Жан Батист Мольєр. «Міщанин-шляхтич». Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм
Мета: формування вмінь і навичок застосування тео¬ретичних знань до соціальної практики; розвиток соціально-нормативної діяльності учнів, активізація думки, емоційно-ціннісного потенціалу особистості шляхом розв'язання завдань:
— характеристика життя та творчості Ж. Б. Мольєра;
— аналіз ідейно-тематичного змісту п'єси;
— інсценування й мізансценування;
— виховувати прагнення істинної освіченості та інтелігентності. Учні в одязі XVII ст. або частково стилізованому.
Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.
Обладнання: тексти комедії Ж. Б. Мольєра «Міща¬нин-шляхтич»; картки з пропедевтичними завдан-нями «Граємо в театр».
Хід уроку
І. Мотивація учбової діяльності
Учитель. Гадаю, що багато хто з вас хотів би взяти участь у рольовій грі, але для цього було потрібно спочатку вдома самостійно ознайоми¬тися з комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич». Пропоную вам також картки з пропедевтични¬ми завданнями під назвою «Граємо в театр» для осмислення змісту комедії. (Див. додаток 2.)
Учитель. Сьогодні граємо в театр. У нас є ре¬жисер, актори, автор. Перша п'єса. І наш гість — XVII століття. Йому перше слово. Розкажіть нам про французький театр Вашого часу.
II. Рольова гра
XVII ст. У 1634 році в Парижі було відкрито пос¬тійно діючий театр. І хто його відкрив? Ні за що не вгадаєте! Кардинал Рішельє! І грав у ць¬ому театрі геніальний актор Кондорі, потім Флорідор. Саме вони й утвердили на сцені стиль класицизму. В театрі йшли трагедії Кор-неля, Расіна.
Мольєр. І на спектаклі цього театру водив мене, зовсім юного, мій дід Крессе, найзавзятіший театрал Парижа. Мій батько був проти цього захоплення.
XVII ст. Ще б пак! Ви знаєте, хто був батько цієї людини? А що це за людина — ви впізнали? (Мольєр представляється й коротко розпові¬дає свою біографію).
Режисер. Давайте з'ясуємо ідейно-тематичний зміст однієї з кращих комедій геніального дра¬матурга — «Міщанин-шляхтич».
Мольєр. До речі, вам відомо, п'єсу замовив сам Людовик XIV? А він, знаєте, був великий ша-нувальник балету.
Режисер. Саме тому жанр п'єси — комедія-балет. Сюжет нескладний: наївний і марнославний буржуа Журден, засліплений зовнішньою мішу¬рою аристократичного суспільства, марно сил¬кується засвоїти манери й лоск дворян і підня¬тися таким чином по суспільних сходах, Дія комедії відбувається в Парижі, в домі Жур¬дена; І та II дії складаються із сцен «навчання» Журдена вчителями музики, танців, фехтування та філософії. Граємо другу яву першої дії від
слів учителя музики: «Вам би слід, пане, повчитися не тільки танців, але й музики...» Режисер. Прошу пам'ятати, панове, що у спов¬нених іскрометної дотепності діалогах вима-льовуються характери героїв. Почнемо!
(Інсценівка).
Режисер. Пане Журден, чому Ви хочете бути схожим на дворянина?
Журден. Я багатий, я чимало працював, я не дурний і тому заробив усе це багатство і взагалі домігся всього, чого бажав. Але чому я, людина достойна, не можу бути в достойному товаристві? Я хочу стати таким, як вони.
Мольєр. Невже ви вважаєте, що досить народи¬тися в сім'ї дворянина, аби стати достойною людиною?
Журден. На жаль я народився купцем, і все, що я маю, — це плід моїх зусиль. Це несправедливо. Дорант народився дворянином — і він достойна людина, а я — ніщо. Я хочу й можу стати таким, як він.
Режисер. Що являє собою пан Журден?
Учні. Наївний, марнославний, недалекий.
Режисер. (Мольєру) Ви вважаєте його негатив¬ним персонажем?
Мольєр. Зовсім ні! Він усього домігся сам. Хіба це порок? Він прагне нових знань. Хіба це по¬рок? Запевняю: він не дурний. Пригадайте, чим це можна довести.
Учні. Він спостережливий: поглянувши на одяг кравця, збагнув, що той скористався част¬кою його матеріалу, він пам'ятає всі борги Доранта.
Мольєр. Хіба ви не бачите інших позитивних рис?
Учні. Він щедрий. Самокритичний. Дотепний. (Наводять приклади з тексту.) Його здоровий глузд І смак доводить сцена складання записки Дорімені.
(Учні читають цю сцену).
Режисер. Так він позитивний герой?
Мольєр. А вам не спадає на думку, що я відсту¬пив від кліше класичних характерів «позитив-ний — негативний»? В житті хіба так не буває? Просто людина в складному становищі.
Режисер (акторам.). У чому складність його ста¬новища?
Актори. У його оточенні.
Режисер. Яке воно?
Учні. Його вчителі, Дорант. Автор акцентує на них усю увагу.
Режисер. Слово — «вчителям». Що, на вашу думку, висміює автор у їх образах? (Учні розповідають, яким «наукам» і чому
й навіщо вони вчать Журдена. Стає очевидною
нікчемність і безглуздість тих відомостей, які
видаються за справжню науку).
Режисер. Давайте пройдемо сцену уроку філосо¬фії на підтвердження сказаного. (Дія II, ява 6.)
Журден. Навчаючись «дворянських» наук, я не тільки не поновив своїх знань, але й перестав розуміти суть нормальних явищ, людських стосунків. Я став подібним до блазня.
Мольєр. Але ще нічого не сказано про Доранта.
Дорант. Я граф Дорант. Шахрай. Я дурю Жур¬дена, користуюся його грішми. За душею у мене немає нічого, крім титула. Мій арис¬тократизм — уміле маскування. А за мас¬кою — паразитизм, дармоїдство. Для справж¬нього дворянина честь — це все! А в мене — ні самолюбства, ні совісті, ні честі. Що я вмію? Тратити гроші. Своїх немає. Улесливістю, плазуванням перед купчиною я оббираю його. Я доходжу до цинізму: підношу Дорімені пода¬рунки Журдена нібито від себе. Режисері Комічне тут полягає не стільки у витів¬ках Журдена, скільки в тому, що, розбагатів¬ши, в1І£ прагне увійти в товариство людей менш достойних. Наївна простодушність Журдена забавляє, а розважливе шахрайство графа Доранта викликає огиду. В цьому полягає голо¬вний зміст твору. Чи не так, пане Мольєр?
Мольєр. Я хотів показати потворю суспільні відносини: з одного боку — паразитизм, пиху дворян, з другого боку — неуцтво й марносдав¬ність буржуа.
Режисер. Так що ж утверджує автор?
Учні. Позитивне начало в комедії несуть дружина Журдена, їх дочка Люсіль, служниця Ніколь, майбутній зять Клеонт і його слуга Ков'єль. їх об'єднує антипатія до аристократії, здоро¬вий глузд, почуття власної гідності. (Режисер пропонує пройти 12 яву III дії.) (Інсценівка.)
Мольєр. Як вам відомо, я буржуа й симпатизую цьому стану, але і в мій час можна було зро-зуміти, які пороки ховають у собі буржуазні відносини.
Режисер. Пригадайте, пане Журден, що, на дум¬ку вашої дружини, можуть говорити про таких, як ви: «Чесній людині ніколи не розбагатіти».
III. Підсумок уроку
Учитель. Можна сказати, що ця п'єса не тільки антидворянська, а й антибуржуазна.
Режисер. Повернемося до жанру. Ця п'єса має ознаки комедії положень. Які епізоди це під-тверджують?
Учні. IV дія (наводять приклади).
Режисер. Але тут і комедія характерів. Звідси й засоби — гумор і сатира. Підсміюючись над простодушним героєм, автор засуджує його за те, що він обрав невірний шлях — наслідування, забувши про свою людську гідність, — і в цьо¬му гуманізм Мольєра. І сміх у цих сценах — із , жалем. А от у табір знаті автор посилає разючі стріли сатири.
Учитель. Декілька слів про художні особливості п'єси. Що характеризує її як класичну ко-медію?
Учні. Триєдність місця, часу та дії. Умовний фі¬нал: порок покарано, доброчесність торжествує. Комедія не потребує високого стилю, тому її мова — це мова народу, гостра, весела і влучна.
Учитель. Слід відзначити, що діалоги у Мольєра багатозначні, з підтекстом (читаємо 1 яву І дії, звертаємо увагу на слова учителя танців).
XVII ст. Своєрідність комедій Мольєра багато в чому визначається епохою класицизму: про-відним жанром тоді була трагедія, і віддавати перевагу комедії вважалося б зухвалістю.
Мольєр (читає з передмови до «Тартюфа»). «Зав¬дання комедії полягає в бичуванні людських по¬років...», «Насмішка нестерпна, ніхто не хоче бути смішним». Ось чому автори знов і знов звертаються до «низького» жанру комедії.
IV. Домашнє завдання
1. Визначення класицизму як літературного напрямку XVII ст.
2. Основні діячі класицизму в літературі, музи¬ці, архітектурі.
3. Засоби творення смішного в комедії (з наве¬денням цитат, прикладів з тексту).
Додаток 1
Теми випереджаючих домашніх завдань
1. Історичні передумови виникнення стилю (класицизму.
2. Петровські реформи в Росії на початку XVIII ст.
3.Освіта й наука XVIII ст.
4. «Поетичне мистецтво» Ніколя Буало і кла¬сицизм.
5. Мольєр та його герої.
6. Бомарше і Мольєр.
7. Архітектура Західної Європи XVII-XVIII ст.
8. Архітектура Росії XVIII ст.
9. Архітектор К. Россі.
10. В. Растреллі.
11. Палаци й парки м. Пушкіна.
12. Архітектори класицизму: М. Казаков, В. Баженов, А. Захаров.
13. Живопис XVIII ст.
14. Скульптура XVIII ст.
15. Російський театр XVIII ст.
16. Музика Західної Європи епохи класицизму.
17. Класицизм в архітектурі Харкова.
18. Класична комедія на сценах Харкова.
Додаток 2
Пропедевтичні завдання Картка учня
«Граємо в театр» Жан Батист Мольєр. «Міщанин-шляхтич».
Ви — режисер.
Ваше завдання — привести «акторів» до ро¬зуміння ідейно-тематичного змісту комедії, допо-могти їм зрозуміти суть характерів і специфіку жанру.
— Який ідейно-тематичний зміст комедії?
— Побудуйте систему образів. Укажіть основні сюжетні лінії, по яким розвивається дія. Відзнач¬те кульмінацію в кожній сюжетній лінії. Як роз¬вивається комедійна інтрига? .
— Особливості комедії класицизму: чи має їх пропонована п'єса? Чи характерна трактовка об¬разу Доранта як порочного дворянина?
— Жанр комедії: комедія положень чи комедія характерів? Мотивуйте!
— Підготуйте запитання до акторів, щоб з'ясу¬вати, як вони розуміють характери дійових осіб.
— Про що ви, режисер, хотіли б запитати автора?
— Відберіть для інсценування або читання у ролях епізоди, важливі для розуміння ідеї тво¬ру, характерів головних героїв.
№2
Ви — XVII століття.
Ваше завдання — яскраво (як очевидець) пред¬ставить епоху в нових несподіваних подробицях.
— Французький театр епохи класицизму. Час виникнення перших театрів у Парижі. Хто був ініціатором відкриття першого постійно діючого театру в Парижі? Актори. Амплуа. Репертуар. Своєрідність жанрів. Король і комедіанти.
— Мольєр як ваш сучасник.
— Як сприйняли сучасники комедію «Міщанин-піляхтич » ?
Рекомендую: М. Булгаков. «Жизнь г-на де Мольера».
Прокаев Ф. Й. Зарубежная литература. К.: «Рад. школа», 1987. — С. 62-63, 73.
№3
Ви — Мольєр, автор комедії.
Ваше завдання — вислухавши думки режисера й акторів, відкоригувати висловлювання учасни¬ків рольової гри.
— Вивчіть «свою» біографію.
— Історія створення комедії. Хто її замовив? Специфіка жанру.
— Ваше ставлення до головних героїв — носіїв ідеї твору. Чи можна ділити їх на «позитивних» і «негативних»? — Як ви, драматург, оцінюєте відповідність ва¬шого .твору класичним канонам? Чи були відступи? 0пробуйте обґрунтувати.
—"^кий ідейний зміст п'єси (що ви викриває¬те, що стверджуєте?)
— Як вплинув соціальний стан пана де Мольєра на ідейну спрямованість комедії (Дія III, ява 12. Монолог пані Журден). Ставлення до буржуа.
— Прочитайте передмову до «Тартюфа». В чому вбачає автор завдання комедії?
№4
Ви — учитель (танців, музики, філософії, фех¬тування).
— Яке значення мають образи вчителів у п'єсі?
— Чи сприяють сцени уроків виявленню ха¬рактерів персонажів та основної ідеї твору? Метод Мольєра в цих сценах —- гумор чи сатира?
— Ваше ставлення до пана Журдена.
— Чи можна вважати справжньою наукою ті відо¬мості, які ви, вчителі, передаєте Журдену, що прагне нових знань? Поповнив він свої знання чи ні?
№5
Ви — пан Журден.
— Розкажіть свою біографію. (Походження. Як ви розбагатіли?)
— Ваша мета в житті. Чому ви хочете бути схо¬жим на справжнього дворянина? Що для Вас зна¬чить бути людиною? Хто, на вашу думку, може служити зразком достойної людини?
— Дайте характеристику своєму персонажу.
— Чого ви навчилися у своїх «учителів»?
— Комічна ваша роль чи трагічна?
№6
Ви — граф Дорант.
— Автохарактеристика.
— Ви дворянин. Які ще чесноти ви маєте? Як ви ставитесь до пана Журдена? Наведіть приклади
100
сарказму, сатири, які автор використовує для ха¬рактеристики вашого персонажа.
— Як, на вашу думку, ставиться Мольєр до дворянства? Чи характерно це для класичної ко-медії?
— Яка ідейна спрямованість комедії?
— Якби ви були аристократом, чи приємно б вам було впізнати себе в Доранті?
— Якою могла бути реакція на п'єсу?
№7 Ви — пані Журден.
— Які образи, на вашу думку, несуть позитив¬не начало в комедії?
— Вивчіть «свою» біографію. Дайте собі харак¬теристику.
— Ваше ставлення до змін у способі життя чо¬ловіка? Взагалі до буржуа? До аристократів?
— Чому ви не згодні з рішенням чоловіка від¬носно долі дочки?
№8
Ви — Клеонт.
Розкажіть про себе (допишіть «свою» біогра¬фію).
— Які основні риси вашого характеру?
— Як ви ставитесь до вашого стану? До людей, що прагнуть мати дворянський титул?

Идем на свидание
Кожна людина має право на надійне житло Мета: допомогти учням усвідомити важливість однієї з основних потреб людини — у зручному житлі; озна
Отшелушивание: шаг за шагом
Освіта як складова життєвого успіху
Заходить у гості щедра осінь
Різноманітність рослин у природі (водорості, мохи, хвощі, папороті, хвойні і квіткові росли)

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 8
    Гостей: 8
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта