Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії

Мета: охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії наприкінці ХVIII — на початку ХІХ ст., а також з’ясувати соціальне та національне становище українського населення, визначити суть політики, що провадив австрійський уряд щодо українців; розвивати в учнів уміння самостійно опрацьовувати історичні документи, схеми, таблиці, аналізувати матеріал, вміти виділяти основне й другорядне, давати порівняльну характеристику певним історичним процесам, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: інтеграція, адміністративно-територіальний устрій, реформа.

Обладнання: карта «Українські землі в складі Австро-Угорської імперії», карта «Українські землі у складі Російської імперії в ХІХ ст.», роздавальний матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;

• показувати на карті українські землі в межах Австрійської імперії;

• порівнювати політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;

• описувати становище українського населення та ознаки повсякденного життя українців у складі Австрійської імперії;

• порівнювати становище українського населення та ознаки повсякденного життя українців в обох імперіях;

• аналізувати та узагальнювати історичні факти;

• здійснювати критичний аналіз джерел та давати власну оцінку інтерпретації подій в історичних документах.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. До складу яких держав входили українські землі на початку ХІХ ст.? Покажіть їх на карті.

2. Коли і як потрапили західноукраїнські землі до складу Австрійськоїімперії?

3. Пригадайте, яким було становище галицьких земель у складі Речі Посполитої в другій половині XVIII ст.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Австрія являла собою не країну, а імперське утворення. У XIX ст. вона складалася із суміші 11 великих народів і ряду менших етнічних груп, що населяли більшу частину Східної Європи й 1800 р. становили близько однієї сьомої населення всього континенту. (Учитель показує територію Австрійської імперії, прапорцями різного кольору позначає території інших держав, які входили до її складу, в тому числі й західноукраїнські землі. Це допоможе учням краще зрозуміти термін «клаптикова імперія».)Поширюючи свій суверенітет на приєднані землі, династія Габсбургів, як правило, не змінювала, традиційних форм влади в тих королівствах, герцогствах, провінціях і містах, які вона захоплювала.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь.

 Переважна більшість українців в Австрійській імперії проживала в Галичині— південно-східній частині колишньої Речі Посполитої, захопленої Габсбургами після першого поділу Польщі 1772 р. Двома роками пізніше до Галичини була приєднана Буковина — невеликий український край, що його відібрала Австрія в ослабленої Османської імперії. Нарешті, у 1795 р., після третього й останнього поділу Польщі, до імперії були також включеніземлі, заселені поляками (включаючи Краків). Якщо Східну Галичину заселяли переважно українці, то Західна Галичина здебільшого була населена поляками. Поєднання в одній адміністративній провінції цих двох народів стане в майбутньому причиною напружених відносин між ними.

Під посереднім контролем Габсбургів перебував ще один заселений українцями регіон. Розташоване на західних схилах Карпатських гір Закарпаття з часів середньовіччя входило до складу Угорського королівства.

Робота в групах

Клас ділиться на 4 групи, які працюють над питаннями і виконують завдання до них.

1-а група. Опрацювати за допомогою схеми питання «Адміністративно-територіальний та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії» й виконати завдання.

Завдання

1. Проаналізуйте дану схему та охарактеризуйте адміністративно-територіальний і регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії.

2. Знайдіть і покажіть ці території на карті.

3. Порівняйте, використовуючи карту, адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрії з адміністративно-територіальним устроєм українських земель у складі Росії.

2-а група. За допомогою таблиці опрацювати питання «Чисельність населення та його етнічний склад» і виконати завдання.

Східна Галичина

Буковина

Закарпаття

• 65 % населення —українці (селяни,духовенство, інтеліґенція).

• 20 % — поляки(шляхта).

• 10 % — євреї (купці,ремісники, лихварі).

• 5 % — інші національності

 

• Більшість населення складали українці, переважно селяни.

• Панівне становище займають румуни(бояри)

 

• Більшість населеннятакож

складали українці(селяни).

• Панівне становищезаймають  угорці (поміщики, ремісники).

• Також проживали румуни, поляки (купці, ремісники, службовці), німці (чиновники, службовці)

Всього в Західній Україні проживало 3,5 млн чоловік, з них українців —2 млн чоловік

Завдання

1. Проаналізуйте дані таблиці та охарактеризуйте чисельність та етнічний склад населення на українських землях у складі Австрійської імперії.

2. До якого стану входила переважна більшість українців? Чому?

3-я група. Використовуючи текст підручника та уривок з книги О. Субтельного (Україна: історія. — К.: Либідь,1993. — С. 339–341),опрацювати питання «Становище українського населення».

Становище українського населення

• На території українських земель діяли австрійські закони, державнамова — німецька.

• Губернаторів (очолювали провінції) і урядників (очолювали округи)призначав австрійський імператор.

• Українські землі були найвідсталішими австрійськими провінціями(відсутність промисловості і торгівлі, великих міст, шляхів сполучення, закріпаченість, бідність і неосвіченість українського населення).

• Українці потерпали від національного і соціального гніту (великі податки, панщина, повне безправ’я кріпаків, національна дискримінація)

Завдання

1. Як ви думаєте, яку політику проводив австрійський уряд щодоукраїнських земель? Чому?

2. Що було спільного в політиці Російської та Австрійської імперій щодо українців?

4-а група. Прочитавши текст підручника та ознайомившись зі змістом таблиці

 «Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ», виконати завдання.

Реформа

Марія-Терезія

Йосип ІІ

Адміністративна

реформа

 

• Створено орган влади, підпорядкований імператору —Державну Раду;

 • на території Австрії діяли австрійські закони, використовувалася німецька мова;

• створено постійну армію;

• здійснення політики протекціонізму (підтримки торгівлі і промисловості);

• прийнято новий кримінальний кодекс (обмежено застосування тілесних покарань)

• Запроваджено централізовану систему управління;

• продовжено політику

протекціонізму, яка

сприяла розвиткові капіталістичних відносин

 

Аграрна

реформа

 

• Здійснено перепис приєднаних земель, визначено повинності селян;

• заборонено панщину в неділю і свята;

• заборонені примусові роботи без згоди селян

 

• Селяни звільнялися відособистої залежності, їм надавалися деякі

громадянські права(одружуватися без згодипоміщика, посилати ді-

тей на навчання, звертатися зі скаргами на поміщика, поміщики

позбавлялися права суду над селянами);

• чітко визначено розмірипанщини — не більше 3 днів на тиждень

Релігійна

реформа

 

• Визнано рівні права католицької та уніатської церков;

• 1774 року у Відні відкрито греко-католицьку семінарію

 

• 1781 року всі християнські церкви одержали рівні права;

• церква підпорядковувалася державі;

• відкрито уніатські семінарії у Львові та Ужгороді

Реформа

освіти

 

• 1777 року введено навчання

в початкових класах рідною

мовою

• Запровадив світську освіту;

• 1784 р. ЗаснувавЛьвівський університет

 

Завдання

1. Як ви вважає те, яку роль відіграли реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ для розвитку економічного, суспільного, релігійного і культурного життя Галичини та Буковини?

2. Чи змінилося становище українського населення після проведення реформ? Як саме?

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з джерелами інформації

Учні мають ознайомитися з документами й виконати завдання.

Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»

«Важливо було, передусім, що розвіялося те почуття безвиході, яке огорнуло було українську людність в часи упадку в ХVІІІ ст. Заходи австрійського уряду розбудили надію на кращу будучину й енергію змагання, боротьби за кращу долю». (Грушевський М. С.

Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 444)

Завдання

1. Чи згодні ви з думкою Грушевського? Чому?

2. Як ви думаєте, чому у Грушевського були підстави стверджувати, що реформи «розбудили надію на кращу будучину»?

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«За всіх своїх вражаючих масштабів реформи Йосифа ІІ насправді більше свідчили про те, чого він прагнув, ніж про те, чого він фактично досягнув. У Галичині, як і в інших частинах імперії, багато реформ наштовхнулися на нездоланні перешкоди. …За всієї своєї обмеженості й неповноти реформи Йосифа ІІ й Марії-Терезії все ж поліпшили умови життя західних українців — одного з найбільш пригноблених народів імперії, вплинувши не лише на їхнє матеріальне буття, а й на погляди та настрої». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1993. — С. 273–276)

Завдання

1. Як ви думаєте, які перешкоди існували для проведення реформ?

2. Чому реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ Субтельний називаєобмеженими й неповними?

3. Чи однаково два історики визначають значення реформ для українців? Спробуйте порівняти ці документи.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


Л. Полтава «Лісова книга». В. Скомаровський «Три лижні». А. Костецький «Лист до птахів»
Урок читання 3 клас «В світі казок»
Как сделать декольте сексуальным?
Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками
Усне додавання чисел з переходом через десяток виду 38+4
Вимова і правопис слів ненаголошених голосних Е, И, що перевіряються наголосом

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія