твір поета «Великий льох» тривалий час не друкували, ніби його і не було або трактували його як творчу невдачу автора?

2.9.1. «Три душі».

- Чому місцем для зупинки під час польоту птахи обрали хрест на старій церкві?

- З якою промовою вони звернулися до Бога? Про що вона свідчить?

- За яких умов три душі могли потрапити до раю? («Тойді у рай їх повпускаєш, / Як все москаль позабирає, / Як розкопа великий льох»)

- Що, на ваш погляд, могло переховуватися у великому льосі?

2.9.1.1. Душа І.

- Де народилася Пріся? Яким було її дитинство?

- Як до дівчини ставилися у помешканні гетьмана?

- Яким чином Т. Шевченко ідеалізує героїню? («Росла, виростала! / Як квіточка; і всі мене / Любили й вітали / І нікому я нічого, / Ніже злого слова, / Не сказала. Уродлива / Та ще

й чорнобрива»)

- До якого свята готувалася Пріся?

- Що лихого вчинила дівчина? Як у народі ставляться до прикмети, коли тобі переходять шлях з повними відрами?

- Куди прямував гетьман? («…Він їхав в Переяслав / Москві присягати!») Згадайте, що вам відомо про цю історичну подію.

- Якої шкоди завдала дівчина тією водою оточуючим? («Батька, матір, себе, брата, / Собак отруїла»)

- Для чого Т. Шевченко акцентує увагу читача на тому, що криниця, з якої Пріся брала воду, була замуленою і висохлою? Який підтекст містить цей факт?

2.9.1.2. Душа ІІ.

- Який гріх вчинила друга душа? Чи осмислено це вона зробила? (Ні, бо була недолітком)

- Що мав на увазі Т. Шевченко, описуючи пожежу в Батурині, вбивство Чеченів?

- Як у творі зображена страшна картина пожежі? Кого автор звинувачує у скоєнні лиха?

- Яких знущань зазнала героїня? Що цим самим хотів довести Т. Шевченко?

- Чому дівчина просила «московського капітана» для себе смерті?

- За що героїня вдячна самотній бабусі?

- Як дівчина пояснює причину свого гріха? («…За те, що всякому / Служила, годила… / Що цареві московському / Коня напоїла!..»)

2.9.1.3. Душа ІІІ.

- Що свідчить про місце народження третьої героїні?

- З приводу чого мати намагалася заспокоїти свою дитину? («Я плакала, я не знаю, / Чи їсти хотілось? / Чи, може, що в маленької / На той час боліло?»)

- На що жінка звернула увагу малечі? («І галеру золотую / Мені показала, / Мов будинок в галері / Князі, і всі сіли / Воєводи… і меж ними / Цариця сиділа»)

- У чому була причина смерті матері та її дитини? Що вона символізує? («Я глянула, усміхнулась… / Та й духу не стало!»)

- Як Т. Шевченко характеризує царицю Катерину? Чим викликане його негативне ставлення до неї? («Що тая цариця — / Лютий ворог України, / Голодна вовчиця!.. / Скажіте, сестриці?»)

Мікрофон: «Чому вода є причиною для здійснення грішної справи дівочими душами?»

2.9.2. «Три ворони».

- У чому перша ворона звинуватила Богдана? («Крав Богдан крам, / Та повіз у Київ, / Та продав злодіям / Той крам, що накрав»)

- Чим вихвалялася друга ворона? («Я в Парижі була / Та три злота з Радзівілом / Та Потоцьким пропила»)

- Як автор характеризує цих трьох чорних героїнь? («Неначе три сестри старі, / Що дівували, дівували, / Аж поки мохом поросли»)

- Чим «поживилася» перша ворона, потрапивши до Сибіру? («…Та в одного / Декабриста вкрала / Трохи жовчі»)

- У скоєні якого злочину звинувачує Т. Шевченко царицю Катерину? («Три указа накаркала / На одну дорогу…», «Да шесть тысяч в одной версте / Душ передушила…»)

- Яке гноблення чинилося самодержавством над народом? («Що розлили з річку крові / Та в Сибір загнали»)

- Що робила цариця з «вольними козаками»? («Кому я їх не наймала, / Не запродавала»)

- Яку жорстокість вона виявила по відношенню до Полуботка? («І славного Полуботка / В тюрмі задушила»)

- Яким чином перша ворона охарактеризувала І. Гонту? Що вам відомо про цього національного героя? («Що, як виросте той Гонта, / Все наше пропало! / Усе добро поплюндрує, / Й брата не покине! / І розпустить правду й волю / По всій Україні!»)

- Що пропонує перша ворона подругам зробити, аби застерегти їх від лиха? («Поки сліпі люде, / Треба його поховати, / А то лихо буде!»)

2.9.3. «Три лірники».

- Хто такі лірники? Кого вони оспівували у своїх творах?

- Чому лірників поет не називає бандуристами, кобзарями?

- З якою метою вони подорожують до Суботова?

- Які історичні події, пов’язані із Б. Хмельницьким, згадуються у творі? (…І про Ясси, / І про Жовті Води, / І містечко Берестечко)

- Чим викликане велике прагнення розкопати великий льох?

- Що було виявлено в результаті цього? («Костяки в льоху лежали / І мов усміхались, / Що сонечко побачили. / От доброго Богдана! / Черепок, гниле корито / Й костяки в кайданах!»)

- Чому ісправник так прагнув помститися Б. Хмельницькому? («Трохи не сказився! / Що нічого, бачиш, взяти, / А він же трудився! / І день і ніч побивався, / Та в дурні й убрався»)

- Як сам Т. Шевченко ставився до старців?

- За що москаль-правитель звинувачує лірників, дорікає їм? («Я вам дам Богдана, / Мошенники, дармоеды! / Й песню сложили / Про такого ж мошенника…»)

- Чим пояснити таке зневажливе ставлення москаля до Б. Хмельницького?

- Як було покарано лірників за їх вільнодумство? («Взяли й завалили — / Випарили у московській / Бані-прохолоді»)

- Чому ж все-таки не було розкопано великого льоху?

Мікрофон: «Чи є в душі надія, що вони потраплять до раю, що гріх зради їм буде прощений?»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Три пташки летіли, минаючи:

а) Черкаси; б) Умань; в) Суботів; г) Чигирин.

2. За яких умов душі людські могли потрапити до раю? Коли:

а) їх Бог простить;

б) москаль розкопає льох і все з нього забере;

в) вони не чинитимуть лихої справи;

г) позбавляться шкідливих звичок.

3. Пріся ще дитиною виростала з:

а) Ю. Хмельницьким; б) П. Дорошенком;

в) П. Сагайдачним; г) С. Наливайком.

4. Народне свято, під час якого дівчина перейшла гетьману шлях з повними відрами:

а) Вербна неділя; б) Покрова; в) Пилипівка; г) Водохреща.

5. Місце «злочину» другої душі:

а) Москва; б) Батурин; в) Полтава; г) Переяслав.

6. У чому полягав злочин другої білої пташки? Вона:

а) спалила поселення;

б) наворожила на мешканців Полтави невиліковну хворобу;

в) напоїла московського коня; г) отруїла І. Мазепу.

7. Душа другої дівчини літала над козацькими:

а) ярами і степами; б) могилами; в) поселеннями Січі; г) порогами.

8. Коли цариця Катерина з князями і воєводами їхала Дніпром, мати з дитиною:

а) прогулювалися вздовж берега річки;

б) випасали панську худобу на галявині;

в) перебували на горі в діброві;

г) пили воду біля криниці.

9. Т. Шевченко у творі називає царицю:

а) небезпечним елементом; б) лютим ворогом українців; в) страшною гієною; г) грішною душею.

10. Перша ворона звинуватила Богдана у тому, що він:

а) емігрував у Париж;

б) продав викрадений крам злодіям у Києві;

в) сприяв винищенню Батурина;

г) уклав угоду із Росією.

11. Яка прикмета свідчить про те, що «ворони понадувалися»? Бути:

а) рясному дощу; б) неврожаю; в) морозу; г) ранній осені.

12. Перебуваючи у Сибіру, перша ворона:

а) жалкувала, бо не бачила ув’язнених;

б) зголодніла і змерзла; в) обікрала декабристів;

г) раділа, бо віднайшла багато цінного краму.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Висловіть власне припущення, що є скарбом, який переховувався у великому льосі? Наведіть переконливі аргументи.

2. Як, на ваш погляд, чи страшним гріхом є те, що вчинила Пріся? Відповідь обґрунтуйте.

3. Лютим ворогом України назвав Т. Шевченко:

а) І. Мазепу; б) Петра І; в) Катерину; г) С. Петлюру.

Картка № 2

1. Що, на вашу думку, символізує назва твору Т. Шевченка «Великий льох»? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Вмотивуйте, чи не є гріх трьох дівочих душ абсурдним? Надайте переконливу відповідь.

3. Шведською приблудою у творі названий:

а) Петро І; б) П. Дорошенко; в) І. Мазепа; г) ув’язнений із Сибіру.

Картка № 3

1. Кого Т. Шевченко звинувачує у втраті української державності? Власну думку аргументуйте.

2. Доведіть або спростуйте думку поета: Катерина — / Лютий ворог України, / Голодная вовчиця.

3. Гетьман козацький, якого цариця Катерина «в тюрмі задушила»:

а) Б. Хмельницький; б) Г. Многогрішний; в) П. Дорошенко; г) П. Полуботок.

VІ. Підсумок уроку

Поема-містерія «Великий льох» в історичному і філософському планах — центральний твір у «Кобзарі», бо в ній розглянуто проблеми втрати політичної свідомості, що призвело нас, українців, до втрати державності, до національного поневолення. Українська пісня перемоги у Визвольній війні була віддана Росії. Автор засуджує українців, які свідомо піддалися і піддаються ворогові, тим самим передрікаючи на загибель цілий народ.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Написати творчу роботу (домашній твір) на одну із запропонованих тем:

- «Гнівний осуд загарбницької політики російського самодержавства у творі Т. Шевченка «Кавказ»;

- «Фантастичне і реальне у романтичних творах Т. Шевченка».

- «Заклик до єднання слов’янських народів у творі Т. Шевченка «Гайдамаки».


Страна глухих
«Мудра дівчина» (українська народна казка). Побутові казки
Твір-опис з елементами розповіді на основі власних спостережень "Калина"
Его идеал по знаку Зодиака
Как делать пилинг?
Баня для красоты и здоровья

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 72
    Гостей: 72
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта