Легенди з Біблії «Про вавилонську вежу», «Про мойсея». Десять заповідей
Мета: продовжити знайомити школярів з біблійними легендами, навчити переказувати і тлумачити їх; опрацювати десять заповідей зі Святого Письма, визначити їх виховне значення для людини; розвивати культуру спілкування, вміння аналізувати, спостерігати, робити висновки; збагачувати словник учнів; формувати їх кругозір, світогляд; виховувати пошану й повагу до духовної спадщини народу, доброту, чуйність, працьовитість, скромність, простоту.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: Біблія, ілюстрований матеріал до програмових легенд, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні стисло розповідають свою улюблену легенду з Біблії, звертаючи увагу на її ідейну спрямованість.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Проведення вікторини знавців давньої літератури
Клас поділяється на дві команди, обираються капітани. Упродовж 10 хв необхідно надати відповіді на запитання. Перемагає та команда, яка у визначений час надасть більше правильних відповідей.
Питання для команди І
• Матеріал для рукописних книг. (Пергамент)
• Мова написання Євангелія, Псалтиря, «Часослова». (Церковнослов’янська, староболгарська)
• Вартість п’ятдесяти аркушів у давні часи. (Двоє коней)
• Два кольори, якими писався текст книг. (Чорний і червоний)
• Щоб привернути увагу читача до початку розділу книги, на сторінці компонувалися... (Заставки)
• Азбуки, які були у слов’ян. (Глаголиця і кирилиця)
• Назва збірки афоризмів, що належала до світської перекладної літератури. («Бджола»)
• Закінчіть біблійний афоризм: «Не копай яму іншому, бо... (Сам в неї попадеш)
• Науково-популярний твір Іоанна Екзарха. («Шестиднев»)
• Зазначте основні жанри давньоруської літератури. (Літописи, житія, сказання, поеми, хождіння, поувчання...)
• Функції ініціалів у книзі. (Декоративна і символічна)
• Що було оправою для книг? (Дошки)
Питання для команди ІІ
• Під час правління якого князя виникла школа «ученія книжного». (Володимир)
• Мови перекладу церковних, наукових та художніх творів. (Грецька, латинська)
• Час, коли з’явився папір. (Друга половина ХІV ст.)
• Назва початкової букви кожного розділу в книзі. (Ініціал)
• Декоративний елемент, що використовувався в оформленні староруської школи. (В’язь)
• Важлива частина художнього оформлення рукописної книги. (Мініатюри)
• Перша ілюстрована книга Київської Русі. («Остромирове Євангеліє»)
• Твір ХІ ст., написаний кирилицею. («Повість минулих літ»)
• Збірник оповідей про рослини, тварин, каміння. («Фізіолог»)
• Пергамент — спеціально вичинена шкіра.... (Ягнят, телят, козенят)
• У вигляді чого вимальовується початкова буква кожного розділу в книзі? (Птахів, звірів, будинків тощо)
• За допомогою чого можна було зробити книжну сторінку красивою, ритмічно насиченою? (Устава і напівустава)
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.
2. Підсумки вікторини
ІV. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
V. Основний зміст уроку
Труд переростає у красу. П. Тичина
Біблія — це книга, яка відповідає на запитання дитини і сміється над мудрістю мудреців. Професор Беттекс
1. Вступне слово вчителя
Сьогодні ми продовжуємо подорожувати сторінками Біблії, знайомлячись з її легендами. Кожна з них містить ґрунт для засвоєння моральних повчань, духовних цінностей, є справжньою скарбницею.
Минуло більше двох тисячоліть з часу написання перших рядків Книги Книг. Але нічого нового немає під Сонцем. Від гріхопадіння Адама і Єви вся історія зводиться до противоборства Добра і Зла. Проте цей шлях позначений складними і болючими процесами самопізнання і морального вдосконалення людства. Біблія не лише відтворює, а й намагається спрямувати цей шлях.
2. Ідейно-художній аналіз програмових легенд
2.1. «Про Вавилонську вежу»
2.1.1. Виразне читання твору з відповідним коментарем.
2.1.2. Історична основа легенди.
Події, що змальовуються в легенді про зведення Вавилонської вежі, відбуваються «після потопу» й відносяться до «початку людської історії». У межах однієї біблійної оповіді органічно об’єдналися два мотиви: 1) побудова міста Вавилона і змішання мов;2) зведення вежі й розпорошення людей. Археологічні розкопки підтверджують, що в цій оповіді відбилося будівництво у Вавилоні зіккуратів — величезних будівель ритуально-храмового призначення. Легенда могла виникнути не пізніше ІІ тис. до н. е., причому не в осілого, а в кочового народу, суспільна свідомість якого осідлий спосіб життя сприймала як певне відхилення від норми, а у фактах зведення величезних ритуальних споруд вбачала вияви «гордині» та «зухвальства», гідні страшної божої кари.
Місто Вавилон знаходилось у північній частині Дворіччя (Месопатамії) на березі ріки Євфрат. Вавилонські руїни можна побачити недалеко від сучасного міста Вілли (Ірак). Перші згадки про Вавилон датуються ІІІ тис. до н. е. На початку ІІ ст. до н. е. місто остаточно зійшло з історичної арени.
2.1.3. Тема: розповідь про спорудження людьми Вавилонської вежі та перешкоду, яку вчинив Ягве щодо будівництва.
2.1.4. Ідея: уславлення миру, праці, взаєморозуміння між людьми на землі; засудження заздрості (Ягве).
2.1.5. Основна думка: спільна мова серед людей сприяє їх дружбі, злагодженій праці.
2.1.6. Композиція.
Експозиція: рішення людей збудувати вежу.
Зав’язка: заздрість Ягве, викликана спільною, злагодженою працею людей.
Кульмінація: буря, яку послав бог на землю, сприяла тому, що розлетілись людські слова, через це народ був позбавлений можливості спілкування між собою.
Розв’язка: припинення будівництва вежі, поява різних народностей на землі.
2.1.7. Проблематика:
• взаєморозуміння і заздрість;
• стимул для плідної праці;
• спільна мова — запорука миру на землі між людьми.
2.1.8. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:
• Які часи відтворено в легенді? («...В ті часи всі люди говорили однією мовою й усі розуміли один одного»)
• Для чого люди вирішили збудувати вежу? («...Залишити пам’ять по собі на віки віків»)
• Яка була організована робота щодо будівництва? («...Й закипіла робота! Одні місять глину, інші ліплять з неї цеглу, треті цю цеглу в печах обпалюють, четверті возять її на гору. А на горі вже люди стоять, приймають цеглу — складають з неї вежу»)
• Про що свідчить виконання пісень під час роботи людей?
• У зв’язку з чим навколо вежі виникло місто із деревами? («Та й для себе довелося хати звести, аби було де перепочити після роботи, а коло хат насадити кущів і дерев, щоб було птахам де співати»)
• Застосовуючи текст твору, опишіть красуню-вежу, зробіть уявний словесний її малюнок. («А на горі з кожним днем, усе вище й вище, здіймалося виступами красуня-вежа: знизу широка, вгору все вужча й вужча. І кожен виступ цієї вежі фарбували в іншій колір: чорний, жовтий, червоний, зелений, білий, жовтогарячий. Верх задумали зробити синім — хай буде, як небо, а покрівлю — золотою: хай сяє, мов сонце!»)
• Чим будівництво вежі не сподобалося Ягве? Чи, може, це небажання Бога порівнятися з людьми? Відповідь вмотивуйте. («Не хотів він, щоб дісталися люди до неба»)
• Що сприяло швидкій відбудові вежі? («Це тому їм вдалося свою вежу звести... що в них спільна мова, й усяка людина розуміє іншу. Ось вони й домовились!»)
• Яким чином Ягве призупинив будівництво красуні Вавилону? («І наслав Ягве на землю велику бурю. Доки буря лютувала, вітер порозносив усі слова, що їх люди звикли говорити одне одному»)
• Для чого в легенді використаний фразеологізм «мов у воду опущені»? Кого він стосується?
• Що сприяло виникненню різних народностей? («І почали люди збиратися купками: хто з ким говорить однаково, той з тим і намагається триматися. Так замість одного народу стало багато різних народів»)
• Чому вежа почала поступово руйнуватися? («І розійшлися люди по різних кінцях землі, кожен у свій бік — будувати свої міста. А вежа почала мало-помалу розвалюватися»)
• Яке значення мала вежа для різних народів? («Втім, говорять, що й досі в кожнім місті можна знайти уламки цеглин від Вавилонської вежі. Тому що багато хто брав їх із собою на згадку про ті часи, коли на землі був мир, і люди розуміли одне одного)
2.2. «Про Мойсея».
2.2.1. Виразне читання твору або переказ з відповідним коментарем.
2.2.2. Тема: розповідь про народження, виховання і змужнінняь Мойсея, який прагнув захистити свій народ від приниження і рабства, відродити його культуру і релігію.
2.2.3. Ідея: возвеличення вільного і щасливого життя, яке необхідно здобути шляхом боротьби з гнобителями.
2.2.4. Основна думка: честь, справедливість, відсутність приниження однієї нації іншою, повага, щирість, доброта — ось основні заповіді Бога.
2.2.5. Проблематика:
• воля і рабство;
• цар і раб;
• соціальна несправедливість і борці проти неї;
• добро і зло.
2.2.6. Історія та ідейний зміст легенди.
Мойсей — великий визволитель і законодавець єврейського народу, що жив у ХІІІ–ХІІ ст. до н. е. за часів царювання Рамзеса ІІ. Своє ім’я (по-єврейськи — моше) він одержав від єгипетської принцеси, що врятувала його, воно означає «врятований з води». Ім’я це відповідає біблійному оповіданню, у якому говориться про те, що дитина, яка народилася в Авраама Йохаведи, була захована матір’ю (за наказом фараона всі єврейські діти чоловічої статі топилися в Нілу), а потім був покладена в смолений кошик, а той — опущений в очерети річки. Тут його знайшла дочка фараона, що прийшла купатися. Вона взяла дитину до себе і виховала її, як свою власну. Мойсей одержав блискуче виховання, він був посвячений «у всю мудрість єгипетську», тобто в усі таїнства релігійного і політичного світогляду Єгипту. Будучи жерцем Озириса і займаючи посаду священного переписувача, Мойсей був посланий фараоном у долину Гесем для перевірки робіт, що там велися, з будівництва фортець. Єврейський народ, що жив у ті часи в долині Гесем, був данником Єгипту і піддавався рабському приниженню на важких роботах. Ненависть єгиптян до євреїв збільшувалася непокірливою вдачею цього кочового народу, за-
переченням єгипетських богів і поклонінням своєму єдиному богові. Одного разу він побачив, як єгипетський воїн б’є мирного єврея. Обурення Мойсея було настільке велике, що, захищаючи одноплемінника, він убив ворога. Після цієї події йому довелося бігти за межі царства фараона. Єдиним місцем, придатним для укриття, була Синайська пустеля. Там Мойсей міг зустріти лише голі камені і рідких кочівників-бедуїнів. Мандруючи Синайською пустелею, Мойсей забрів далеко в гори і опинився в невідомому древньому святилищі. Тут з ним і відбулося те перетворення, що вплинуло на весь хід історії єврейського народу. Мойсей побачив кущ тернику, що горів, але не згоряв, а з надр куща йому був голос Господа Бога. І сказав Яхве Мойсеєві, що він повинен вивести євреїв з рабства єгипетського і привести сюди, до святої гори на Синай. І обіцяв Яхве дати синам Ізраїлевим, які шанують Бога своїх батьків, багату землю. Мойсей, пройнявшись одкровенням, яке він одержав близько 1230 р. до н. е., з’явився серед ізраїльських рабів у Єгипті. Він відчув на собі печатку Божого пророка й обов’язок урятувати свій народ. Великою була праця Мойсея, оскільки зустрівся він зі страхом і тупістю, лінню і відсталістю. Необхідно було відродити у своїх одноплемінниках колишню релігійність. Мойсей прийшов зі звісткою, що Бог Авраама, Ісаака й Іакова знову призиває свій народ і обіцяє дати йому у володіння родючі землі Ханаану. Психологія людини улаштована таким чином, що навіть найважче, нестерпне, але передбачуване сьогодення сприймається краще, ніж благополучне, але невідоме майбутнє. Мойсеєві необхідно було зрушити з насидженого місця цілий народ, розбудити в ньому гордість і енергію, згуртувати його під єдиною вірою. Обстановка в самому Єгипті сприяла ви- конанню задуманого. В ті роки Єгипет відновлював колишню могутність. Армія фараона знову завойовувала чужі землі, а в долині Нілу вибухнула епідемія.
Вихід з-під ярма рабства було зроблено в день весняного свята. Наспіх виконавши необхідний обряд, єврейський народ вирушив на схід. Як говориться у Біблії, їх було всього 70 чоловік, але імовірніше — 70 родин, тобто більше тисячі чоловік, оскільки кожна родина могла нараховувати до тридцяти чоловік.
2.2.7. Композиція.
Експозиція: переховування жінкою народженого єврейського немовляти у кошику біля річки.
Зав’язка: перебування Мойсея при царському дворі, де він був свідком приниження євреїв єгиптянами.
Кульмінація: наказ Бога Мойсею: «Виведи євреїв з Єгипту, захистити їх тим самим від приниження і рабства».
Розв’язка: цар погодився відпустити євреїв після того, коли Янгол наслав смерть на всіх дорослих дітей єгиптян.
2.2.8. «Круглий стіл». Обговорення ідейного змісту легенди за питаннями.
• Кого і за яких обставин було знайдено на узбережжі річки?
• Що відомо про поселення Йосифа в Єгипті? Як до нього ставився народ?
• Яким чином єгипетський цар переслідував євреїв?
• З приводу чого мати вимушена була приховувати сина, коли дитина трохи підросла? Що вона для цього вирішила?
• За яких обставин царівна побачила немовля біля річки? Як вона зреагувала на знахідку?
• Що наказала господиня зробити жінці, коли її дитя підросте? У зв’язку з чим жінка виявила свою вдячність Богу?
• Як Мойсей виховувався і навчався у царя?
• З чим не міг примиритися юнак?
• Що спонукало Мойсея залишити царській двір? Де він знайшов притулок?
• Яка подія здивувала хлопця, коли він випасав худобу?
• З якою промовою звернувся Бог до Мойсея? Чому завдання, надане Богом, виявилося непосильним для юнака?
• Через що цар вимушений був погодитися відпустити євреїв з країни?
• Стисло опишіть, яким ви уявляєте Єгипет як державу.
• Згадайте легенду «Неопалима купина». Для чого у творі використано незвичайне явище: кущ палає вогнем і не згоряє? Чи є це символічною ознакою?
2.2.9. «Вільний мікрофон»: яким було подальше життя єврейського народу після того, як він залишив Єгипет?
2.3. Десять заповідей.
2.3.1. Виникнення десяти заповідей Божих.
Мойсей сам піднявся на вершину гори до того святилища, де йому раніше з’явилися кущ, що не згоряє («неопалима купина»), і голос Бога. Повернувшись, він проголосив, що при-
ніс із собою Тору (вчення, закон). Саме Тора є П’ятикнижжям Мойсеєвим, першими п’ятьма книгами Біблії, що є священними для іудаїзму.
З погляду науки, питання авторства Тори завжди залишалося досить спірним. Ортодоксальні іудаїсти всі п’ять книг Тори приписують самому Мойсеєві. Однак сьогодні встановлено, що багато даних говорять про зворотне. Деякі дослідники вважають, що від Мойсея не залишилося ні рядка, а Тора належить перу найрізноманітніших релігійних діячів Ізраїлю. Тора складається з п’яти книг:
• Буття, де описано історію створення світу, життя Ноя, Авраама, Ісаака, Іакова, перебування в Єгипті.
• Результат, де викладено діяльність Мойсея.
• Власне збірку законів і настанов у трьох книгах: Левіт, Числа та Второзаконня. Найбільш імовірно, що Мойсей приніс із Синайської гори декалог, тобто ті десять божественних заповідей, що стали відомі в усьому світові. Якщо окремі частини законодавства. Тори можна датувати по-різному, аж до середини першого тисячоліття до н. е., то декалог був відомий за всіх часів історії України після Мойсея. З переказів історії ці заповіді були на- писані на двох кам’яних дошках (скрижалях), що в принципі відповідає древній традиції.
2.3.2. Зміст заповідей.
У канонічному тексті Біблії ці заповіді записані в наступному виді:
1) Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною.
2) Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі, і що на землі внизу, і що у водах нижче землі. Не поклоняйся їм і не служи їм, тому що Я, Господь, Бог твій, Бог ревнитель, за провину батьків караючий дітей до третього і четвертого роду, що ненавидять Мене, і творящий милість до народу люблячого Мене і що дотримує заповіді Мої.
3) Не вимовляй імені Господа Бога твого дарма; тому що не залишить Господь без покарання того, хто вживає ім’я Його дарма.
4) Спостерігай день суботній, щоб свято зберігати його, як заповів тобі Господь, Бог твій. Шість днів працюй, і роби всякі справи твої, а сьомий — суботу, віддай Господові, Богові твоєму. Не роби цього дня ніякої справи ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, котрий у тебе; щоб відпочив раб твій і раба твоя, як і ти. І пам’ятайте, що ти був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе відтіля рукою міцною і м’язом високим, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього.
5) Поважай батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб тривали дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, що Господь, Бог твій, дає тобі.
6) Не убивай.
7) Не чини перелюбу.
8) Не кради.
9) Не вимовляй помилкового свідчення на ближнього твого.
10) Не пожадай жони приятеля свого, не пожадай дому ближнього свого, ні поля його, ні слуги, ні вола його, ні осла його, ні всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого. (Учні читають та коментують кожну заповідь.)
2.3.3. Трактування заповідей.
Сьогодні ці заповіді вважаються етичним кодексом для кожної людини. Однак у часи Мойсея вони з’явилися дійсним одкровенням, що у корені змінювало звичні уявлення.
Перша заповідь є найважливішою в іудаїзмі. Тут затверджується, що Бог Один і Єдиний і саме він є заступником єврейського народу. В часи Мойсея весь космос був одухотворений. Часто відбувалося поклоніння Верховному Владиці, але при цьому не заперечувалося буття інших, другорядних богів. Поклоняючись Усевишньому творцеві, сучасники Мойсея в усіх країнах давнього світу шанували багатьох у тім або іншому ступені значимих богів. Весь пантеон богів Сходу і Заходу часто був зв’язаний складними родинними зв’язками. Боги народжувалися і вмирали, одружувалися і народжували дітей, воювали і т. д. Бог Мойсея знаходиться поза цим клубком відносин і навіть над ним. Ягве — це Бог, що стоїть поза всякими причинами і залежностями. Саме ім’я Ягве означає «сущий», тобто живий, існуючий завжди, безвідносно до часу і простору. В одному епізоді Мойсей запитує в Бога його ім’я для того, щоб передати своєму народові. Мойсеєві здається природним, що для поклоніння необхідне ім’я. Бог же, глянувши до людського неуцтва, говорить — «Я сущий». У цьому ясно видна іронія: «Я сущий» іншими словами означає — «мені немає імені». Але в той же час Яхве не схожий на абстрактний універсальний Брахман індуїзму. Ягве є Бог живий, що безпосередньо бере участь у земних подіях.
Друга заповідь відгороджує людину від ідолопоклонства, що йде з первісних вірувань. Увесь давній світ не міг пройти до найбільшого одкровення, що Бог не має образу так само, як не може мати імені. Мойсей же в цій заповіді говорить, що Бог не може бути зображений, людська свідомість не може вмістити образ Божий. Тому Бог приходить до людини в різних зрозумілих обличчях, таких, як неопалимий кущ, янгел, що віщає від Бога. Друга заповідь є найбільше одкровення, що суперечить усьому древньому, та й сучасному, світосприйманню людини. Проте ізраїльський народ, безперечно, сприйняв цю заповідь і до теперішнього часу археологами не виявлено жодного зображення Яхве. Серйозним досягненням Мойсеєвого завіту можна вважати те, що в декалогу немає згадування про ритуали, за допомогою яких повинно відбуватися служіння Богові. Немає ні заклинань, ні магічних формул, ні опису обряду жертвоприносіння. Тут відкидається сам магічний світогляд, властивий колишнім часам і народам. Бог Мойсея не вимагає не обрядів, ні жертв, ніяких зовнішніх форм шанування Господа. Яким же чином повинна служити людина Богові? Тільки моральним самовдосконаленням, внутрішньою роботою на шляху досягнення праведності може людина заслужити благодать божу. Люби Бога, будь праведний — це все, що потрібно... Просто і разом з тим, як свідчить історія,
майже нездійсненно.
Третя заповідь вимагає не вживати понапрасну ім’я Бога. Тут важливо не те, що Бог має або не має імені, а те, що необхідно досягти того ступеня шанування, коли ім’я Бога стає особистим скарбом. Ця заповідь знову веде людину до внутрішнього, схованого служіння Богові.
Четверта заповідь — шануй суботу. Це означає, що один день у тижні людина повинна присвятити думам про Бога. День за днем кожний трудиться на благо своєї родини — це природно. Але для того, щоб у суєті мирських справ не опуститися до насичення лише власного тіла і догоджання почуттям, необхідно один день на тиждень присвячувати себе Богові. У цей день забороняється виконувати будь-яку роботу. Святкування суботи не виключає необхідності щодня молитися і думати про божественні таємниці, але припускає, що людина зможе коли-небудь присвячувати Богові кожну хвилину свого життя. Субота в євреїв вважається останнім, сьомим днем тижня. За переказом, Бог, закінчивши утворення світу за шість днів, на сьомий день відпочивав.
Останні шість заповідей складають моральний кодекс, виконання якого і повинно вести до праведності. Особливо примітна остання, десята заповідь, яка проголошує, що гріхом є не тільки дія зроблена, але і будь-яка неправдива думка також неприйнятна Богові.
2.4. Міні-дискусія з обговорення уривку з «Пісні Мойсея».
Запиши, мій історику, десь,— момент навіть без дати; / Так було, і так є, і цього вже не виправить час,— / Волю можна здобути, та волю безглуздо давати; / Бог нас вибрав, щоб світові це / Показати на нас.
VI. Закріплення тестового опитування
1. Проведення тестового опитування
«Про Вавилонську вежу»
1. Події у творі відбувалися:
а) перед Всесвітнім потопом;
б) наприкінці минулого століття;
в) коли всі люди говорили однією мовою;
г) незабаром після створення світу.
2. Матеріал, з якого люди будували вежу:
а) вапняк; б) мармур; в) каміння; г) глина.
3. Поруч із вежею поселенці звели:
а) храми; б) власні хати; в) бібліотеки; г) школи.
4. Вавилон знаходився на території сучасного:
а) Ірану; б) Іраку; в) Ізраїлю; г) Афганістану.
5. У який колір було пофарбовано верх вежі:
а) синім; б) червоним; в) жовтим; г) жовтогарячим.
6. Золота покрівля споруди нагадувала:
а) сяяння сонця; б) купол храму; в) сховище скарбів; г) царську корону.
7. Як зреагував Ягве на будівництво людьми вежі?
а) Виявив байдужість;
б) зацікавився цією спорудою;
в) намагався їм допомогти у цій нелегкій справі;
г) не сподобався йому їх намір.
8. Фразеологізм, який використано у творі:
а) «як риба об лід»; б) «накрити мокрим рядном»;
в) «кури не клюють»; г) «мов у воду опущений».
9. Що сталося з вежею після припинення її будівництва?
а) У ній оселився Ягве;
б) почала мало-помалу руйнуватися;
в) люди охороняли її від занепаду;
г) вона стала пам’яткою культури давніх часів.
10. В результаті бурі, яку послав Ягве на землю:
а) вчинився потоп; б) вежу було знищено;
в) вітер порозносив людські слова;
г) загинуло багато майстрів будівництва веж.
11. Споруду в легенді названо:
а) красунею; б) могутнім велетнем; в) історичною пам’яткою;
г) витвором давнього мистецтва.
12. За сприяння Ягве:
а) вежа набула великої цінності; б) з’явилися різні народності;
в) виникло нове місто; г) збереглася спільна народна мова.
13. Будівництвом вежі люди хотіли:
а) залишити пам’ять про себе майбутньому поколінню;
б) продемонструвати власну майстерність;
в) вберегтися від шкідливих звичок;
г) захистилися від Ягве.
14. Хто запропонував збудувати Вавилонську вежу?
а) Божий слуга; б) Ягве; в) один чоловік з народної маси; г) старець.
15. Пропозицію щодо зведення вежі люди сприйняли:
а) стримано; б) з радістю; в) байдуже; г) примусово.
«Про Мойсея»
1. Події в легенді відбуваються в:
а) Єгипті; б) Греції; в) Азії; г) Ізраїлі.
2. Мойсей (по-єврейськи — моше), одержав ім’я від:
а) Бога; б) Царя; в) знаменитого вченого; г) принцеси. 3. Намагаючись зберегти життя немовляти-Мойсея, мати вирішила сховати його:
а) в укріпленні гір; б) під корінням старого дуба;
в) в кошику біля річки; г) у гущавинах лісу.
4. З яким проханням звернулася царівна до матері немовляти, коли побачила його? Щоб жінка виростила дитину і її:
а) привела до царського двору;
б) навчила плести кошики;
в) віддала навчатися до духовної семінарії;
г) відвезла до Греції.
5. Через що Мойсей вимушений був залишити царський дворець? Бо:
а) вирішив вирушити у далеку мандрівку;
б) прагнув вільного життя;
в) вбив єгиптянина, захищаючи приниженого єврея;
г) царівна наказала його довічно ув’язнити.
6. Чим займався Мойсей, оселившись у священика Медиамського Йосифа?
а) Шив одяг; б) випасав худобу; в) обробляв городину;
г) доглядав сад.
7. Яку дивну подію побачив герой, перебуваючи неподалік від гори Хориви?
а) Сяючий пісок; б) палаючий кущ; в) падіння зірки;
г) невідомі птахи гніздилися високо на скелі над морем.
8. Що наказав зробити Бог Мойсею?
а) Допомогти йому вибудувати вежу для свого народу;
б) засіяти поле добірним зерном;
в) вивести євреїв з країни, де вони були рабами;
г) сприяти розвитку освіти і культури єврейського народу.
9. Янгол, за велінням Божим, аби допомогти євреям:
а) сприяв загибелі старших дітей гнобителів;
б) наслав хворобу на царське військо;
в) звернувся по допомогу до Мойсея;
г) з’явився до царя з проханням відпустити євреїв.
Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Дослідіть, що свідчить про небайдуже ставлення Мойсея до гноблення єврейського народу. Наведіть переконливі аргументи.
2. Чим, на ваш погляд, було викликано велике бажання людей звести вежу («Вавилонська вежа»). Наведіть власні припущення.
3. Ім’я Мойсея означає:
а) «той, хто відрізняється мудрістю»; б) «врятований з води»;
в) «людина Бога»; г) «рабська дитина».
Картка № 2
1. Доведіть, що злагода, взаєморозуміння між людьми сприяли успішному будівництву споруди. Відповідаючи, посилайтеся на факти з легенди «Вавилонська вежа».
2. Як ви вважаєте, чи можна зазначити, що заповіді Бога є сьогодні природним етичним кодексом для кожної людини. Відповідь обґрунтуйте з відповідною мотивацією.
3. У чому суть третьої заповіді Бога?
а) «Не вимовляй імені Господа Бога дарма»; б) «Не кради»;
в) «Не роби собі ідола або чогось схожого до того...»;
г) «Шануй отця свого і матір свою».
Картка № 3
1. Підтвердіть або спростуйте думку: «Біблія утверджує тезу, що щасливе майбутнє в руках кожного з нас, що його запорукою є ідея Спасіння душі, шлях морального вдосконалення людини». Відповідь вмотивуйте.
2. У чому, на ваш погляд, полягає значення мови, спілкування в процесі людської праці? Що про це зазначено в легенді «Вавилонська вежа»?
3. Покрівлю вежі люди задумали зробити («Вавилонська вежа»):
а) срібною; б) пофарбованою у синій колір;
в) із нержавіючого заліза; г) золотою.
Картка № 4
1. У чому вбачав своє призначення Мойсей у суспільстві? Чи під силу йому була місія визволення народу з рабства?
2. Як ви вважаєте, про що свідчать виявлені в кожнім місті уламки цегли від Вавилонської вежі? Чи можна їх зарахувати до історичних пам’яток давньої культури? Відповідь вмотивуйте.
3. Найбільш імовірно, що Мойсей приніс декалог з десятьма божественними заповідями з:
а) долини Гесем; б) Італії; в) Синайських гір; г) Вавилону.
VII. Підсумок уроку
VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності
ІХ. Домашнє завдання
Опрацювати ідейно-художній зміст притч про блудного сина і про сіяча, дібрати матеріал про роль біблійних книг у давній Україні.

«Мудра дівчина» (українська народна казка). Побутові казки
Безпека людини в небезпечних та надзвичайних ситуаціях
Обчислення значень виразів. Розв’язування задач
Клубника для здоровья и красоты
Іван Франко «Грицева шкільна наука». Михайло Коцюбинський «Ялинка». Архип Тесленко «Школяр»
Водный маникюр

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 8
    Гостей: 8
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта