Т. Шевченко «Чигрине, чигрине», «Стоїть в селі суботові…»
Мета: опрацювати ідейно-художній зміст програмових поетичних творів Т. Шевченко, навчитися визначати в їх тексті образи і фрагменти додаткового символічного значення, самостійно розкривати їхній зміст; розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, вміння виразно читати поетичні твори, робити відповідні висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації, прищеплювати віру в краще майбутнє України; інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, бібліотечка творів Кобзаря, фотоілюстрації до змісту програмових поезій; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Зачитування учнями уривків зі своїх творів. Надання аналізу, коментарів щодо значимості змісту фрагментів цих робіт.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Цитатний диктант

За наведеною цитатою з твору Т. Шевченка «Великий льох» пізнати літературного героя.

1. Що, як виросте той… / Все наше пропало! / Усе добре поплюндрує / Й брата не покине! (Про Гонту)

2. Уродлива / Та ще й чорнобрива / Всі на мене залицялись / І сватати стали. (Про Прісю)

3. Все ж і в крепость завдала / І дворянства страшну силу / У мундирах розплодила, / Як тих вошей розвела. (Катерина)

4. Я була ще недолітком… / А меж трупами валялась / У самих палатах / Мазепиних. (Друга душа)

5. Неначе тут сестри старі, / Що дівували, дівували, / Аж поки мохом поросли. (Три ворони) 6. Трохи не сказився! / Що нічого, бачиш, взяти, / А він же трудився!.. / Та в дурні й убрався. (Ісправник)

7. Лютий ворог України, / «Голодна вовчиця… (Цариця Катерина)

8. Насилу я сховалася / На тім пожарищі / Одна тільки й осталася / В Батурині хата! (Про другу душу)

9. Кричить, біга, / Мов несамовитий, / По-московськи лає / Увесь народ. (Ісправник)

10. Тут і виростала / Я з дітьми гуляю, / Із Юрусем гетьманенком! (Про Прісю)

11. Один сліпий, другий кривий, / А третій горбатий / Йшли в Суботов про Богдана / Мирянам співати. (Три лірники)

12. Я плакала, я не знаю, / Чи їсти хотілось. / Чи може, що в маленької / На той час боліло? (Третя душа)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Обгрунтуйте висловлення про Т. Шевченка:

- «В українську поезію він відразу вносить те, чого в ній до того часу не було — пристрасть, вогонь, захопливість, якусь елементарну силу» (І. Франко).

- Усе знесла й перемогла / Його любові сила / Того великого вогню / І смерть не погасила (Леся Українка).

- «У Шевченкові я бачу і відчуваю всю красу людської душі, це справжній співець свого народу» (К. Станіславський).

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

Т. Шевченко

Ціна людини — її справи.

М. Горький

1. Вступне слово вчителя

Т. Шевченко мав своє бачення до діяльності Б. Хмельницького. Так, на думку І. Світличного, поет у поемі «Великий льох» різко негативно поставився до угоди гетьмана з царем Олексієм

Михайловичем і його боярами. Тому митець у своїх подальших творах висловлює сум, що разом з видатною історичною постаттю нашої держави було поховано і саму ідею незалежності. Над чим розмірковував поет, неодноразово відвідуючи Суботів? Якою хотів бачити Україну Т. Шевченко? У чому він вбачав трагедію рідного краю? Ці та багато інших питань митець намагався осмислити у своїх програмових творах «Чигрине, Чигрине»,

«Стоїть в селі Суботові».

2. Опрацювання поезії Т. Шевченка

2.1. «Чигрине, Чигрине» (19.02.1844, Москва)

2.1.1. Виразне читання поезії з відповідним коментарем.

2.1.2. Історія написання твору.

2.1.3. Тема: висловлення суму і жалю поетом з приводу знищення Запорозької Січі і втрати могутності Вкраїни; глибокі роздуми про минуле й майбутнє рідного краю.

2.1.4. Ідея: засудження тих, хто занедбав, зрадив Україну, заклик до боротьби з поневолювачами і гнобителями українців.

2.1.5. Основна думка: впевненість у відродженні козацтва, тієї сили, що здатна знищити самодержавство, будь-яку експлуатацію, приниження гідності.

2.1.6. Жанр: громадянська лірика.

2.1.7. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями.

Багато побачив Т. Шевченко у перший рік свого перебування на батьківщині. І дуже глибоко все зрозумів. Перед ним постало питання: як жити далі? Змиритися з усім, що бачив? Змиритися з байдужістю панів, які вже давно зденаціоналізувались, перестали відчувати себе синами України, перетворились на перевертнів, що допомагають «москалеві Господарювати, Та з матері полатану Сорочку знімати»? Яким же чином він міг реально допомогти своєму народові? Підняти його на боротьбу, тобто на нову гайдамаччину? Ні, народ до цього не був готовий насамперед через знічений стан духу та свідомості. Важливо зрозуміти, який саме шлях боротьби за долю свого народу обрав Т. Шевченко в цій, здавалося б, безвихідній

ситуації. Думається, що рішення цієї проблеми почало визрівати у поета на шляху з України до Москви. Бо вже в Москві він пише поезію «Чигрине, Чигрине», в якій, фактично, визначився у своїй подальшій творчій долі. Своє завдання вбачав у тому, щоб

посіяти своє поетичне слово в душі народній. Він має надію, що з цих слів «зійдуть і виростуть Ножі обоюдні».

А вони, ті, ножі,

Розпанахають погане,

Гниле серце, трудне,

І вицідять сукровату, І наллють живої

Козацької тії крові,

Чистої, святої!!!

Таким чином, буде здійснена, умовно кажучи, операція заміни крові в національному організмі — замість гнилої рабської крові в організмі нації повинна пульсувати кров вільних людей. Тільки за цієї умови Україна зможе вибороти волю, а отже, і краще майбутнє.

Стало зрозумілим, що Т. Шевченко визначився у своїй подальшій творчій долі. З цього часу його слово буде прямо служити пробудженню народу. Поет уже не братиме до уваги, чи подобаються його твори цензурі, чи ні — він не звертатиме уваги на неї, писатиме так, ніби тієї цензури і не було. Його поезії не будуть друкувати, але вони йтимуть до народу в багатьох списках.

- Про що свідчить початок поезії? З приводу чого викликаний сум Т. Шевченка?

- Чим славився Чигирин? Згадайте з історії про основні події, пов’язані з цим містом?

- Чому, на думку поета, свята слава міста у високих могилах, які руйнуються?

- До кого і з яким питанням звертається Т. Шевченко у творі?

- Через що рута є отруйною для волі?

- Хто такий юродивий? Чому автор так себе називає?

- Якої шкоди завдали зрадники Україні, хто занедбав її велич і славу?

- Що розуміє поет під святою правдою на землі?

- Які сподівання він покладає на майбутні покоління?

- Чим занепокоєний поет? Що змушує його зневажливо ставитися до гетьманів?

- На що сподівається автор твору? (Може, верну знову / Мою правду безталанну, / Моє тихе слово)

- У чому вбачає Т. Шевченко власну мету щодо оновлення суспільства?

- Які результати прогнозує отримати поет від своєї діяльності?

- Які сподівання покладає митець на козацтво?

- Як Т. Шевченко характеризує своє слово? (Моє слово тихосумне, / Богобоязливе) Чим це викликано?

- Чому поет, закінчуючи поезію, висловлює думку про неминучість пробудження святої правди? Що він зробить для того, щоб його мрія обов’язково здійснилася?

Мікрофон: «Про яку правду мріяв Т. Шевченко? Чи здійснилася вона?»

2.1.8. За допомогою прийому «Доміно», застосовуючи текст поезії, дати визначення Шевченкову слову (Шевченкове слово — тихе, тихосумне — забуте — сльози — богобоязливе)

- Про що свідчить така характеристика слова поета у творі?

2.1.9. Характеристика образу Чигирина за допомогою методу кубування

Чигирин

Славне місто

Історична спадщина

Козаччина

Друг поета

2.1.10. Складання і опрацювання схеми «Образ Чигирина» (Робота у малих групах)

2.1.11. Підбиття підсумків роботи.

2.2. «Стоїть в селі Суботові…» (21.10.1845, Мар’їнське)

2.2.1. Сприйняття учнями змісту поезії.

2.2.2. Довідковий матеріал про Б. Хмельницького з історії України. (Для вчителя та учнів)

Богдан Хмельницький — син українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко від Чигирина мав невеличкий хутір Суботів. Ще зовсім молодим Богдан вступив до козацького війська. Вже скоро всі помітили, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний керівник. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з турками, а в битві під Ціцерою (1620 року) боровся поруч

зі своїм батьком. Батько загинув у тій битві, а молодий Богдан потрапив у турецьку неволю, де пробув два роки. Вийшовши з неволі, став сотником Козацького війська, і знали його запорожці як відважного й розумного чоловіка. По невдалому козацькому повстанні в 1638 році Хмельницький жив постійно в Чигирині або в своєму хуторі Суботові, успадкованому від батька. Та чигиринський староста й урядники не довіряли йому й боялися його.

Тому часто посилали його з козаками в степи нищити татарські загони. Коли вже в 1647 році Хмельницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплинський напав зі своїми гайдуками на Суботів. Тоді Богдан Хмельницький вирішив помститися за свою кривду і за кривди народу не тільки Чаплинському, а й усім подібним панам, що зухвало поводилися з народом. Він поїхав на Січ, скликав усіх козаків, що малими загонами перебували по степах, і розказав їм про свою кривду й кривду всього народу. В 1648 році він рушив проти польського війська і всієї шляхти, що була в Україні. Незабаром стали приставати до козаків молоді й старі, і Богдан вже мав коло себе велике військо й почав перемагати поляків. Під Жовтими Водами розбив військо Стефана Потоцького, а його самого взяв до неволі. Під Корсунем розбив

головні польські сили і взяв до неволі обох польських воєначальників: Потоцького й Калиновського. Пани й орендарі, зачувши про те, що сталося коло Жовтих Вод і Корсуня, самі почали втікати з України, утік також і князь Ярема Вишневецький, найжорстокіший ворог козаків. Після переможеної Зборівської битви 18 вересня 1649 р. був укладений Зборівський мир під тиском татар. На початку 1651 р. у битві під Берестечком зазнає поразку через зраду кримського хана. 1651 р.— Білоцерківський договір. 8 січня 1654 р. Переяславська рада оформила союзницький договір, який трактувався царизмом як приєднання України до Росії. Гетьман Хмельницький має в українській історії славу, бо

він перший рішуче повів козацьке військо до боротьби за волю народу і рідної землі.

Про Хмельницького народ склав пісні, з яких багато дотепер збереглося. Його образ прославлений у художніх творах.

2.2.3. Тема: висловлення поетом критики стосовно діяльності Б. Хмельницького, зокрема за необачний Переяславський союз з Московією, який призвів до втрати української державності.

2.2.4. Ідея: заклик-звернення до недругів не «сміятися» з України, бо прийде час її могутності й розквіту.

2.2.5. Основна думка: а) незворотність процесу становлення української державності; б) «Встане Україна / І розвіє тьму неволі, / Світ правди засвітить».

2.2.6. Композиція і сюжет.

«Стоїть в селі Суботові» — епілог містерії «Великий льох». У поезії Т. Шевченко критикує Б. Хмельницького за його легковірність, необачність, політичну недалекоглядність. Гетьман,

на думку поета, не зрадник, але за приєднання України до Росії його осудять нащадки, тож краще б йому було і на світ не народжуватись. Письменник таврує Хмельницького за необачний Переяславський союз з Московією.

2.2.7. Жанр: громадянська лірика.

2.2.8. Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями.

- Що вам відомо про Суботово з історії України?

- Чому початок поезії нагадує казку?

- З чим пов’язана назва церкви?

- За що Т. Шевченко критикує діяльність Б. Хмельницького?

- Чому дану поезію вважають епілогом до містерії «Великий льох»?

- Як поет возвеличує історичне минуле України і водночас засуджує її гетьмана?

- Якої шкоди, на думку Т. Шевченка, українському народу завдали його вороги?

- Кого митець називає сторонніми людьми? Чому вони сміються з України?

- Чому поет порівнює Україну з домовиною?

- Що у творі символізує тьма і світ?

- Якою вбачав Т. Шевченко долю «невольничих дітей»?

- Яким чином зміст даної поезії вплинув на вас? Над чим змусив порозмислити?

Мікрофон: «У чому полягає актуальність цієї поезії на сучасному етапі?»

2.2.9. Рубрика «Аргументи і факти» (Робота у малих групах)

За допомогою прийому «Доміно» складіть ряд критичних висловлювань Т. Шевченка, адресованих Б. Хмельницькому, застосовуючи цитати з твору.

Критична думка Т. Шевченка:

Молився… / Щоб москаль добром і лихом / З козаком ділився.

Могили вже розривають / Та грошей шукають.

Льохи твої розкопують / Та тебе ж і лають.

Занепастив єси вбогу / Сироту Україну!

Байстрюки Катерини / Сараною сіли.

Ти все оддав приятелям, / А їм і байдуже.

Так сміються ж з України / Сторонній люди!

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

Т. Шевченко «Чигрине, Чигрине»

1. Поет сумує через те, що у Чигирина гине його:

а) слава святая; б) традиції і віра; в) квітуча земля; г) талановиті сини й дочки.

2. Старцем малосилим Т. Шевченко у творі називає:

а) Дніпро; б) Чигирин; в) кобзаря; г) холодного вітра.

3. З яким ворогом боролися українці?

а) Ляхами; б) татарами; в) половцями; г) німцями.

4. Козацтво, виявляючи неабияку мужність, «шаблями скородили»:

а) Дніпро, що поступово висихав; б) ниви, де відбувалася боротьба з ворогом;

в) землі турецько-татарські; г) Чорне море.

5. На думку Т. Шевченка, «Вкраїна надію в степу оддала»:

а) всім, хто її вартий; б) славетному козацтву; в) лірникам і кобзарям; г) майбутньому поколінню.

6. Звертаючись до Чигирина, автор поезії називає його:

а) мужнім велетнем; б) пам’яткою історії та культури; в) єдиним другом; г) спадщиною гетьмана.

7. Рослина, яка за словами автора вірша, уособлювала загрозу волі українського народу:

а) м’ята; б) ковил; в) перекотиполе; г) рута.

Т. Шевченко «Стоїть в селі Суботові…»

8. Богданова церква в селі Суботові знаходилася:

а) неподалік від центральної площі; б) біля школи;

в) на високій горі; г) вздовж шляху на Київ.

9. Москалі, розкопуючи льохи Б. Хмельницького, намагалися віднайти:

а) музичні інструменти бандуристів;

б) гетьманські клейноди; в) гроші;

г) його старовинні сімейні реліквії.

10. Україну поет у творі називає:

а) Богдановою; б) сиротою; в) знесиленою від пограбувань; г) святою.

11. Що чинять сторонні люди до України?

а) сміються над нею;

б) продовжують грабувати, як це робили турки-татари;

в) намагаються захистити її від приниження москалями;

г) оспівують у піснях і описують у літописах.

12. У чому полягає справедливість, на яку сподівався Т. Шевченко? У тому, що:

а) воскресне воля і падуть кайдани;

б) світ правди засвітить;

в) зрадники і грабіжники рідного краю понесуть тяжке покарання;

г) козацтво прокинеться від глибокого сну.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Через що Т. Шевченко почував себе прикро від зневажливого ставлення «недолітками», гетьманами до героїчних здобутків минулого? Відповідаючи, посилайтеся на зміст поезії «Чигрине, Чигрине».

2. Як ви вважаєте, чи справедливою є критика Т. Шевченка до Б. Хмельницького, зважаючи на великі заслуги гетьмана перед Україною («Стоїть в селі Суботові…»)? Свої міркування

вмотивуйте.

3. За допомогою чого Т. Шевченко намагатиметься «викувати… до старого плуга новий леміш і чересло» («Чигрине, Чигрине…»)?

а) тихого слова;

б) хвилі морської;

в) дум, що рвуться душу запалити;

г) щирих сліз.

Картка № 2

1. Дослідіть, чому Т. Шевченко виявив легковірність, необачність, політичну недалекоглядність Б. Хмельницького («Стоїть в селі Суботові…»). Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал з історії?

2. Висловіть власне припущення з приводу чого викликане зневажливе ставлення поета до тих керівників, хто занедбав Україну, «прогноїв в болоті її серце» («Чигрине, Чигрине»)? Свої міркування вмотивуйте.

3. Т. Шевченко впевнений, що Україна встане і («Стоїть в селі Суботові…»):

а) розвіє тьму неволі;

б) знову залунають пісні та заграють кобзи;

в) оживе козацька слава;

г) ворог буде знищений як роса під сонцем.

Картка № 3

1. Для чого Тарас Григорович у поезії «Стоїть в селі Суботові…» використав символіку? Яким чином вона пов’язана з його ідейним змістом?

2. Як ви вважаєте, чи можна поділити думку Т. Шевченка про занепад України, її «сонливість» і «цвілість» («Чигрине, Чигрине…»)? Власну думку обґрунтуйте.

3. На зораному полі Тарас Григорович може посіяти («Чигрине, Чигрине…»):

а) зерна правди;

б) власні щирі сльози;

в) надію на відродження;

г) насіння барвінку.

VII. Підсумок уроку. Рубрика «Соціально-літературне опитування»

Мікрофон: «Чи дотримуєтесь ви думки про те, що доля держави не в руках її лідерів, а в руках народу…?

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

ІХ. Домашнє завдання

Знати зміст твору Т. Шевченка «Сон», виявити у ньому елементи сатири, вміти характеризувати епоху, зображену в поемі.

Как устроить Новый год
Додавання й віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток
Таблиця множення числа 9
Збережемо природу Землі разом
Что никогда нельзя говорить мужчине
Как вызвать ревность у любимого мужчины

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 9
    Гостей: 9
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта