Національна проблематика у творчості Т. Шевченка періоду «Трьох літ» «Кавказ»
 

Мета: охарактеризувати національну проблематику в творчості Т. Шевченка періоду «Трьох літ»; опрацювати ідейно-художній зміст поеми «Кавказ», з’ясовуючи узагальнену ідею твору, його сатиричну спрямованість; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння коментувати фрагменти поеми, визначаючи епізоди з ліричним, іронічним, інвективним забарвленням, вміння робити підсумки; виховувати почуття солідарності з іншими народами в їх боротьбі за визволення від гніту, зневажливе ставлення до насильства, жорстокості, прагнення до збагачення шляхом воєн.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, Якова де Бальмена, фотоілюстрації до твору, міні-виставка творів письменника періоду «Трьох літ», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис кантати-симфонії С. Людвіга.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс «Шляхами життя і творчості Т. Г. Шевченка»

Умови: учні розподіляються на дві команди по п’ять осіб, кожна з якої обирає капітана. Визначається склад журі. Упродовж 9 хв необхідно розгадати кросворд.

Завдання для команди І

 

По вертикалі: 1. Твір Т. Шевченка про героїчне минуле України. («Гайдамаки»)

По горизонталі: 1. Передовий український митець, який брав активну участь у викупі Тараса Григоровича з кріпацтва. (Є. Гребінка) 2. Учений і письменник, з яким Т. Шевченко щиро приятелював під час перебування в Кирило-Мефодіївському товаристві. (М. Костомаров) 3. Український письменник, якому Тарас Григорович присвятив поезію.

(І. Котляревський) 4. Звання Т. Шевченка, що надала йому 4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв. (Академіка) 5. Як називає себе героїня твору «Лілея» після смерті матінки? (Байстрям) 6. У силабо-тонічному віршуванні двоскладова стопа з наголосом на другому складі. (Ямб) 7. Запорозький полковник, який уславлюється Т. Шевченком у поезії

«До Основ’яненка». (А. Головатий) 8. Альманах, на сторінках якого було надруковано «Причинну» поета. («Ластівка») 9. Твір Тараса Григоровича, що за жанровою стилістикою дуже близький до соціально-побутової поеми. («Причинна»)

Завдання для команди ІІ

 

По вертикалі: 1. Село, де минуло дитинство майбутнього письменника.  (Кирилівка)

По горизонталі: 1. Посада Тараса у пана Енгельгардта. (Козачок) 2. Місто, де відбулося вінчання Яреми та Оксани, героїв твору «Гайдамаки». (Лебедин) 3. Фортеця, де відбувалася солдатська служба митця. (Орська) 4. Півострів — місце перебування заарештованого Т. Шевченка впродовж сімох років. (Мангишлак) 5. Жанр «Лілеї». (Балада) 6. Соціальне

становище малого Тараса. (Кріпак) 7. Журнал, навколо якого згуртувалися українські письменники, знавці, колишні кирило-мефодіївці. («Основа») 8. Міфічні істоти, що є винними у смерті героїні твору «Причинна». (Русалки) 9. Що перемальовував майбутній видатний митець у Літньому саду. (Статуї)

Підсумок конкурсу. Оголошення журі його результатів.

2. Доведи або спростуй думку

- Висловлюючи своє захоплення романтикою козаччини, республіканським ладом Гетьманщини у творі «До Основ’яненка», Т. Шевченко вболіває над недолею сучасної йому України, поневоленої царатом, нещадно визискуваної кріпосниками.

- «Гайдамаки» — переважно романтичний, ліроепічний твір.

- Шевченків «Кобзар» вийшов окремою книжкою 1840 року. Він засвідчив: а) початок активного книгодрукування українською мовою: б) появу великого поета в Україні.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

«Кавказ» — найкраще свідоцтво могутнього, всеобіймаючого, щиролюдського почуття нашого поета.

І. Франко

У «Кавказі» поет викриває самодержавство, царизм як гнобителя народів.

В. Сухомлинський

1. Вступне слово вчителя про творчість

Т. Шевченка періоду «Трьох літ»

У 1843 р. Шевченко поїхав на Україну, де не був 14 років. Відвідав він рідну Кирилівку, був і в інших місцях на Київщині, на Чернігівщині, на Полтавщині. Поета глибоко вразило тяжке становище закріпаченого селянства. Шевченко глянув тепер на життя народу не очима підліткакріпака, а очима дорослої освіченої людини з передовим політичним світоглядом. Митець побачив і відчув, що в народних массах росте сила гніву проти гнобителів. Ці умови (зростання народного руху і піднесення визвольних прагнень передової інтелігенції) мали вирішальний вплив на політичний розвиток Шевченка. Від оспівування героїчного минулого й подвигів славних предків поет переходить до сатири, спрямованої проти царизму та поміщиків. Визріває критичний реалізм Т. Шевченка. З-під пера поета виходять сатири, сповнені великого революційного гніву: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим...». Мотиви

революційної боротьби посіли значне місце в ліриці цих років («Три літа», «Заповіт», «Холодний Яр»). Зміни, що сталися в настроях і думках поета, яскраво передає він сам у вірші «Три літа», який має певне програмове значення. (Назву цього вірша поет узяв для рукописної збірки поезій.) З одним із творів періоду «Трьох літ» ми ознайомимося

сьогодні — це поема «Кавказ».

2. Робота над твором Т. Шевченка «Кавказ»

2.1. Історична епоха, відтворена у «Кавказі» (матеріал для вчителя й учнів).

Російський царат здавна зазіхав на цей «прекрасний, але дикий край». Уже Петро І розумів, яке значення мало б завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель для воєнної та економічної могутності Росії. Активні воєнні дії за підкорення всього Кавказу ненаситній Росії розпочалися 1817 р. й тривали майже півстоліття (до 1864). Російська армія була неоднорідною: крім строкових солдатів у неї влилося багато кримінальних злочинців, усіляких авантюристів, хижих шукачів легкої наживи. Убивати, грабувати, руйнувати,

нищити — стало їхньою професією, органічною потребою, засобом наживи. Для офіцерства різних рангів ця війна була доброю нагодою одержувати чини, ордени, монарші милості, багатства. Кавказька війна була дуже жорстокою. За наказом командування, озвірілі солдати руйнували аули, грабували майно тубільців, випалювали ліси, витоптували ниви й городи, вирубали сади й виноградники. Особливо жорстоко розправлялися з «непокірним» місцевим населенням. Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дітей, юнаків і дівчат продавали в рабство. Наприклад, тільки генерал Вельямінов за один лише 1823 рік продав у рабство ногайцям близько двох тисяч полонених кавказців по 150–250 карбованців за кожного. Він же утвердив звичай відрубувати голови горцям, за що платив солдатам по десять карбованців за одну, а черепи відправляли до Петербурга в Академію наук. Довгі десятиліття горці відчайдушно захищали свій край, але встояти перед численним і добре озброєним ворогом не мали змоги. Нечисленні поселення, які не чинили опору завойовникам (так звані мирні), були пограбовані також, а їхні мешканці перетворені в напіврабів, проте й серед них убито чимало. На «звільнених» землях царі селили «надійних людей»: росіян, козаків, «героїв» та інвалідів цієї війни, усіляких злочинців і приблуд. Найплодючіші землі дарувалися російським дворянам.

2.2. Джерела для написання твору.

- Приводом для написання поеми була смерть близького знайомого Т. Шевченка, офіцера Якова де Бальмена, який загинув у 1845 р. в одному з походів царського війська на Кавказ.

- Боротьба між царським урядом і Шамілем, який очолював націоналістичний реакційний рух на Кавказі, відома в історії під назвою мюридизм.

- Матеріал про життя й побут кавказьких народів, який поет отримав від фольклориста О. Афанасьєва-Чужбинського. Отже, написаний твір у 1845 р. в Переяславі.

2.3. Кому присвятив свою поему письменник? Хто він, Яків де Бальмен, смерть якого так вразила Т. Шевченка? Присвячена ця поема другу-художнику Т. Шевченка, який загинув на війні проти кавказьких народів. Рід де Бальменів походив із Шотландії. Складними шляхами

один із представників цього роду потрапив до Росії, де довгий час служив у гвардійському полку. Вислужився до високого чину. Дістав маєтки. Один із його нащадків — Петро де Бальмен — поселився в Україні в с. Липовці на Полтавщині, де і народився Яків. Майбутній товариш Шевченка блискуче закінчив Ніжинську гімназію вищих наук, яка справедливо вважалася одним із найкращих тогочасних навчальних закладів. Молодий випускник Ніжинської гімназії вищих наук став офіцером. Щоправда, військова служба не особливо вабила юнака, головними пристрастями якого була література та малювання. В обох галузях мистецької діяльності він виявив неабияку обдарованість. Незважаючи на іноземне походження свого роду і на свій графський титул, Яків де Бальмен не тільки перейнявся повагою до України та її простого люду, а й став патріотом нашої землі. Уперше він зустрівся з Шевченком наприкінці червня 1843 р. під час іменитого балу княгині Т. Волховської. Яків де Бальмен змушений був відбувати військову службу на Кавказі. Його розум, освіченість, високий гуманізм, співчутливість до народів, що виборювали волю, робили його противником загарбницької політики імперської Росії. Про це свідчить

малюнок митця, на якому в карикатурній формі зображено Миколу І. Відомо, що всіх, хто не влаштовував царя та його наближених, посилали, як тоді говорили, «під черкеські кулі». Для

охоронців самодержавства це був один зі способів позбавлятись інакомислячих. У липні 1845 року Яків де Бальмен взяв участь у так званому Даргинському поході. Ті, хто там був і добре пам’ятав воєнну ситуацію, свідчили, що його послали на певну смерть. Так воно

і сталось: 14 липня Шевченків товариш загинув.

2.4. Тема: викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу, зображення реакційної ролі церкви і прогнилої дворянської

культури.

2.5. Ідея: співчуття поневоленим, схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу, гнівний осуд самодержавства, кріпосництва і православ’я — душителів свободи, носіїв темноти, страждань та звироднілої панської моралі, полум’яний інтернаціональний заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога — російського царизму.

2.6. Основна думка: «Борітеся — поборете!».

2.7. Жанр:

- сатирична поема з елементами ліричного;

- цей твір не є у повній мірі поемою. У ній немає героїв, сюжету, не зображено динаміки розвитку характерів персонажів через сюжет. Немає епічних картин, епізодів, твір наскрізь

ліричний, філософський, емоційний. Але значущість проголошених у «Кавказі» гуманістичних ідей підіймає цей твір до рівня політичної і сатиричної поеми, у якій цілісною картиною зображено загарбницьку політику імперії і проголошено гімн волі та жалю за невинно загиблими;

- І. Франко назвав «Кавказ» огненною поемою. «Шевченко з його сонячним

темпераментом — це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу...»;

- Сатиричний твір — інвектива з елементами лірики та героїки.

2.8. Сюжет.

- Поема розповідає про загарбницьку безглузду війну, що десятиріччями веде самодержавство з маленькими кавказькими народами, чия національна свідомість настільки висока, що не вдається цей народ здолати.

- У творі звучить ніби гімн героям-кавказцям, що борються за волю, й звинувачення в безглуздій невиправданій війні, яка не принесе користі ні Кавказу, ні народам імперії. Тільки

верхівка країни може отримає зиск і задоволення.

2.9. Композиція.

Твір написаний у формі революційно-викривального ліричного монологу, сповненого ораторських, агітаційно-закличних інтонацій надзвичайної пристрасної сили. Це монолог, точніше — цикл монологів, що має різних адресатів, і від адресатів залежить характер і ступінь поетової пристрасті. Вся колосальна панорама російського життя з безліччю внутрішніх планів і переходів, зі складними образами в поемі вмістилася в 178 віршованих рядках.

Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея.

Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивності простого люду в зв’язку з цим.

Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця.

Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив з московської чаші московську отруту». Значить, його вбивця — царизм, а не горці.

2.10. Художні особливості твору.

Для викриття та засудження загарбницької політики влади Т. Шевченко створює рядки, сповнені великого емоційного напруження. Мова поеми наповнюється гіперболами, використаними у зростаючій градації риторичними питаннями й окликами. Сатирична метафора «війна — царське полювання» розгортається в сарказмі й іронії панегірика царю-«батюшке» та його «хортам, і гончим, і псарям». Протиставляє цареві він справжніх славних

героїв, борців за волю. Так на контрасті створюється напружена поезія: від сарказму — до лірики, від іронії — до уславлення. Поетика твору підпорядкована завданню втиснути у невеличкий обсяг величезну картину життя в Російській імперії, цілий калейдоскоп образів і роздумів. Тому мова твору афористична і лаконічна («борітеся — поборете»).

2.11. Віршований розмір.

Значна частина сатири написана чотиристопним ямбом, поет відчув силу «викривального ямба», як називають цей розмір, і з гнівом кинув його на ненависного ворога.

2.12. Ідейно-художній зміст твору.

Поема починається похмурим пейзажем гір, оповитих таємними хмарами і засіяних горем, политих кров’ю. Горем і кров’ю горців. Пейзаж — подальша розповідь про сумні події. З цією метою автор використав народнопоетичний метафоричний образ засівання горя і сліз.

У символічному образі Прометея Т. Шевченко показав незламність народів царської Росії, їх титанічність і життєдайність, що протистоїть хижаку — царизму, який «карає... що день... добрі ребра й серця розбиває» і п’є кров трудящих. Але народ безсмертний, його кров «живуща», і тому кат народів «не вип’є живущої крові», «не скує душі живої». Поет незмірно радіє з приводу того, що серце народу «знову оживає і сміється знову». Як гімн нездоланності народу звучать натхненні слова поета: Не вмирає душа наша, / Не вмирає воля. У минулому звертанні до Бога Т. Шевченко говорить про спільність долі всіх народів царської імперії — «правда наша п’яна спить». Кати — царі і царята — до того знущаються над людьми, що «течуть... кровавії ріки», що тяжко зароблений хліб насущний селянка замішує не водою, а «кровавим потом і сльозами». Повторивши далі початковий пейзаж, автор показує невимовні страждання народу уже не в переносному, а в прямому значенні: Лягло костьми / Людей муштрованих чимало. / А сльоз, а крові? Так Т. Шевченко висловлює гнів не тільки до винуватців трагедії народу, а й трагедії війська, яка полягає не тільки в тому, що гинули тисячі солдат, а й у тому, що солдати — вчорашні селяни — стріляли в таких же селян. За цей всенародний злочин автор саркастично глузує з царя, ставлячи його в один ряд з псарями і собаками-хортами. Зразу ж після в’їдливого «Слава!», яке треба розуміти як «Ганьба царям», Шевченко знову вживає те саме слово «слава», але вже в прямому розумінні. Він славить кавказькі сині гори і мужніх горців — «лицарів великих». Звертаючись до всіх народів, уярмлених царизмом, поет закликає: «Борітеся — поборете!», бо за них правда. Так забриніли в поемі скупі, але глибокі мотиви революційної героїки.

Твір викриває гнобительську суть поміщицько-самодержавного ладу. Царську Росію поет змалював як велику тюрму народів: «А тюрм, а люду!.. Що й лічить!». Провідниками цієї політики є царська влада, поміщики і духовенство. З ненавистю говорить Т. Шевченко про панівний клас тодішньої Росії, про клас поміщиків, як недолюдків, що знущаються з трудящих. Поет викриває панів-лібералів, які вважали себе народолюбцями, бо називали трудящих братами. За їхні брехливі запевнення в любові до народу Т. Шевченко характеризує їх як «суєсловів, лицемірів». Він з обуренням говорить: Ви любите на братові / Шкуру, а не душу! Православна церква, яка була опорою кріпосницьких порядків і розсадником темряви, виправдовувала грабіжницькі дії царизму та поміщиків: В нас дери, / Дери та дай, / І просто в рай, / Хоч і рідню всю забери! Так «просвіщали» народ служителі церкви. У гнівних словах розкриває поет, яку «науку» несли народові духовні й світські царські «цивілізатори»: Як і тюрми мурувати, / Кайдани кувати, / Як і носить!.. Царизм здійснював свою політику на Кавказі ціною багатьох тисяч людських жертв, ціною глибокого народного горя. Викриваючи хижацьку діяльність самодержавства, Т. Шевченко закликав боротися проти нього, оспівав славу тих, хто не корився силі гнобителів.

2.13. Опрацювання образів твору. Робота в малих групах.

2.13.1. Прометей.

- За давньогрецькими міфами Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом,— прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам.

- У творі Т. Шевченка, образ Прометея — символ народної волі, що не вмирає. Створюючи цей образ, поет не йшов сліпо за відомим грецьким міфом, а брав тільки деякі його риси, потрібні для втілення задуманого, а саме: фатальну трагічність і безсмертя Прометея.

Прометей у поемі — це філософський образ, що звернений був до революційних сил народу і закликав їх до самоусвідомлення своєї історичної ролі та активної дії, до оптимізму й віри

в перемогу над самодержавством.

Прометей — народи гірські, що їх мучить самодержавство.

2.13.2. Орел.

- Образ Орла — символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну. Даремні намагання хижого птаха побороти силу волі й прагнення до життя. Важливо, що «орел», який є у міфі і якого Т. Шевченко показав у поемі, набув додаткового і, головне, актуального символічного значення: орел (щоправда, двоголовий) був гербом царської Росії.

2.13.3. Завойовник-колонізатор.

Колонізатор — царизм фальшиво твердить, що хліб і хату горця ніхто не відбере в нього, а його самого «не поведе... в кайданах». Втрачаючи владу над собою, загарбник проговорюється, що він хотів би «подарувати» йому його власну хату, а хліб хотів

би кинути горцеві, «як тій собаці». Він мріє про той час, коли горці будуть платити податок навіть за сонце. Підступний колонізатор облудливо закликає горців до дружби з ним і обіцяє, що від нього горці «багато б дечому навчились!». У пориві туполобого захоплення собою загарбник хвалиться своєю «культурою», а в дійсності показує своє варварство і цинізм.

Хижак хвалиться тим, що «французів лає», тобто переслідує вільнодумний дух французького просвітительства — Вольтера, Дідро: «Продаєш або в карти програєш людей... не негрів.., а таких... хрещених.., но простих. Ми не гішпани». Чим же вихваляються колонізатори? Класовою нерівністю, злиднями, політичним безправ’ям, насильством, темнотою,

продажністю і фальшивістю церкви, переслідуванням прогресивної думки і торгівлею людьми, мов худобою.

2.14. Аналізування змісту твору. Бесіда за питаннями:

- Подивіться на карту. Де розташований Кавказ? Хто з вас відвідував його місцевість? Які враження від цього мали?

- Чому свій твір Т. Шевченко присвятив Якову де Бальмену?

- З якою метою автор на початку твору використав пейзаж?

- Для чого письменник у поемі згадує про Прометея, героя давньогрецького міфу? Що уособлює цей герой? Заради чого він страждає?

- Чи можна образи Прометея і орла-хижака вважати символічними? Що саме уособлюють ці герої?

-Про що свідчить звертання поета до бога?

- Якою ціною здійснювалося приєднання Кавказу до Росії? Як про це зазначено у творі?

- Як поет ставиться до боротьби горців з російським самодержавством?

- Яким у творі зображено колонізатора? Відповідаючи, посилайтеся на зміст його монологу-ставлення до горців. Чим він вихваляється?

- За що Т. Шевченко критикує церкву? У чому він її звинувачує?

- Що намагався висловити поет, звертаючись удруге до Бога?

- Як у творі пояснюються поняття «царизм», «самодержавство»?

- Чому закінчення «Кавказу» — це реквієм? Через що Т. Шевченко вважає винним у смерті друга самодержавство, а не горців?

- Чим вразив вас цей твір?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Період творчості Т. Шевченка, до якого належить поема «Кавказ»:

а) ранньої; б) «Трьох літ»; в) останніх років; г) «У казематі».

2. Описуючи гори Кавказу, поет звертає увагу читача на те, що вони:

а) надто високі; б) засіяні горем; в) дуже старі; г) дивують своєю красою.

3. З питанням «Коли вона прокинеться?» письменник звертається до:

а) справедливості; б) долі людської; в) свідомості кавказців; г) совісті гнобителів.

4. Народ уславлюватиме бога у разі, якщо він його:

а) духовно збагачуватиме; б) захистить і заспокоїть; в) звільнить від поневолення;

г) шануватиме і прославлятиме у своїх молитвах.

5. Війна — це не тільки смерть «людей муштрованих», але й:

а) голод; б) сльози; в) хвороба; г) розчарування.

6. Поет у творі возвеличує не тільки «лицарів великих», але й:

а) гори Кавказу; б) Бога святого; в) батьків загиблих; г) тогочасну історичну епоху.

7. Характеризуючи правду, Т. Шевченко обурено проголосив, що вона:

а) закута в кайдани; б) кров’ю полита; в) п’яна; г) химерна і підступна.

8. «Ненагодованою і голою» в поемі є:

а) мудрість людська; б) ріка зі сльозами і кров’ю муштрованих; в) хмара за горами;

 г) сердешна воля.

9. Визначте віршований розмір уривку з твору: Слава! Слава! / Хортам, і гончим, і псарям, / І нашим батюшкам-царям / Слава!

а) Ямб; б) хорей; в) анапест; г) дактиль.

10. Поема написана у формі революційно-викривального ліричного:

а) діалогу; б) полілогу; в) монологу; г) трактату.

11. Лейтмотивом у творі є рядки:

а) Не нам на прю з тобою стати! / Не нам діла твої судить!

б) Кати знущаються над нами, / А правда наша п’яна спить;

в) Борітеся — поборете, / Вам бог помагає!

г) За горами гори, хмарою повиті... / Засіяні горем, кров’ю политі.

12. Символічними у творі є образи:

а) Прометея та орла; б) чуреку і саклі; в) правди і волі; г) храму і каплиці.

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Як ви вважаєте, що мав на увазі Т. Шевченко, зазначаючи: Кати знущаються над нами, / А правда наша п’яна спить? Наведіть переконливі аргументи.

2. Чому, на думку митця, «християне малим ситі»? Вмотивуйте це припущення.

3. Неситим автор поеми називає:

а) Прометея; б) орла; в) царя Миколу І; г) Кавказ.

Картка № 2

1. Дослідіть, яким чином у творі засуджується кріпацтво й утиски простого люду самодержавством. Свої міркування узагальніть.

2. Підтвердіть або спростуйте думку Т. Шевченка: ...Неситий не вмре / На дні моря.

Про що свідчить це висловлювання?

3. Композитор, який написав на Шевченкову поему симфоніюкантату «Кавказ» (1902–1913):

а) М. Лисенко; б) Б. Буєвський; в) С. Людкевич; г) М. Васильєв.

Картка № 3

1. Чому автор «Кавказу» вважає, що народ-борець не може бути позбавлений волі? Відповідь обґрунтуйте.

2. Чи можна, на ваш погляд, ототожнити Прометея з тими, кого самодержавство намагається знищити або зробити своїми рабами? Власні припущення вмотивуйте.

3. Яків де Бальмен, як і Т. Шевченко:

а) був членом Кирило-Мефодіївського товариства;

б) з дитинства залишився сиротою;

в) гарно малював;

г) умів грати на флейті.

VІ. Підсумок уроку

Немає сумніву, такі твори, як Шевченків «Кавказ», залишаться в духовній скарбниці людства. І навіть тоді, коли наші далекі нащадки із сумнівом, недовірою і жахом дізнаватимуться про часи, сповнені кривавих трагедій, такі пам’ятки красного

письменства не втратять своєї принадності, залишаючись ідеальним втіленням істинної людяності й художньої гармонії.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Знати зміст твору Т. Шевченка «Великий льох», скласти тестові завдання до зазначеної поезії.


Догляд за кімнатними рослинами. Пересадка кімнатних рослин
Правильный завтрак – ваш помощник в борьбе с лишним весом! Статьи
Вікторина «Природознавство»
Додавання і віднімання в межах 10. Зв’язок між додаванням і відніманням.
Вправи на додавання і віднімання в межах 20
Большая грудь – в ваших руках!

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 14
    Гостей: 14
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта