Позакласне читання. М. Старицький «Остання ніч»
Мета: стисло ознайомити школярів із життям і творчістю М. Старицького; розкрити ідейний зміст, тему та проблематику його твору, охарактеризувати головного героя п’єси; розвивати читацький кругозір учнів, культуру зв’язного мовлення; прагнення пізнавати і застосовувати отримані знання у власному житті; вміння логічно мислити і надавати вичерпні відповіді; виховувати почуття поваги до літератури рідного краю, його митців; цілеспрямованість, силу волі, мужність; наполегливість у навчанні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет М. Старицького, фотоілюстрації до життя і творчості; виставка його книжок, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

- Коли вперше виник театр як вид мистецтва?

- Що вам відомо про вертеп?

- З яких двох джерел бере свій початок український професійний театр? (Церковних вистав і народної драми)

- Який твір Івана Котляревського Іван Карпенко-Карий назвав «праматір’ю українського народного театру»?

- Чому Іван Котляревського вважають не лише засновником професійного театру, а й родоначальником нової української драматургії?

- Назвіть славнозвісних артистів вітчизняного театру? (М. Садовська, М. Заньковецька, М. Литвиненко-Вольгемут, К. Данилова, В. Тарновська, В. Мова, К. Соленик, М. Садовський,

І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, А. Бучма, М. Щепкін, М. Кропивницький, Г. Юра та ін.) Чим саме вони заслужили великої пошани і поваги у глядачів?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Я думаю, що моя сила найбільша у драмі…

М. Старицький

В Старицькім давно признано одного

з батьків нового українського театру.

І. Франко

1. Вступне слово вчителя

В історії вітчизняної культури серед постатей, які викликають подив і шану розмаїттям таланту — як на неосяжному художньому полі, так і в інших сферах діяльності, неминуче згадується М. Старицький — поет і драматург, прозаїк і перекладач, організатор театральної справи — режисер, актор, керівник театральних труп, активний громадський діяч.

- Які історичні події 60–70 рр. ХІХ ст. вплинули на формування світогляду та естетичних поглядів митця? Полум’я селянських «бунтів», скасування «згори» кріпацтва й «голодна воля», пореформена реакція, розгортання другого «різночинського» періоду визвольного руху в країні, «валуєвський циркуляр» (1863), а згодом Емський акт (1876), спрямовані на посилення національного гноблення, придушення української мови й прогресивної

культури — все це і позначилося на розвитку й діяльності М. Старицького.

- Хто ж він? Давайте з ним познайомимося.

2. Михайло Петрович Старицький (14.12.1840–27.04.1904).

Життя і творчість. (Матеріал для вчителя й учнів)

Повідомлення № 1. Дитинство, роки навчання

М. Старицький народився на Полтавщині в селі Кліщенцях у дворянській дрібнопоміщицькій родині. Батько — відставний уланський ротмістр Петро Іванович помер, коли Михайлові йшов п’ятий рік, а невдовзі, 1852 р., не стало й матері — Настасії Захарівни, що походила з родини Лисенків. Рано осиротілий хлопець виховувався в сім’ї Віталія Лисенка — батька майбутнього композитора. Отримав гарну домашню освіту.

З 1851 р. Михайло навчався в Полтавській гімназії. Як сам свідчив, «пробував тоді віршувати». Після закінчення гімназії разом із троюрідним братом М. Лисенком у 1858 р. вступив до Харківського університету. З 1860 р. вони переходять до Київського, змінивши фізико-математичний факультет на юридичний. Через рік, досягши повноліття, М. Старицький перериває навчання, їде на Полтавщину, щоб вступити у володіння спадщиною, одружується з сестрою Миколи — Софією Віталіївною і, влаштувавши господарські справи, повертається до Києва. Закінчивши університет, Михайло Петрович працює в Київському історичному архіві.

Повідомлення № 2. Громадська і професійна діяльність

У 1868 р. М. Старицький купив маєток в с. Карпівці на Поділлі й переїхав туди з родиною, але невдовзі, 1871 р., повертається до Києва. Ще будучи студентом, митець відвідував збори й мітинги, займався просвітительством, працюючи в недільних школах, народних бібліотеках, різних гуртках. Згодом брав участь у роботі київської Громади Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, був одним із фундаторів Всеросійського театрального товариства, організатором і активним членом Київського літературно-артистичного товариства. Театральна справа завдячує М. Старицькому і як драматургу, і як ініціатору та керівникові відомих театральних труп, для утримання яких йому довелося навіть позбутися свого маєтку. На початку 80-х рр. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу українську професійну

трупу. Створив новий хор і оркестр, обновив декорації, костюми і реквізити, дбав про репертуар. Після розколу трупи на два колективи (М. Старицького і М. Кропивницького) зі Старицьким залишилася молодь (М. Садовська-Барілотті, О. Вірина та ін.). У 1886 — 1887 рр. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. За станом здоров’я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.

Повідомлення № 3. Останні роки життя

Наступного року Російська Академія наук призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою». Він брав участь у створенні Всеросійського театрального

товариства. У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з’їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві він керував драматичним гуртком літературно-артистичного товариства, продовжував письменницьку діяльність. У 1903 р. митець готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов. Михайло Старицький помер 27 квітня 1904 р. Похований на Байковому кладовищі. Проте ім’я М. Старицького ми звикли пов’язувати саме з розвитком українського театру й драматургії. Саме завдяки Михайлу Петровичу в 1883 р. з’явилася перша професійна українська трупа.

Повідомлення № 4. Творча спадщина

Поезії, історичні романи і повісті, оповідання написані здебільшого російською мовою; драматичні твори; блискучі драматичні переробки творів інших авторів (цікаво, що в більшості випадків переробки стали відомі за оригінали); чисельні переклади та переспіви творів Й. Ґете, Г. Гейне, Ч. Байрона, В. Шекспіра, А. Міцкевича, І. Крилова, М. Лермонтова, В. Гюго, О. Пушкіна, М. Некрасова, словацького та сербського фольклору. М. Старицький і в поезії, і в драматургії, і в прозі виступив як новатор, що на новому етапі творчо розвинув традиції Т. Шевченка й Марка Вовчка, став гідним соратником І. Франка й Лесі Українки.

Свій намір — служити народові — він несхибно здійснював протягом усього життя — і за це йому довічна шана й почесне місце в пантеоні вітчизняної культури.

3. Опрацювання твору М. Старицького «Остання ніч» (1899)

3.1. Виразне читання уривків з твору в ролях, надаючи відповідний коментар.

3.2. Історія написання.

Відійшовши за станом здоров’я від активної театральної діяльності, М. Старицький цілком віддається літературній творчості. Саме в ці роки він і написав історичну драму «Остання ніч». Минуле для митця не було втечею від дійсності. Навпаки, обираючи для цього твору справжню історичну подію, М. Старицький оспівував мужність народу в боротьбі з ворогом, його проводирів, які вчиняли народну волю. Уперше твір надруковано в журналі «Киевская старина» (1899, № 10). За свідченням автора, у примітках до першої публікації, сюжетом для твору послужила дійсна історична подія — організація проти шляхетського повстання волинських селян 1702 р. Данилом (у Старицького — Степаном) Братковським, якого засуджено за зв’язки з Палієм, Самусем й Іскрою та організацією повстань проти польської шляхти на Правобережній Україні та в Галичині, а потім і страчено в Луцьку 1702 р. Опублікована 1899 р. п’єса вперше була виставлена 1908 р. на вечорі пам’яті вже покійного драматурга. Сам автор зазначав про дійсність факту, відображеного у творі: «В кінці ХVII століття був собі шляхтич руський Братковський: він мав собі маєток на Волинщині, а проживав часто у Львові, Братковський був чоловік освічений, талановитий… великий патріот і на диво великий народовець. У ті часи шляхта вже вкоренилася й дбала про зневолення селян; Братковський, навпаки, пішов проти шляхти за голоту і знався з гуртом правобережних лицарів — Палієм, Самусем, Іскрою,— які тягли до Лівобережної України і хотіли одбитися від Польщі і залучитись з Правобережною Україною. Братковський хотів піднять на Волині повстання селян, його піймали з маніфестаціями і покарали на горло

в Луцьку 1702 року. Жону і єдиного сина не допустили навіть на побачення».

3.3. Тема: зображення національно-визвольної боротьби українців із польськими поневолювачами; розповідь про тих, хто заради рідного краю гине, не зраджуючи народу і дотримуючись наданій клятві йому на вірність.

3.4. Ідея: засудження підступності, жорстокості заради особистих привілеїв (інстигатор); утвердження віри в невичерпні можливості людського духу, високих моральних ідеалів, краще майбутнє України.

3.5. Основна думка: «…Ох, любий край, дорожчий ти за все.» Мине ніч, стратять героя, але той, хто прийме мученицьку смерть за рідний край, безсмертний.

3.6. Жанр: драматична поема на історичну тему; дослідниця Л. Дем’янівська відносить цей твір до національно-героїчних поем. Твір цей позначений філософським осмисленням життєвих явищ, передусім історичних подій.

3.7. Проблематика:

- життя і смерть;

- любов і ненависть;

- патріотизм і зрада.

3.8. Сюжет.

Події у творі розвиваються швидко і напружено. У межах двох картин, перша з яких містить десять невеликих яв, а друга — чотирнадцять, розгортається все коротке й яскраве життя Степана Братковського. Конфлікт драми надзвичайно гострий. Для всього твору характерна емоційність: картини ніжного ліризму контрастно змінюються картинами смертельної туги й піднесеної героїки.

3.9. Композиція.

Експозиція: розповідь про причини ув’язнення С. Братковського, умови, у яких він перебував у тюрмі.

Зав’язка: звернення інстигатора до ув’язненого з пропозицією зрадити народ і таким чином здобути для себе волю.

Кульмінація: обирання героєм для себе смерті ніж шлях зрадництва; благословення матері: А смерть твоя скріпить ряди рясні, / Й замає стяг братерства, правди, волі… / Засни ж, спочинь,— ти потрудивсь доволі.

Розв’язка: з’явлення катів до місця ув’язнення С. Братковського аби виконати вирок суду — стратити повстанця.

3.10. Обговорення ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:

- Про які часи йдеться у творі? Про що це свідчить?

- У яких умовах перебуває ув’язнений С. Братковський?

- За що він вимушений нести покарання? («Як бунтарів ватаг»)

- Чим був стурбований герой, перебуваючи за ґратами? Як це його характеризує? («А я сиджу… прикутий, стражду тілом… / А в серці — гад… і душу рве нудьга.., / Хоч би зирнуть на жінку, на дитину. / Що з ними там? Де друзі, де брати?»)

- Чому для героя «надвсе — людське поспільне горе»?

- З якою метою інстигатор прийшов до камери ув’язненого? («А коли пан по щирості відповідь / На запити мої подасть, то вмить / З цієї тюрми на світ він вийде вільним»)

- Як сприйняв Степан звістку про перебування його родини на волі? («Жона… дитя… і воля! Ах, яка / Спокуса то!.. Мій пане… Бог відплате! / Тобі я все… Не скривджу словом…»)

- Що запропонував осудник ув’язненому аби той міг для себе отримати помилування і волю? (Зрадити тих, хто брав участь у повстанні)

- Як на це зреагував герой-повстанець? («Іудою не був: за одну ціну / Ні вірності, ні честі не продам»)

- До якої релігії хотів інстигатор залучити Степана?

- Що думає Братковський про тих, хто є зрадником? («…Запроданців чимало… / Всіх знаджує і золото, і страх! / Напасник наш гнітить і душу, й розум, / Зневагою отруює борців, / І множаться перевертні…»)

- Яку їжу отримав на вечерю герой? Про що свідчить її розмаїття? («Тут звичай є: хто покида тюрму,— / В останню ніч того вітають гойно…»)

- Як пояснив сторож, українець за походженням, своє перебування на службі у панів? («Приставили… несила…»)

- З яким проханням звернувся сторож до Братковського, щоб допомогти йому втекти? («Прикиньсь, згодись!»)

- Як спів хору під вікном тюрми вразив Степана? («Ох, як давно вже чув я рідний спів,— / Ще в матері покійної моєї… / Всі спогади, всі болещі душі / Прокинулись у серці і їдкою / Гризотою видавлюють сльозу…»)

- Яким чином намагається виправдатися герой перед своєю покійною матінкою? («Якого ти учила мужньо битись / З напасником, з гвалтовником лихим / За рідний люд, за правду

і за волю… / Ну, от і бивсь, добився…»)

- Що спонукає Братковського до зради? («Ну що ж? Піддались?.. Жона і син живі,— / Для них я теж потрібен… Мамо, мамо! / З’ясуй мені, чи не збрудню ястяг, / Чи не куплю утіхи я за зраду?»)

- Чому Степан був упевненим в отриманні волі, коли почув голос дружини? («Почув її, мою голубку тиху,— / І ожило у мене все, і знов / Ключем кипить моя юнацька сила, / І сяє

світ…»)

- Як ув’язнений ставився до українських запроданців? («У, наймити, запроданці! Свої ж, / А з ворогом знущатись навіть раді / Над браттями!»)

- У чому вбачає своє призначення Тася у боротьбі українців зі шляхтою за незалежність? («Коли річ іде про долю народу, про зборону отчизни, то й тендітні створіння мусять віддати свої сили… тут не може бути ні пань, ні панянок, тут всі рівні! І всі понесемо ми життя за родину! А коли ще на те покликає Степан, то й пекло мені — не забара!»)

- Як Степан визначив мету повстання? («…Знемагає народ у тяжкій праці, затягло рабське ярмо ваші шиї, під кормигою гине отчизна!»)

- За що пропонує герой взяти ножа супроти ворога? («Напасник в нас пограбував цілком / Добро, права, всі вольності, і працю, / Запріг в ярмо, як бидло, і дере / З рабів своїх нікчемних по три шкури…»)

- Якої думки дотримуються козаки перед початком повстання? («Нам треба всім злучитись в одно! / …Душі не продамо! / Поляжемо кістками за святиню»)

-У чому полягав зміст клятви, що надав народу Степан? Чи дотримав він обіцяного? («Клянусь віддать усе життя за благо / окривджених і знищених людей!»)

- Що у творі уособлює Страшидло? («…Злото, вся цнота,… сила, могила і волі, й життя,… влада»)

- Які сподівання покладав герой на Бога? («Господь сей світ створив не на знущання, / Не на користь зажерливих катів,— / А на добро, на щастя всьому люду… / Колись же ти

бездольців захистиш / І виметеш озвірену мерзоту — / Приїде-бо і царствіє твоє!»)

- Як ксьондз намагався перетворити героя-протестанта у його намірах довіритися польській владі і повернутися на волю? (Не для себе поступитися, для других: / Без пастиря ж погинуть вівці всі… / Себе зрятуй, то тим і їх зрятуєш! / Я певен в тім, що за тобою вслід / Товаришів всіх випустять на волю)

- До чого привчала Тася дитину? («Як зростеш, мій сину, / Полюби Вкраїну… Бійся за голоту, / Що несе скорботу»)

- За що шанує і поважає Братковський свою дружину? («Ти — мій клейнод, твоя підмога — сила!»)

- У чому соромить Степан переляканого ляхами Остапа? («Про себ

дбать, коли братів-борців / На терези положена вже доля!»)

- Чому для Степана «смерть за правду — се правди торжество»?

- Як ставиться Тася до необхідності очолити національно-визвольну боротьбу своїм чоловіком? («Ти всіх будив, так будь же на чолі! / Іди туди, куди повинність кличе!»)

- Яка роль приділяється у творі маренню героя, коли до нього з’явилася постать матері?

- Через що герой твору вимушений загинути? Чи був у нього інший шлях? Якщо так, то чому він ним не скористався?

Мікрофон: «Як на вашу думку, чи можна С. Братковського вважати патріотом?»

4. Характеристика образу Степана Братковського. (Робота у малих групах)

4.1. Складання інформаційного ґрона щодо характеристики образу героя-повстанця.

мужність і рішучість;

наполегливість і терпимість;

цілеспрямованість і патріотизм;

принциповість і виваженість у власних

рішеннях;

щирість і любов до своєї родини;

повага і шанобливе ставлення до простого люду;

зневага і презирство до ворогів рідного краю.

4.2. Цитатна характеристика.

- «…Наш вороже лихий! / Ти ґвалтом край осуджуєш в неволю / І нападом катуєш рідний люд, / Ламаючи і право наше, й волю…»

- «Але над все — людське поспільне горе.»

-«Тут зрадником зовусь я, бунтарем… / Хіба ж стоять за кревних — вчин лихий? / Та все ж мене учили навіть в школі, / Щоб не щадив за рідний люд життя! / Та сам Христос, розіп’яний катами, / Прорік, що несть любові більше над ту, / Яка віддасть за друзі свою душу…»

- «Так, знать, кулак — єдиний батько в світі, / Тяжке ярмо — єдина благодать.»

- «А люд, братів, отчизну, навіть бога / Ваалу кинь під ноги?»

- «Товаришів не видам.»

-Звинувачення інстигатором:

а) «Із Іскрою, із Палієм-псявіром, / З Мазепою, з Москвою злитись хтів, / Підбурював все бидло…»

б) «Ти бунтував нарід, озбройно бивсь.»

- «Коли братів, родини і отчизни / Не зраджу я, то віри вже й повік!»

- «Що сталося з тобою, Україно, / Коли тебе найкращії сини — / Ради страху, ради мамони,— зрадять? / Над всім святим то регіт, глум…»

- «Зроду-віку / Не зраджу я Україні!»

- «Без хитрощів і січі не буває…»

- «А що ж, і мить утіхи — нам за щастя, / Її лови,— не вернеться назад!»

- «І часом смерть сильніша за життя…»

- «Півроку я все скорчившись лежав, / Та й то ланцюг і тіло рвав, і муляв.»

- «Над немічним не змилується кат: / Лиш силою відбити можна волю, / Придбать права, завоювать буття… / Так скрізь велось і буде так довіку!»

- «Ганьба гірш за все! / Яке життя — під канчуком, в кормизі?»

- «Не нищити у люду його волі / І не творить з братів собі рабів…»

- «Як у чужих шаную я думки, / Так і свої шаную непохибно: / Не торгував я ними й не продам / Своїх святинь за жодні блага в світі!»

- «Для себе ж — ні, не поступлюсь на крок.»

- «За зраду лиш мені дають життя, / За вірність ж мене жде смерть?»

- «Що кара, смерть підбурює повстання.»

- Ксьондз: «Не в вірі річ: для влади байдуже, / Яким хрестом ти славиш свого бога; / Для неї лиш покора дорога, / Вона цінить твоє слух’янство.» - «Ні, краще нагла смерть, / Аніж життя, зганьблене шельмівством. / А радощів безчестям не куплю! / Неправдою не оборониш правди, / Оманою тільки послужиш лжі…» Вірність Тасі чоловікові:

- «Сама ж піду, з тобою попліч стану…»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Біблійний герой, який згадується під час першої розмови інстригатора з С. Братковським?

а) Мойсей; б) Адам; в) Ной; г) Іуда.

2. За зв’язок з яким гетьманом України звинувачується герой під час повстання в Польщі?

а) Б. Хмельницьким; б) П. Полуботком; в) І. Мазепою;

г) П. Дорошенком.

3. Якщо Степан зрадить тих, хто очолив повстання проти ляхів, інстигатор:

а) дозволить йому гуляти у тюремному дворі;

б) сприятиме зустрічі героя з родиною;

в) накаже його годувати смачною їжею;

г) особисто зніме кайдани з ув’язненого.

4. «Солодко як слово це дзвенить!» — так зазначив С. Братковський про:

а) родину; б) свободу; в) щастя; г) злагоду.

5. Сторож, який охороняв героя-повстанця, родом був із:

а) Волині; б) Поділля; в) Полісся; г) Прикарпаття.

6. Кому із героїв належить фраза: «Ох, любий край, дорожчий ти за все!»?

а) Степану; б) дружині героя; в) Остапу; г) сторожу.

7. Яку пісню виконував хор біля вікна ув’язненого?

а) «Ой, у полі два явори»;

б) «Ой на горі два дубки»;

в) «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»;

г) «Чого являєшся мені у сні».

8. Книга, яку запропонував прочитати комендант ув’язненому перед сном:

а) Біблію; б) єзуїтський Псалтир; в) поезії А. Міцкевича; г) Т. Шевченка «Гайдамаки».

9. Перша дія закінчується явою, коли С. Братковський:

а) зустрічається з дружиною;

б) звертається до Бога з проханням простити його провину;

в) розмірковує над смислом власного життя;

г) хоче отримати благословення у своєї матінки.

10. Що мав на увазі С. Братковсьий, висловлюючись: «Не торгував я ними й не продам…»?

а) Думки; б) народні інтереси; в) щирі почуття; г) пропозиції шляхти щодо зради.

11. Для шляхти, за словами ксьондза, важливо, щоб українці:

а) поважали їх традиції;

б) били покірними і слухняними;

в) прийняли віру католицьку;

г) забули рідну мову і культуру.

12. У чиїх руках вважає свій порятунок Степан?

а) Дружини і дитини; б) сторожа і ксьондза; в) Божих; г) національних повстанців.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Доведіть, що С. Братковський — справжній син рідного краю, захисник і мужній борець поневоленого народу. Свої переконання обґрунтуйте.

2. Прокоментуйте рядки з твору: А що ж, і мить утіхи — нам за щастя, / Її лови — не вернеться назад. Висловлюючись, посилайтеся на розуміння поняття «щастя» головним героєм драми.

3. Народний ватажок, який не згадується у творі серед правобережних лицарів:

а) Черкес; б) Палій; в) Самус; г) Іскра.

Картка № 2

1. Дослідіть, як автор твору, його головний герой ставляться до українських запроданців, зрадників? Наведіть переконливі приклади з твору.

2. Що свідчить про вірність Тасі своєму чоловікові? Чи кожна жінка заради коханого ладна пожертвувати власним життям. Наведіть переконливі аргументи.

3. На думку С. Братковського, «князем ненависті і ґвалту» є:

а) брехня; б) крадіжка; в) голод; г) заздрість.

Картка № 3

1. Як, на ваш погляд, чому для С. Братковського зрада — найстрашніше лихо? Відповідь вмотивуйте.

2. Обґрунтуйте вибір Степана: «Ні, краще нагла смерть / Аніж життя, зганьблене шельмівством». Чим пояснити це рішення героя у важкий для нього час?

3. Події, зображені у творі відбуваються 1702 року за панування Польщі в місті:

а) Києві; б) Ніжині; в) Львові; г) Луцьку.

VІ. Підсумок уроку

Так, звертаючись до складних і драматичних періодів історії українського народу, змальовуючи героїв своїх історичних творів сповненими сили й душевної краси,

М. Старицький виявив віру в краще майбутнє України, утверджував прогресивні традиції демократичного мистецтва другої половини ХІХ століття.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Написати міні-твір на тему «Без минулого немає майбутнього», наводячи приклади з творів художньої літератури.

Как правильно умываться молоком?
Измена с другом твоего парня
Баня для красоты и здоровья
Клубника для здоровья и красоты
Творчість Лесі Українки
Как правильно оценить свой вес

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 21
    Гостей: 21
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта