Відродження громадівського руху в 70–90-х роках ХІХ ст.

Мета: охарактеризувати суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні, що входила до складу Російської імперії, в 70–90-х роках ХІХ ст., детально зупинившись на ІІ етапі громадівського руху та діяльності народників; удосконалювати навички роботи учнів з історичними джерелами, а також розвивати вміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вчити висловлювати свою думку й оцінювати ті чи інші історичні явища та події; на прикладах діяльності учасників громадівського руху та народників виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: Емський указ, молоді громади, братство тарасівців, народники, соціалізм, «ходіння в народ», «Чигиринська змова».

Обладнання: роздавальні картки з документами, схемами, таблицями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України та європейських країнах;

• характеризувати суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні в 70–90-х роках ХІХ ст.;

• визначати особливості громадівського руху в даний період;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

• визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Російської імперії;

• давати характеристику та оцінювати діяльність провідних представників національно-визвольного руху.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Які особливості українського національно-визвольного руху наприкінці 50-х — початку 60-х років ХІХ ст. ви можете назвати?

2. В яких організаційних формах він розвивався?

3. Які завдання ставили перед собою діячі українського визвольного руху?

4. Яким було ставлення до українських проблем з боку учасників російського і польського визвольних рухів?

5. Які відносини склалися між діячами українського і польського визвольних рухів?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Після поразки польського повстання 1863–1864 років у Російській імперії починається наступ реакції. Був прийнятий Валуєвський указ (пригадати його зміст і мету), і в процесі національного відродження настає пауза. Але на початку 70-х років національно-визвольний рух відновлюється, щоб вже більше не припинятись, активізується знову громадівський рух. Діячі визвольного руху переходять від культурницької роботи до діяльності політичної, метою якої є відновлення української державності.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з таблицею

Питання про відродження громадівського руху учні опрацьовують шляхом заповнення таблиці.

  Відродження громадівського руху в Україні

Початок 70-х років — «Стара громада» в Києві. Входили: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський,

Олександр Русов та ін.

Також відроджуються громади в Чернігові, Полтаві та інших містах

 

• Продовжили культурно-просвітницьку

діяльність: створено Південно-Західний відділ Російського географічного товариства; засновано Історичне товариство Нестора-Літописця; видають газету «Київський телеграф».

• Вимагали перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії

Україні

Завдання

1. Порівняйте діяльність Київської громади і «Старої громади».

2. Яку мету ставили перед собою ці організації? Чим вона відрізнялась?

3. Сформулюйте значення громадівського руху.

У ч и т е л ь. Відповіддю самодержавства на пожвавлення громадівського руху став Емський указ 1876 року.

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Заборона друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 рік). Урядовий указ

 

«Государ імператор у 18/30 день минулого травня височайше наказав:

1. Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.

2. Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам’яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкування історичних пам’яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головному управлінні.

3. Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.

4. Припинити видання газети «Київський телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Головному управлінню до належного виконання…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 215–216)

Завдання

1. Чим була викликана поява Емського указу Олександра ІІ?

2. Яку мету він переслідував?

3. Порівняйте указ 1876 року з циркуляром 1863 року і зробіть висновки.

У ч и т е л ь.

Але царські заборони не зупинили визвольний рух, і як приклад цьому — діяльність Михайла Драгоманова.

Історична довідка. Михайло Драгоманов

• Відомий український публіцист, історик, літературознавець, фольклорист, філософ, суспільно-політичний діяч, написав понад 2 тисяч творів;

• закінчив Київський університет, був доцентом, входив до Київської громади;

• у результаті репресій звільнений з університету, емігрував за кордон;

• заснував у Женеві вільну українську друкарню, видавав перший український політичний журнал «Громада»;

• разом з С. Подолинським і М. Павликом заснував «Женевський гурток»;

• проповідував перебудову Росії на принципах федерації, закликав вести боротьбу за автономію України у складі Росії, оскільки вважав, що в Україні немає ще сил, на які б можна було опиратися у боротьбі за власну державу;

• працював професором у Софіївському університеті;

• помер в Болгарії у віці 54 років.

Робота в малих групах

Для опрацювання питання про діяльність Михайла Драгоманова учні поділяються на малі групи, кожна з яких отримує своє завдання.

1-а група

У своїй праці «Втрачена епоха» М. Драгоманов писав: «Освічені українці, як правило, трудяться для всіх, тільки не для України і її народу… Вони повинні поклястися собі не кидати українську справу. Вони повинні усвідомити, що кожна людина, яка виїжджає

з України, кожна копійка, що витрачається не на досягнення українських цілей, кожне слово, сказане не українською мовою, є марнуванням капіталу українського народу, а за даних обставин кожна втрата є безповоротною».

Завдання

1. Прокоментуйте даний уривок.

2. У чому вбачав Драгоманов завдання для «освічених українців»?

3. Як ви думаєте, що мав на увазі Драгоманов, говорячи про «українську справу»?

2-а група. Прочитайте документ і дайте відповідь на запитання.

З написаної і опублікованої 1880 року М. Драгомановим, М. Павликом, С. Подолинським програми журналу «Громада»

«Ми знаємо, як тяжко братися за письменне видавництво українською мовою, та ще й за кордоном нашої країни. Ми мусимо звертатися до народу, який не має державної самостійності, якого розірвано між двома великими царствами: Росією і Австро-Угорщиною, і якому через те зовсім не можна тепер проявити свою волю в своїх справах. До того ж ми — купка українських громадців, відбита від своєї країни й без найменшої змоги прикладати безпосередньо наші думки до праці серед народу…

Ці наші думки й бажання ось такі:

В справах політичних ми бажаємо:

1. Рівного права для всякої особи, як чоловіків і парубків, так

і жінок, і дівчат усякого походження (раси).

2. Неодмінної волі слова, преси й науки, зборів і товариства.

3. Безпосередньої самоуправи (автономії) для кожної громади в її справах.

4. Повної самостійності для вільної спілки громад на всій Україні». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 141–142)

Завдання

1. Прокоментуйте програмові положення документа. Які політичні вимоги ставили Драгоманов, Павлик і Подолинський у програмі?

2. Чим діячі мотивують необхідність звернутися з-за кордону рідною мовою до всього українського народу зі своєю програмою?

3-я група

Відомий український політичний діяч і письменник І. Франко писав про просвітню діяльність М. Драгоманова так:

«…Драгоманов замість хитрих наукових доказів узяв за мірило потреби народу, самої суспільності. Нема потреби поки що писати глибокі філософії та інші тяжко вчені праці по-українськи, бо їх ніхто не буде читати; натомість конечно треба поперед усього пода-

ти українському народові на його мові початки всякого людського знання, вияснити йому явища природи і громадського життя.

…Драгоманов знав добре, що коли український народ привикне читати на своїй мові початки, та забажає на тій же мові читати і дальше; коли інтеліґенція привикне тою мовою говорити і писати для народу, то згодом почне говорити і писати по-українськи також

і між собою і для себе». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 142)

Завдання

1. Як Драгоманов хотів піднести масову українську національну самосвідомість?

2. Висловіть свою точку зору щодо його програми в цьому плані.

4-я група

Ось як пише про діяльність Драгоманова відомий історик О. Д. Бойко, який зазначає, що в основі програми Драгоманова лежали такі принципи:

«— Демократизм (парламентська влада, надання громадянам демократичних прав і свобод);

— Федералізм (децентралізація, запровадження громадянського самоврядування, розбудова держави знизу вгору, Україна — автономне утворення у складі федеративної Російської республіки);

— Європеїзм (зв’язок країни із Західною Європою — джерело прогресивного розвитку);

— Культурництво (визвольна боротьба має вестися винятково просвітницькими формами та методами);

— Еволюційність (прагматичне висунення поміркованих вимог, підштовхування знизу реформаційного процесу)». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 262–263)

Завдання

1. Як ви думаєте, чому Драгоманов відстоював ідею федералізму Російської держави і автономії України, а не ідею самостійної України? Чи не шкодила ця ідея українському визвольному руху?

2. Висловіть своє ставлення до діяльності Драгоманова. Яке значення вона мала для українського відродження?

5-я група

Михайло Драгоманов не один раз підкреслював, що істинний демократ повинен бути патріотом України, а істинний український патріот повинен бути демократом. Як ви розумієте ці слова. А чи діяльність Драгоманова відповідала даному твердженню?

6-я група

На сьогоднішній день діяльність Драгоманова оцінюється неоднозначно. Одні засуджують його за захоплення ідеями соціалізму та федералізму, його погляди на майбутнє України. Інші вважають, що він зробив більше за будь-кого для пробудження національної самосвідомості українців, що він став першим, хто виніс проблему українства на ширшу міжнародну арену. А як би ви оцінили діяльність М. Драгоманова? Свою точку зору аргументуйте.

У ч и т е л ь. У 70–80-х роках активізується діяльність студентської молоді, яка починає створювати власні об’єднання.

Робота з таблицею

Питання про гуртки студентської молоді учні опрацьовують шляхом заповнення таблиці.

Гуртки студентської молоді

«Молоді громади» — виникають в 70-і роки

ХІХ ст. у Харкові, Полтаві, Чернігові та ін-

ших містах

 

• Ставили питання про вирішення політичних проблем: повалення самодержавства, ліквідація пережитків кріпосництва, проголошення політичних свобод, утворення незалежної української держави.

• Виступали також за розвиток української

культури.

• Пропонували здійснити ці перетворення

шляхом революції

«Братство тарасівців» — виникає 1892 року в Харкові. Також утворилися організації у Києві, Полтаві, Чернігові, Одесі, Херсоні. Входили: Борис Грінченко, Микола Міхновський, Іван Липа та ін.

 

• Прийняли програму «Кредо молодих українців», в якій прозвучала вимога повної політичної незалежності України та ідея єдності всіх українських земель.

• Займалися культурно-просвітницькою діяльністю: організація лекцій, сходів, утворення бібліотек, постановка спектаклів, написання праць.

• Присягнули на могилі Шевченка поширювати його ідеї серед молоді

Гуртки студентської молоді «Загальноукраїнська безпартійна організація» — утворена 1898 року в Києві.

Ініціатор створення — Володимир Антонович

• Відкрила літературне товариство «Вік», бібліотеку у Києві, влаштовували Шевченківські свята, спектаклі, концерти, лекції, розповсюджували літературу

Завдання

1. Які завдання ставили перед собою члени молодих громад? Спробуйте порівняти погляди «старих» і «молодих» громадівців.

2. Що нового внесло в український визвольний рух «Братство тарасівців»?

3. Яка з цих організацій була першою, що поставила перед собою завдання боротьби за державну самостійність України?

У ч и т е л ь. Також у 70-і роки починається діяльність організацій народників. Цей рух зародився в Росії, а потім поширився і на Україну.

Робота зі схемою

 

Робота над поняттям

Соціалізм — суспільство, в якому всі люди рівні у своїх правах, в якому немає приватної власності та експлуатації, реалізується принцип «Від кожного — за здібностями, кожному — по праці».

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Народники і українське селянство (Із спогадів Володимира Дебогорія–Мокрієвича)

«…Ми гадали: де вже раз відбувався революційний рух, там він легше може виникнути вдруге (пугачовщина — на Волзі, гайдамаччина — на Дніпрі), і тому вирішили не розкидатися по всій Росії, а зосередити наші сили саме в таких місцевостях, які мали

певне історичне минуле. Отже, за нашим планом, одні мали діяти на Дніпрі, інші — на Волзі.

…Питання про революційність селянської маси ми виразно розв’язували позитивно, незважаючи на те, що для такого розв’язання не мали серйозних даних. Усі свої докази на користь цієї думки ми брали з більш-менш віддаленого історичного минулого, не знаходячи

таких у сучасності. Так, доказом революційності українських селян я вважав їх поведінку під час польського повстання, ту ненависть, з якою вони ставилися до панів, до розряду яких відносили всіх людей привілейованого звання…» (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч.

ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 152)

Завдання

1. На чому було основане сподівання народників на революційність селянства?

2. Чому ареною своєї діяльності вони обрали Подніпров’я?

3. Охарактеризуйте історичні події в Україні, згадувані в документі, які дали підстави народникам сподіватися на революційність українського селянства.

Робота зі схемою

Додаткова інформація

Доля народницьких організацій в Росії (до їх складу входило чимало українців)

 

Гуртки народників в Україні

Гуртки «чайковців» у Києві, Одесі. «Київська комуна» у Києві.

Народницькі гуртки у Харкові і Чернігові

 

• Вели пропаганду серед робітників, готували їх до боротьби, потім розпочинають «ходіння

в народ».

• Входили: Віра Засулич, Яків Стефанович та ін.

 

Шляхи досягнення своєї мети

 

«Ходіння в народ»

Мета: зблизитися з народом, розгорнути пропаганду революційних ідей, підняти селянство на боротьбу.

• Народники виїжджали на села, селилися там під виглядом вчителів, лікарів, писарів і т. д., навчали людей грамоти, вели пропа-ганду.

• Цей рух охопив Поділля, Чернігівщину, Київщину, Харківщину.

АЛЕ!

• Народ не відгукнувся на заклики народників, селяни не сприйняли ідей соціалізму і не пішли за народниками. Над народниками починаються арешти і розправи

«Чигиринська змова»

• 1876 рік — утворення таємного товариства «Південних бунтарів» в Чигиринському повіті на Київщині. Керівник — Яків Стефанович.

• Підготували нібито від імені царя грамоту, в якій закликали до повстання проти поміщиків і чиновників.

• Була створена «Таємна дружина» і планувалося збройне повстання на жовтень 1877 року. Ці події ввійшли в історію під назвою «Чигиринська змова».

АЛЕ!

• Змова була розкрита, і майже всі учасники були заарештовані

   Завдання

1. Які завдання ставили перед собою народники?

2. Поясніть походження назви цього руху.

3. Як ви думаєте, чому народники ігнорували українське національне питання?

4. Чи мала якесь значення діяльність народників? Якщо зможете, назвіть його «плюси» і «мінуси».

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«…Народницький рух порівняно швидко пройшов шлях від наївного культу народу до глухих кутів тероризму, але досвід та ідейні засади цього руху позначилися на політичному житті як Російської імперії…, так і українських земель, що входили до її

складу». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 258)

Завдання

1. Чи згодні ви з такою оцінкою народницького руху?

2. А як ви думаєте, чому народники стали на шлях терору? І чому Бойко вважає терор «глухим кутом»?

3. Що мав на увазі, на вашу думку, Бойко, коли стверджував, що народницький рух позначився на політичному житті і Росії, і України?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


В чем нуждаются волосы зимой?
Людина починається з добра
Додавання й віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток
Л. Полтава «Лісова книга». В. Скомаровський «Три лижні». А. Костецький «Лист до птахів»
Вода
Додавання і віднімання круглих чисел

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 75
    Гостей: 74
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта