П. Куліш «Чорна рада» — перший український історичний роман
Мета: дати загальну характеристику першому україномовному історичному роману П. Куліша: з’ясувати ідейно-тематичну спрямованість, жанр, композицію та сюжет, історичні передумови створення хроніки; опрацювати зміст твору з І–VІ розділами; розвивати увагу, допитливість, логічне мислення; вміння аналізувати фактичний матеріал з роману, грамотно і виважено висловлювати власну думку, робити ґрунтовні висновки; виховувати повагу до творчої спадщини П. Куліша, до історичного минулого та кращих здобутків української літератури.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет П. Куліша, В. Скотта, текст твору та ілюстрації до його змісту, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Заслуховування учнівських міні-творів «Мої схотінки». Загальний коментар за змістом творчих робіт.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Чи все я знаю про П. Куліша?»

Спростуйте або підтвердіть запропоновану думку:

- «Могучий майстер української мови й творець українського правопису»,— так зазначив про П. Куліша Т. Шевченко. (Ні)

- Фольклор був для Пантелеймона Олександровича поштовхом до слова, книжки, самоосвіти. (Так)

-«Духовна мати» для митця — «Новгород-Сіверська гімназія». (Ні)

- Балади Є. Гребінки П. Куліш вивчив майже всі напам’ять. (Ні)

- Справжнім відкриттям для чутливого до краси національно свідомого гімназиста Пантелеймона виявився збірник «Українські народні пісні», укладений М. Максимовичем. (Так)

- У 1841 р. П. Куліш закінчив юридичний факультет Київського університету. (Ні)

- Пантелеймон Олександрович вперше познайомився з М. Костомаровим, Т. Шевченком, перебуваючи на засланні у Тулі. (Ні)

-«Кулішівка» — збірка поетичних творів митця. (Ні)

- П. Куліш вважав, що політична боротьба шкідлива для справи національного відродження. (Так)

- Перша поетична спроба письменника — поема «Маруся Богуславка». (Ні)

- П. Куліш був головним редактором журналу «Основа». (Ні)

-Псевдонім дружини письменника — Ганна Барвінок. (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється1 бал.

2. Експрес-опитування

- У чому виникла основна розбіжність у світоглядних поглядахП. Куліша і Т. Шевченка?

- Яким чином на формування особистості, творчої майстерності Пантелеймона Олександровича вплинуло його козацьке походження?

- Що спонукало П. Куліша звернутися до історичної теми?

ІV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Добре, дуже добре ти зробив,

що надрукував «Чорну раду» по-нашому…

З листа Т. Шевченка до П. Куліша

«Чорна рада» — найліпша історична повість в нашій літературі.

І. Франко

1. Вступне слово вчителя

Серед прозових творів П. Куліша найвизначнішим є «Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Як свідчить сам автор, цей твір був писаний спочатку українською мовою, а потім перекладений на російську. Окремі розділи перекладу в 1843 році вміщувалися на сторінках російських журналів. Через три роки оригінал і переклад були завершені, але у зв’язку з розгромом Кирило-Мефодіївського товариства надруковані не були. Тільки через одинадцять років обидва варіанти після значної переробки вийшли книжками в друкарні Куліша та Бєлозерського. Тож сьогодні на уроці ми вирушаємо з вами у мандрівку сторінками роману «Чорна рада», познайомимося з його героями, історичним колоритом епохи та станової психології окремих історичних верств, сюжетом і композицією твору, його ідейно-тематичною спрямованістю.

2. Теорія літератури

2.1. Роман (фр. roman — романський) — вид епічної літератури, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу.

Цей жанр дає авторові змогу докладно передати історію формування характерів персонажів, показати умови їхнього життя і побуту, розкрити психологію, описати боротьбу за тривалий проміжок часу на тлі важливих історичних подій, а також соціально-класові й національні відносини. У романі буває кілька головних сюжетних ліній, які часто взаємопереплітаються та перехрещуються. Якщо романи одного автора пов’язані сюжетом, ідейним задумом, образами персонажів, тоді їх називають дилогією (два твори), трилогією (три твори), тетралогією (чотири твори) або говорять про цикл романів (якщо їх багато).

Особливості роману:

- докладне розкриття історії формування характерів багатьох персонажів, показ їх побуту, психології, праці, кохання тощо за тривалий проміжок часу;

- наявність розгорнутого сюжету або кількох сюжетних ліній, об’єднаних спільним задумом;

- велика кількість дійових осіб;

-докладність описів і розповідей;

- прозова (рідше віршована) форма;

- великий обсяг. За змістом розрізняють романи соціальні, психологічні, історичні, сімейно-побутові, сатиричні, філософські, науково-фантастичні, пригодницькі та ін.

2.2. Роман-хроніка — це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.

2.3. Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.

3. Робота над твором П. Куліша «Чорна рада»

3.1. Історія написання та джерела.

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну раду», що відбулася під Ніжином у 1663 році. Матеріал для свого твору П. Куліш брав з багатьох джерел: «Истории Малороссии» М. Маркевича,— «Истории Малой России» Д. Бантиш-Каменського, друкованих і рукописних козацьких літописів (зокрема Самовидця та Грабянки), старовинних документів, що знаходив сам у архівах монастирів і різних установ, а також з фольклору — дум, історичних пісень, переказів, легенд, казок про козаччину. З цими творами він знайомився не тільки в численних уже тоді збірниках, а й безпосередньо з уст народу. Це дало можливість створити низку правдивих, конкретно-історичних подій, ситуацій, обставин, а також характерів, відтворити інтереси й настрої представників різних соціальних групп тогочасного суспільства.

Кожний письменник першої половини ХІХ ст., пишучи про минуле своєї країни, неминуче підпадав під вплив В. Скотта, який в історичних романах відобразив боротьбу волелюбної Шотландії за незалежність від Англії. Зазнав цього впливу й Куліш. Крім того, він врахував досвід змалювання історичних подій, нагромаджений О. Пушкіним, М. Гоголем, Є. Гребінкою, Т. Шевченком. Реалістичної манери П. Куліш дотримувався при зображенні подій, розстановки та взаємодії соціальних груп, побуту. Створюючи образи представників різних прошарків суспільства, автор застосовував засоби і реалістичного, і романтичного методів. Окремі персонажі наділені надприродними вміннями й силою, тож деякі події та ситуації позначені фантастикою.

Історичною основою роману є події, що відбувалися на Україні в роки Руїни, коли після смерті Б. Хмельницького (1657) почалася боротьба за гетьманську владу. Деякі претенденти на булаву думали не про долю України та її народу, а про власну вигоду. З цієюметою вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленник Павло Тетеря. На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них — переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький. 27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка

скарано на горло.

3.2. Тема: зображення суспільно-політичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді», що відбулася 1663 року в Ніжині.

3.3. Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будь-яким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України», яку намагаються «розідрати надвоє».

3.4. Основна думка:

а) зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне;

б) народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі;

в) «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»;

г) «нема там добра, де нема правди».

3.5. Жанр: перший історичний україномовний роман, роман-хроніка.

Пантелеймон Куліш написав цілком оригінальний, самобутній твір, у якому яскраво розкрито не тільки історичні події з життя українського народу, відтворено український колорит, а й національний дух народу. Навіть характер романтизму «Чорної ради» має народнопісенні витоки. Пісня й дума не просто існують на його сторінках — вони є живильним середовищем, на якому зріс буйний первісток української романістики. Сам роман нагадує історичну думу за її епічним розмахом, гострими ситуаціями, могутніми національними характерами. Відтворюючи події минулого, письменник шукає в них відповіді на животрепетні питання тогочасності, зокрема — яким має бути майбутнє України, її соціальний устрій, державний лад. «Чорна рада» — роман соціально-історичний. Історичні події тут відображаються в площині соціальних відносин — боротьби станів, суспільних верств.

3.6. Особливість назви твору.

Події у творі відбуваються незабаром після возз’єднання України з Росією. На Україні розгорнулась складна політична боротьба за владу, що і призвела до Чорної ради в Ніжині 1663 року, на якій було скинуто тимчасового гетьмана Сомка й обрано гетьманом І. Брюховецького. На раді, крім козацької старшини, були також запорожці, селяни, міщани («чернь»), тому її і названо чорною радою.

3.7. Проблематика роману:

- історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;

-взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;

- стосунки між Україною і Росією;

- вірності обов’язку, козацької честі;

- козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії;

-любов і ненависть;

- вірність і зрада;

- батьки і діти;

- історична постать і сучасність;

- цінність людського життя;

- «усякому єсть своя кара і награда од бога».

3.8. Основний конфлікт роману — суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.

3.9. Сюжет твору.

У романі дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. Перша —це події, пов’язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників, друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник. Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викраданням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хронологічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок, у якому одна ланка закономірно пов’язана з другою.

3.10. Композиція.Твір містить 18 розділів. Автор влучно використав композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народногожиття, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.

Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.

Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень.

Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.

3.11. Герої твору.

Усі дійові особи (історичні й вигадані) різко поділяються на дві групи: прибічники Я. Сомка й І. Брюховецького. Історичні — Я. Сомко, І. Брюховецький, Васюта, Шрам, М. Гвинтовка, Вуяхевич; вигадані — Кирило Тур і його товариш, божий чоловік, Черевані, Петро й Леся.

3.12. Робота над змістом твору.

І розділ

-Чому в підзаголовку до назви роману зазначено: «Хроніка 1663 року».

- За яких часів відбуваються події у творі? Про що це свідчить?

- Що П. Куліш зазначає про Череваня, знайомлячи цього героя з читачем? («…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами.

Річ тут про Б. Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. От тоді-то й Черевань доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни

й сів хутором коло Києва»)

- Яких страждань у минулому зазнав Василь Невільник? («Ох, боже правий! Далась мені та проклята неволя добре знати, не забуду її довіку!»)

-Через що Шрам одночасно був попом і полковником?

- Як історичні події вплинули на життєву долю полковника?

- Кого звинувачує П. Куліш у зрадництві простого люду, а кого возвеличує?

- За яких умов «розлилась козацька слава по всій Україні…»?

- За що Шрам отримав таке прізвище?

- Що змусило полковника з сином вирушити у далеку путь? («Шрам, думав, як би Вкраїну на добру дорогу вести…»)_ Як піп отримав звання полковника? («Послужив я православ-

ному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля. Як почула ж се рада, то так і загула от радості. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, та й став панотець Шрам полковником»)

ІІ розділ

- Яким постав у вашій уяві старець-кобзар? («А в божого чоловіка довга, до самого пояса, борода іще краще процвітала сідинами, а на виду дідусь просіяв якимсь світом. Співаючи пісню, од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить»)

- За що був вдячний Василь Невільник старцеві? («А ти виспівав за мене сто золотих червоних; от я ізнов між хрещеним миром, ізнов почув козацьку мову!»)

- Яке лихо сталося за Дніпром після смерті Б. Хмельницького? («Жодного ладу між козаками»)

-Як козаки ставилися до Ніжинського Я. Сомка? Чим це пояснити? («Хто він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. Сомко, бачте, навпростець іде, не

хоче нікому придіте поклонімося. Отаке як завелось між старшими головами, то й козаки пішли один против одного»)

- Що свідчить про зневажливе ставлення Я. Сомка до І. Брюховецького? («Сомко налаяв Іванця свинею, чи що? Не свинею, а собакою, да ще старим собакою, да ще не на самоті, чи там як-небудь напідпитку, а перед отаманням, перед генеральною старшиною, на домовій раді в гетьмана»)

-Які непорозуміння виникли між двома претендентами на гетьманську булаву?

- Через що Я. Сомко принизив гідність Юрка Хмельницького?

- Яким шляхом І. Брюховецький намагався отримати для себе прихильність козаків? («Іванець маючи в себе од усіх льохів гетьманських ключі, підчистив щиро срібло, скілько його там осталось, да й махнув на Запоріжжя. А там сипнув грішми, так запорожці за ним роєм. А він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою поїть…»)

-Як Шрам визначив мету своєї подорожі? («…а іду от чого. Україну розідрали надвоє: одну часть, через недоляшка Тетерю, незабаром візьмуть у свої лапи ляхи, а друга сама по

собе перевернеться кат знає на що. Я думав, що Я. Сомко вже твердо сів на гетьманстві,— а в нього душа щира козацька,— так міркував я, що якраз підійму його з усіма полками на

Тетерю, да й привернем усю Україну до одної булави»)

ІІІ розділ

- Що свідчить про заможність Череваня?

-У чому виявилася сміливість П. Шраменка? («…переплив Случ під кулями? Їй–богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле!»)

-Яку загадку запропонував І. Шрам розв’язати М. Череваню?

Про що вона свідчила?

- За що Меланя Череваниха дорікала своєму чоловікові?

- Як Шрам поставився до Лесі, побачивши її у світлиці?

-Яким чином у романі відтворено сватання? Що характерно для цього обряду?

- За яких умов Череваниха погодилася на заручення своєї дочки з П. Шрамом? («…тільки ж бо треба чинити таке діло похристиянськи. Наші діти й баби, як думали заручати дітей,

то перше їхали з усею сім’єю на прогулку до якого монастиря да молились богу. От бог давав дітям і здоров’я, і талан на всю жизнь. Се діло святе: зробімо ж і ми по-предківськи»)

- Про який сон розповіла Меланія Петру? Для чого вона звернулася до ворожки?

-Якого вбачала для себе зятя Череваниха? («…кращий над усе панство і лицарство був молодший гетьман: замість очей —зорі, на лобі — сонце, на потилиці — місяць»)

- Чим був вражений Петро, слухаючи вимоги Меланії до майбутнього суженого його дочки?

IV розділ

-Як П. Куліш описує історичне минуле «старого діда Києва? («Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались… Скільки-то князів, лицарства і гетьманів добуло, воюючи за тебе, слави; скільки-то на твоїх улицях, на тих старосвітських стогнах, на валах і церковних цвинтарях пролито крові християнської! Уже про тих Олегів, про тих Святославів, про тії ясири половецькії нічого й згадувати. Ту славу, тії злигодні вибила нам із голови без- божна татарва, як уломився Батий у твої Золоті ворота»)

-З приводу чого Шрам оглядав Київ із сумом?

- Через що козаки називали міщан личаками, а міщани козаків — кармазинами?

- Що стало перешкодою Шраму для проїзду вздовж вулиці міста?

- Чому полковник не виявив бажання долучитися до святкування народження дитини Тараса Сурмача? («Чи до речі жоце чоловікові, приїхавши до церков божих, до мощей святих,

застряти на хрестинах?»)

- Як на це зреагувало товариство при дорозі? («Усі так і загорілись, бо міщане вже давно на городове козацтво та на старшину важким духом дихали»)

- Чим був схвильований Шрам після розмови з козацтвом?

- Кого звинуватив полковник у прагненні козаків зібрати чорну раду?

- Чому Шрам називав Череваня Барабашем? Як на це зреагував ображений?

V розділ

- Хто був засновником братської школи на Подолі у Києві? («…гетьман Сагайдачний церкву збудував і монастир братський з школами устроїв, щоб теє братство дітей козачих,

міщанських і всяких учило, людям у темноті розуму загинути не давало»)

- Яких народних героїв-ватажків з народу вшановували ченці церкви? («Був там намальований і Нечай, і Морозенко, і козак Байда, і Самійло Кішка»)

- Як у творі зазначено про дозвілля козаків? Про що це свідчить? («Тут і бандури, тут і гуслі, тут і співи, й скоки, і всякі викрутаси. Отже одкуплять було бочки з дьогтем, да й розіллють по базару; одкуплять, скілько буде горшиків на торгу, да й порозбивають на череп’я; одкуплять, скілько буде маж із рибою, да й порозкидають по всьому місту»)

- Чому П. Куліш пишався Запорізькою Січчю? («Може тим, що Запорожжє іспоконвіку було серцем українським, що на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду дней не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні іскра: який хоч, такий і розідми з неї вогонь. Тим-то, мабуть, воно й славне поміж панами й мужиками, тим воно й припадало так до душі всякому»)

- За що Шрам піддав критиці запорожців? («Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів, а тепер хто йде на Запорожжє? Або гольтіпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба. Сидять там окаяннії в Січі да тілько п’янствують, а очортіє горілку пити, так і їде

в городи да тут і величається, як порося на орчику. Цур їм із їх скоками»)

- Що згадав про своє минуле Василь Невільник? («…я колись таким вигадчиком був, поки літа не приборкали та проклятаневоля не прилучила! Гасав і я, як божевільний, по степах за

кабардою, вигадував і я усякі вигадки; знали й мене у городах і на степах, знали мене шинкарі й музики, знали пани й музики, знало лицарство й хлібороби»!)

- До якої хибної думки вдалися Кирило Тур та Богдан Чорногор?

VI розділ

- Які враження охопили Шрама, коли він побачив Я. Сомка?

-Як названий гетьман поводив себе з гостями?

-Що свідчить про чесність і порядність Я. Сомка у ставленні до своїх суперників?

-Як гетьман реагував на прагнення окремих козаків щодо проведення чорної ради? («Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат!

Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхність»)

- Яким чином Я. Сомко прагне протистояти ворогам? («…скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да,

держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руськую землю!»)

- Про що свідчать заручини гетьмана з Лесею Череванихою?

-Як Я. Сомко охарактеризував Кирила Тура?

-Чи було це зроблено об’єктивно? («…низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває»)

- Що мав на увазі Шрам, зазначаючи: «Перевелись тепер лицарі в Січі і зерно висіялось» за війну, а в кошу осталась сама полова?»)

-Яке враження справив Кирило Тур на полковника?

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

І розділ

1. Художній твір на історичну тематику, який близький за змістом до роману П. Куліша «Чорна рада»:

а) Літопис С. Величка; б) Літопис Г. Грабянки;

в) Літопис Самовидця; г) «Повість минулих літ».

2. За рахунок чого збагатився М. Черевань і потім оселився у Хмарищі?

а) розбійництва; б) участі у війнах проти ляхів;

в) гноблення селян;

г) отримання спадщини від заможного дядьки.

3. Прислів’я, яке використав Василь Невільник у своєму зверненні під час зустрічі зі Шрамом:

а) «Гора з горою не зійдеься, а чоловік з чоловіком зійдеться»;

б) «Який гість, така йому і честь»;

в) «Милий гість не часто буває»;

г) «Чим багатий, тим і радий».

4. Улюблена справа пана Череваня:

а) бджолярство; б) рибальство; в) мисливство; г) гончарство.

5. Шрам одночасно був попом і:

а) вчителем; б) лікарем; в) полковником; г) хорунжим.

6. Про якого гетьмана козаків не згадується у творі:

а) Т. Трясила; б) П. Павлюка; в) Остряницю;

г) С. Зборовського.

ІІ розділ

7. Про що співав старець-кобзар, перебуваючи у Череваня?

а) Героїчне минуле України;

б) сум країни через смерть Б. Хмельницького;

в) страждання козаків у турецькій неволі;

г) красу рідного краю.

ІІІ розділ

8. М. Черевань називав божком:

а) сталеву шаблю; б) П. Шрама; в) жбан із Польщі;

г) кожного, хто відцурався віри християнської.

9. Обряд, який відбувся під час гостювання Шрама у Череваня:

а) ворожіння на щасливу долю; б) сватання;

в) нашіптування хвороби; г) хрестини.

ІV розділ

10. Про кого з героїв П. Куліш у творі зазначив: «Не любив ніяких сварок»:

а) Т. Сурмача; б) І. Шрама; в) М. Череваня;

г) товстопикого синьокаптанника.

V розділ

11. За яких умов М. Черевань «пішов би до запорожців»? Якщо б:

а) вмів добре орудувати зброєю;

б) досконало знав їх звичаї і побут;

в) він не вірив у Бога; г) не мав дружини.

12. «Я. Сомко був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної»,—так зазначалося у:

а) Біблії; б) літописах; в) сказаніях; г) житіях.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на ваш погляд, часи Хмельниччини П. Куліш описує піднесено і водночас ностальгує за ними? Наведіть переконливі аргументи.

2. Доведіть, що для полковника Шрама найбільшим є лихо, яке стосується роздвоєності України, її державної послабленості. Свої міркування обґрунтуйте.

3. Який народ М. Черевань вважав непереможеним (ІІІ розділ роману):

а) римлян; б) троянців; в) рутульців; г) греків.

Картка № 2

1. Дослідіть, яка ситуація склалася на Україні напередодні зборів чорної ради? Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.

2. Як, на ваш погляд, що мав на увазі П. Куліш, зазначаючи що «Запорожжє іспоконвіку було серцем українським»? Відповідь вмотивуйте.

3. Вітання запорожців одного з одним у степу нагадувало зустріч

(V розділ роману):

а) тигра з косулею; б) двох оленів-самців навесні;

в) давно знайомих друзів; г) хижих птахів у степу.

Картка № 3

1. Вмотивуйте, чому для козака «Січ — мати, а Великий луг — батько». Свої міркування узагальніть.

2. Чим викликано те, що гетьманування на Україні повсякчас залежало від Москви? Висловіть власні припущення, пов’язуючи їх із змістом роману.

3. Старим дідом називав П. Куліш у творі (ІV розділ)

а) старезний дуб-велетень; б) Дніпро; в) Київ; г) кобзаря.

VII. Підсумок уроку

VІІІ. Визначення рівнів успішності школярів на уроці

ІХ. Домашнє завдання

Опрацювати зміст VІІ–ХІІ рр. роману, підготувати матеріал для характеристики образів Я. Сомка, І. Брюховецького, І. Шрама; скласти план порівняльної характеристики Я. Сомка та І. Брюховецького.

Урок природознавства
Жизнь не бывает скучной!
Знаємо права, виконуємо обов’язки
Обчислення значень виразів. Розв’язування задач
Красивая грудь. Техники массажа груди
Зимняя защита кожи

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 9
    Гостей: 9
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта