Процес виникнення фольклору. Родинно-побутові пісні
Мета: дослідити процес виникнення фольклору, ознайомити школярів з родинно-побутовими піснями, особливостями їх складання та проаналізувати програмові твори; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, вміння грамотно висловлювати власні думки, наводячи переконливі аргументи, приклади з життя; виховувати почуття поваги до давньої культурної спадщини свого народу, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання: бібліотечка з творами народних пісень, звукозапис їх виконання (музика М. Лисенка), дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
- Що вам відомо про пісню як жанр народної творчості?
- Хто були творцями пісень, з якою метою вони складалися?
- У чому полягають особливості написання пісень? Яким чином вони розповсюджувалися?
- Як пісня пов’язана з життям народу? Чому її вважають бездонною душею українського народу, його славою?
- Які пісні ви полюбляєте? Хто є їх виконавцями?
- Хто такі кобзарі? Назвіть з них відомі вам.
- Визначте народні пісні, які найчастіше виконуються по радіо, телебаченню? В чому їх популярність?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
ІV. Основний зміст уроку
О пісне, засвіти нам наші дні,
Перед тобою всі ми безборонні,
Ми вічні учні. Мудрості навчи,
Як світ оцей від бід оборонити.
О мамо-пісне, ми назавжди діти,
Втішай-бо наші білі і плачі.
Л. Скирта
Українські народні пісні будуть покладені в основу літератури майбутнього.
Юліуш Словацький
1. Вступне слово вчителя
Українська пісня — одне з найцінніших надбань українського народу. Коли вона звучить, серце не може залишитися байдужим і холодним, бо в ній стільки тремтячої щирості, ніжності, відвертої довіри.
Наша країна надзвичайно багата і щедра на пісні, які виникли в сиву давнину. Вони відображають характер, звичаї, вірування, боротьбу за кращу долю, за визволення від поневолювачів та загарбників. У ній відтворились доброта, щирість, душевність, весела вдача українців, їх мрії, надії, сподівання. Сьогодні ми докладно познайомимося з особливостями родинно-побутових пісень, тобто пісень про кохання, сімейне життя.
2. Багатство і розмаїття українського фольклору
2.1. Фольклор (анг. folk — народ, lore — знання, мудрість) — сукупність різних видів і форм масової словесної художньої творчості; усні народні твори.

2.2. Художні прийоми фольклору: звертання, діалог порівняння, епітети, слова зі зменшувально-пестливими суфіксами, гіперболи, вислови-порівняння.
2.3. Процес виникнення фольклору.
Це поетичне мистецтво слова твориться за особливими, специфічними законами усної передачі від покоління до покоління. Ми ніколи не дізнаємося, хто був автором першої колядки або весільної пісні, чий гострий розум породив влучне прислів’я, яка мати проспівала першу колискову, кому належать перші варіанти дум...
І пісні, і думи з часом то скорочувалися, то подовжувалися, то перероблялися, то з’єднувалися з іншими такими ж творами. А внаслідок цього з’являються вже нові фольклорні перлини, автором яких можна назвати тільки народ. Ця колективність творення у фольклорні виявляється і в зовнішніх формах творчості, і у внутрішній його суті, і в процесі створення народних шедеврів, і в їх виконанні. Численні творці і виконавці спираються на загальний досвід і традицію і водночас вносять у вже відомий твір нові риси й деталі. При цьому вони намагаються пристосувати раніше відомий сюжет, обряди і стиль до конкретних умов виконання та конкретного часу. Слід зазначити, якщо творчість нового творця або виконавця позначається новизною, то, як правило, це новизна і є розвитком традицій.
2.4. Специфічні ознаки фольклору:
• відображення життя, праці, боротьби трудового народу в різні історичні епохи;
• вираження його світогляду, моралі, інтересів, мрій, оцінки різних суспільних і побутових подій та явищ, вчинків людей;
• соціальна значимість творів;
• колективний характер творення;
• усне зберігання й поширення;
• варіантність текстів;
• анонімність;
• порівняно невеликий обсяг;
• ідейно-тематична єдність усіх фольклорних творів;
• простота і ясність стилістики;
• строга послідовність композиції;
• повторюваність;
• переважання дієслівних рим.
2.5. Фольклор та література.
Фольклор Література
1. Усна форма побутування.
2. Передбачається безпосередній
контакт між тим, хто відтворює текст, і тим, хто цей текст
сприймає.
3. Колективний автор, що обумовлює варіативність усної народної творчості традиційної поетики.
4. Історична основа всієї світової художньої культури.
5. Джерело національних художніх традицій 1. Письмова форма існування.
2. Безпосередній контакт між автором і читачем відсутній (контакт опосередкований через твір).
3. Автор — конкретна особа
з властивою йому творчою манерою.
4. Виникає на ґрунті міфології та
усної народної творчості.
5. Формує світогляд, збагачує духовно

3. Особливості родинно-побутових пісень
3.1. Види родинно-побутових пісень.

3.2. Ідейно-тематичний зміст родинно-побутового циклу пісень (загальна характеристика).
Вони охоплювали найважливіші події і явища з родинного життя селян, з винятковою повнотою відображали їхню психологію, погляди, мораль. У них немає чітко виражених «трудових сюжетів», розповідей про важку працю, але зображення подій ведеться на фоні трудового життя, що надає їм життєвої правдивості.
Найбільшу частину українських побутових пісень становлять пісні про кохання, в яких відтворено багатогранність людського життя, розкрито світ людських переживань.
Пісні про кохання відбили високі моральні якості трудової молоді. Щирість, довіра, взаємоповага, радість кохання, гіркота вимушеної розлуки, туга за коханою, зрада — ось основні мотиви, що проймають ці пісні.
Головними персонажами пісень про кохання є хлопець і дівчина, а характер стосунків між ними, їхні почуття і переживання визначили зміст творів. Від імені цих героїв і складались пісні. Найповніші і найпоетичніше в піснях зображено дівчину, її щасливе та нещасливе кохання. Образ її постає з поетично ніжних характеристик: вона «красна», «серденько», «вірная», «чорнобрива», у неї «брови як шнурочок», «личко, як яблучко». Аналогічно змальовано й хлопців.
Вірність у коханні була найвищим ідеалом у стосунках молоді, мірилом чеснот, які народ ставив вище за золото й срібло, вище від багатства.
Характерною рисою пісень про кохання є їх драматизм. Він найчастіше визначався суспільними умовами — перешкодою взятии шлюб через майнову нерівність. Заможні батьки не дозволяли своїй дочці йти за убогого, син багатіїв не міг одружитися з бідною.
Причиною розлуки могли бути і підступні наклепи лихих людей: недобрих сусідів чи подружок. Часто розлучались пари і через підступність суперниць. Закохані наполегливо борються за своє щастя, прагнуть перебороти всі перешкоди.
У піснях про кохання охоронцем морально-етичних норм поведінки молоді найчастіше виступає мати. Вона застерігає дочку від помилок, не пускає до козака-гультяя, а сина до дівчат, які вміють чарувати.
Серед пісень про кохання часто натрапляємо на такі, в яких розповідається про чарування дівчиною хлопця, щоб привернути до себе чи наслати на суперниць усілякі лиха.
Пісні про родинне життя досить різноманітні за тематикою. Найбільше уваги в них відводилось розкриттю взаємин між чоловіком і жінкою та стосункам з іншими членами родини. Важкі умови життя заміжньої жінки зумовлювались насамперед тим, що її видавали заміж силоміць за нелюбого, до чужої сім’ї. Батьків чоловіка здебільшого цікавило не щастя молодого подружжя, а працьовита невістка. Їй доводилось робити майже всю хатню роботу. Вона готувала їжу, прала на всю сім’ю, доглядала дітей.
Потрапивши в чужу сім’ю, дівчина одразу ж відчувала всю повноту влади над нею свекрухи і свекра, мала коритися їм в усьому. Чоловікова мати не тільки примушує молоду жінку тяжко працювати, а й докоряє їй, ображає, змушує сина ні за що бити свою дружину.
Син здебільшого виконує накази матері, але в деяких піснях говориться, що він виступає проти її волі, заступається за дружину, бо вона слухняна. Помітно, що в українських піснях кривдником рідко виступає свекор.
Здебільшого в піснях показано молоду жінку, яка кориться свекрусі, мовчки зносить її наругу. Але є пісні, де звучить протест, показано рішучий опір невістки.
Особливо тяжкою була доля жінки з чоловіком-п’яницею.
Пияцтво було особливо згубним для бідних селян. Воно призводило до остаточного розорення сім’ї.
Молода жінка, віддана за нелюба чи п’яницю, засліплена горем, сама тягнеться до корчми.
Родинний деспотизм щодо невістки був дуже сильним, і гарна здорова молодиця за два три роки перетворювалася на стару хвору жінку.
У піснях відображено тему видання дівчини за старого, але багатого. Чоловік їй осоружний, багатство немиле. Тільки одруження з милим може принести щастя — такий лейтмотив багатьох пісень.
Доля матері, особливо матері-вдови, є однією з найпоширеніших тем у родинно-побутових піснях. У них проникливо, з великим співчуттям до вдови змальовувались її життєві незгоди. Нікому зорати ниву, посіяти, зібрати хліб, нічим годувати малих дітей. Нікому допомогти вдові в біді, нікому пораду дати.
Отже, в родинно-побутових піснях народ оспівує головним чином родинне життя — радості й печалі, події й розчарування, взаємовідносини жінки й чоловіка, дівчини й парубка тощо. Впродовж багатьох століть пісня правдиво розповідає про долю українського народу.
4. Теорія літератури
4.1. Поняття про поетику народної пісні.
Пісенне слово в характерних поетичних образах передає і узагальнює людський досвід.
Мові української народної пісні властиві особлива поетичність, м’який ліризм.
Окрім музичного багатства, народна поезія українська має такі художні засоби: народнопоетичні паралелізми, глибокі й точні порівняння, яскраві епітети, добірні слова живої народної мови, зменшувально-пестливі форми.
Отже, поетика народної пісні — це сукупність художніх засобів, за допомогою яких яскраво відображуються події, явища у творі.
4.2. Поетика (гр. poietike — творче мистецтво) — наука про систему засобів і способів вираження думки в літературних творах. Одна з найстаріших галузей літературознавства.
5. Аналізування програмових соціально-побутових пісень
5.1. «Місяць на небі, зіроньки сяють».
5.1.1. Виразне читання твору або прослуховування його виконання у грамзаписі.
5.1.2. Тема: оспівування палкого кохання козака до дівчини.
5.1.3. Ідея: возвеличення щирого почуття, яке не розлучить героїв за будь-яких обставин.
5.1.4. Основна думка: Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов.
5.1.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.1.6. Художні особливості твору.
Метафори: «серденько мре», «очі вкоротили вік», «очі навчились заводить людей».
Епітет: «пісня люба... мила», «очі дівочі темні... ясні».
Повтори: «...очі, очі, очі...».
Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день».
Звертання: «Ви ж мені, очі...».
5.1.7. Опрацювання ідейно-художнього змісту пісні. Бесіда за питаннями:
• Хто такі козаки? Яких видатних ватажків доби козаччини ви знаєте?
• Де відбуваються події твору? Яка краса зображена в ньому?
• Про що співала дівчина? Як козак сприймав її спів?
• Чому, на ваш погляд, могли розлучитися закохані?
• Що означає фраза твору: «...зійшлися навіки знов»?
• Чому пісня названа милою і любою?
• Як у творі зазначено про дівочі очі? Які художні засоби при цьому використані? («Ой очі, очі, очі дівочі, / Темні, як нічка, ясні, як день»)
• Через що очі вкоротили вік козакові?
5.1.8. Творче завдання. Словесно відтворіть портрет дівчини, застосовуючи слова з пісні і власну уяву.
5.2. «Цвіте терен, цвіте терен».
5.2.1. Виконання пісні у музичному супроводженні.
5.2.2. Тема: оспівування страждань дівчини через те, що «миленький поїхав іншої шукати».
5.2.3. Ідея: засудження зради у палкому коханні.
5.2.4. Основна думка: Хто з любов’ю не знається, / Той горя не знає.
5.2.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.2.6. Художні особливості пісні.
Повтори: «Цвіте терен», «нехай їде», «очі, мої».
Метафори: «Очі не дрімали», «очі наробили», «очі полюбили».
Риторичні запитання: Що ви наробили / Що всі люди обминали, / А ви полюбили?
Звертання: Очі мої, очі мої, / Що ви наробили...
5.2.7. Бесіда за питаннями щодо опрацювання ідейного змісту твору.
• Яке значення у творі має цвіт терну?
• Від чого страждає героїня пісні? Як про це зазначено у творі? (Візьму я крісельце, / Сяду край віконця, / Іще очі не дрімали... / Десь поїхав мій миленький / Іншої шукати)
• Чим можна зарадити дівчині?
• Як вона сприйняла зраду коханого? (Нехай їде, нехай їде, / Нехай не вернеться, / Не дасть йому Господь щастя, / Коли повернеться)
• Чи вправі дівчина дорікати хлопцю за свої страждання? Відповідь вмотивуйте.
• Чому очі дівчини стали причиною її страждань? (Очі мої, очі мої, / Що ви наробили, / Що всі люди обминали, / А ви полюбили?)
• Як довго, на ваш погляд, буде страждати героїня твору?
• Чи можна їй у майбутньому гарантувати щасливу долю?
• Яким уявляла своє життя дівчина?
• Чи здійсняться, на вашу думку, слова героїні пісні, звернені до Господа? Чи не є це жорстоким?
5.2.8. «Мікрофон»: надайте пораду нещасній дівчині.
5.3. «Сонце низенько, вечір близенько».
5.3.1. Ознайомлення школярів з піснею.
5.3.2. Тема: присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих.
5.3.3. Ідея: уславлення почуття, яке є смислом життя двох люблячих сердець.
5.3.4. Основна думка: вірність у коханні — основа родинного затишку.
5.3.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.3.6. Твір побудовано на діалозі двох закоханих.
5.3.7. Художні особливості пісні.
Повтори: «Ой прийди, прийди».
Метафора: «Спішу до тебе, / Моє серденько».
Звертання: «Серденько моє».
Епітет: «Кохання вірно, чесно, примірно».
5.3.8. Римування: паралельне.
5.3.9. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:
• Чому побачення закоханих найчастіше відбуваються ввечорі, коли «сонце низенько»?
• Що свідчить про щирість кохання ліричного героя до своєї дівчини? («Спішу до тебе, / Моє серденько»)
• Якою, за словами хлопця, була обіцянка коханої? Чи є вона щирою? («Ти ж мені обіцяла / Мене любити...»)
• Про що згадує коханий? («Як ми обоє / Кохались вірно, / Чесно, примірно»)
• Як хлопець ставиться до своєї коханої?
• Якої шкоди обіцяє заподіяти герой твору у разі зради дівчини?
• За якої умови героїня буде вважати себе винною? («Як буде кривда, / Я буду винна»)
• Як кохана зустрічала свого милого? («Ой як впускала, / То й цілувала. / Як випускала, / Тяжко вздихала»)
• Яким буде життя цих закоханих? Відповідь аргументуйте.
5.4. «В кінці греблі шумлять верби, що я посадила».
5.4.1. Виразне читання або виконання пісні.
5.4.2. Тема: відтворення страждань дівчини за коханим козаком.
5.4.3. Ідея: возвеличення почуття кохання, що змушує страждати і сумувати.
5.4.4. Основна думка: «Не бачу я миленького — і діла не маю!»
5.4.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.4.6. Римування: паралельне.
5.4.7. Художні особливості твору.
Метафори: «шумлять верби», «плачуть карі очки», «серденько поникло».
Епітет: «карі очки».
Повтори: «нема... козаченька», «рости, рости», «ждала, ждала...», «болять, болять», «...миленький», «карі очки».
Звертання: «рости, рости, дівчинонько».
Зменшувально-пестливі форми: «миленький», «дівчинонько», «очки», «козаченька», «зелененькі огірочки», «жовтенькі квіточки», «серденько».
Риторичні оклики: «Нема ж того козаченька, що я полюбила!», «Рости, рости, дівчинонько, на другу весну!», «Полюбила козаченька я, й місяцю стоя!», «Зелененькі огірочки, жовтенькі
квіточки!», «Нема мого міленького, плачуть карі очки!».
5.4.8. Обговорення змісту твору за питаннями:
• Хто і для чого посадив верби?
• Що символізує це дерево?
• Яке народне свято, пов’язане з вербою, ви знаєте? Як його відзначають?
• Чим пояснити страждання дівчини?
• Куди виїхав козак? Чому, на ваш погляд, він не повернувся?
• Прокоментуйте рядок пісні: «Росла, росла дівчинонька, да й на порі стала».
• Через що плакала дівчина? Чи допомогло їй це повернути свого коханого?
• Стисло опишіть внутрішній стан героїні у зв’язку із ситуацією, в якій вона опинилася?
• Чи варта героїня твору співчуття? Що ви порадили б їй?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
«Місяць на небі, зіроньки сяють»
1. Якої пори відбуваються події у творі?
а) Нічної і місячної; б) зимової і зоряної;
в) осінньої і ранньої; г) сонячної і спекотної.
2. Дівчина співала пісню, перебуваючи:
а) у вишневому садочку; б) у човні;
в) на узбережжі моря; г) на житньому полі.
3. Як у творі характеризується пісня коханої? Вона:
а) мелодійна і хвилююча; б) зворушлива; в) мила та люба;
г) сумна і вражаюча.
«Цвіте терен, цвіте терен»
1. Чого зазнала героїня твору?
а) Радості і щастя; б) горя і зради;
в) голоду і страждання; г) гноблення і приниження.
2. Куди поїхав милий дівчини?
а) У місто торгувати; б) на війну з турками;
в) до своїх батьків на відвідини; г) іншої коханої шукати.
3. У своїх стражданнях героїня звинувачує:
а) власні очі; б) Господа; в) батьків козака; г) дружок.
«Сонце низенько, вечір близенько»
1. Звертаючись до коханої, ліричний герой називає її:
а) голубонькою; б) серденьком; в) пташечкою; г) квіточкою.
2. Що обіцяла дівчина хлопцю?
а) Любити і не з ким не знатись; б) повсякчас згадувати незлим тихим словом;
в) молитися за його здоров’я; г) готуватися до весілля.
3. За яких умов коханий «жити перестане»? Якщо:
а) не застане свою дівчину; б) потрапить у полон до ворога;
в) сонця ранішнього не побаче; г) батьки не дадуть йому згоди на одруження.
«В кінці греблі шумлять верби, що я посадила»
1. Верби, що шумлять в кінці греблі, посаджені:
а) дівчиною; б) козаком на згадку про свою юність;
в) молодятами, які нещодавно одружилися; г) нашими предками.
2. Куди поїхав козак?
а) на Січ; б) за Десну; в) до Чорного моря; г) до своїх батьків.
3. Коли дівчина плакала, тужила, вона заспокоювала:
а) свої очі; б) власні думки; в) серце і душу; г) вербу в кінці греблі.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Доведіть на прикладі твору «Місяць на небі, зіроньки сяють», що краса і врода дівчини — це козацька згуба. Наведіть переконливі аргументи.
2. Обґрунтуйте думку з пісні «Цвіте терен, цвіте терен»: Хто з любов’ю не знається, / Той горя не знає.
3. Милого дівчина, героїня пісні «Сонце низенько» назвала:
а) соколиком; б) душенькою; в) голубочком; г) любчиком.
Картка № 2
1. Визначте основний мотив пісні «Сонце низенько». Чи щирою,
на вашу думку, є обіцянка дівчини про свою вірність у коханні? Відповідь вмотивуйте.
2. Чому, на ваш погляд, героїня твору «В кінці греблі шумлять верби, що я посадила» вважає: «Не бачу я миленького — і діло не мило!»? Чи є це щирим виявом палкого кохання? Відповідь обґрунтуйте.
3. Козакові вік вкоротили («Місяць на небі зіроньки сяють»):
а) зорі; б) пісні коханої; в) військові походи на татар; г) очі дівочі.
Картка № 3
1. Як ви вважаєте, чи марними є страждання, сльози дівчини («В кінці греблі шумлять верби, що я посадила»)? Свої міркування доведіть.
2. Чим, на ваш погляд, зумовлено те, що пісні родинно-побутового циклу охоплювали найважливіші події і явища з родинного життя селян, з винятковою повнотою відображали їхню психологію, погляди, мораль. Наведіть переконливі приклади
з текстів відомих вам авторів.
3. Господь не дасть миленькому коханої («Цвіте терен, цвіте терен»):
а) достатку; б) здоров’я; в) щастя; г) сили.
VI. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
VІІІ. Домашнє завдання
Вивчити дві пісні напам’ять (на вибір), підготуватися до аналізу наступних програмових пісень, визначити в них художньопоетичні засоби.

Обчислення значень виразів. Розв’язування задач
Закріплення букви б. Мовні ігри, анаграми. П. Король «Снігова баба і зайчик»
Его идеал по знаку Зодиака
Спонукальні речення. Розділові знаки в кінці спонукальних речень
Урок природознавства
Тварини навесні. Зустрічаємо птахів

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта