Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях
 

Мета: охарактеризувати стан сільського господарства та аграрні відносини на українських землях у складі Російської імперії та на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії у пер. пол. ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та систематизувати історичний матеріал, робити висновки та порівняння, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: криза поміщицького господарювання, урочна система, військові поселення

Обладнання: карта «Українські землі на поч. ХІХ ст.», документи, схеми, таблиці, ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;

• пояснювати на основі карти економічні та соціальні процеси (наприклад, господарська інфраструктура, спеціалізація регіонів, особливості становища населення у зв'язку з економічним розвитком тощо);

• на основі різних джерел інформації: порівнювати соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії; характеризувати та оцінювати особливості розвитку

сільського господарства; доводити, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило до посилення національного та соціального гніту.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Пригадайте, до складу яких держав входили українські землі на поч. ХІХ ст. Покажіть їх на карті.

2. Що таке кріпосне право?

3. Чи існувало воно в Україні?

4. Коли і в яких регіонах України було введено кріпосне право?

5. Що таке натуральне господарство?

6. За яких соціально-економічних умов існує кріпацтво і натуральне господарство?

7. У чому полягає суть ринкових відносин?

8. З курсу всесвітньої історії пригадайте, в яких країнах уже розпочався процес формування ринкових відносин.

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. На поч. ХІХ ст. переважна частина українських земель (Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, Південь України) належала Російській імперії, західноукраїнські ж землі (Галичина, Буковина і Закарпаття) перебували у складі Австрійської імперії. В даний період головною галуззю економіки було сільське господарство, а стан аграрних відносин значною мірою визначав динаміку всього суспільного розвитку. Основним засобом виробництва була земля, яка належала поміщикам, а основною виробничою силою — залежне селянство. Проте у першій половині ХІХ ст. починаються суттєві зрушення в аграрному секторі: поступово руйнувалося натуральне господарство, відбувався перехід до ринкових відносин і підприємництва. Як і чому це трапилося? Ось це питання ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з документом

Учні працюють у парах.

Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«…Розвиток сільського господарства українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст. визначали такі тенденції: домінування в аграрній сфері поміщицького землеволодіння, яке перебувало в кризовому стані; посилення експлуатації селянства, його майнова диференціація; застосування застарілих способів і засобів ведення господарства; поява в аграрному секторі надлишків робочої сили; поступова руйнація натурального

господарства та розвиток підприємництва». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 217)

Завдання

1. Які тенденції визначали розвиток сільського господарства Наддніпрянської України під владою Росії на початку ХІХ ст.?

2. Поясніть кожну з цих тенденцій.

Робота з таблицею

У ході розповіді учителя учні складають таблицю «Розвиток сільського господарства українських земель у складі Росії на початку ХІХ ст.»

Ознаки кріпосницького господарювання

Нові ознаки в розвитку сільського господарства

• Існування феодально-кріпосницьких відносин;

• зберігалися поміщицьке землеволодіння і кріпосне право;

• зниження ефективності і занепад

поміщицьких господарств;

•використання застарілих знарядь праці;

• посилення експлуатації селян, зростання селянських повинностей, запровадження урочної системи;

• зростання малоземелля селян;

• почастішали селянські виступи

• Пошук поміщиками нових форм ведення господарства (застосування с/г машин, добрив, досягнень науки, заснування у маєтках промислових підприємств);

• зростання кількості безземельних селян, які наймаються на промислові підприємства;

• поява селян-заробітчан;

• розвиток чумацького промислу;

• розшарування селянства;

• зростання виробництва продукції на продаж

 

Завдання

1. Назвіть зміни у сільському господарстві, які свідчили про проникнення туди ринкових відносин.

2. Яке значення мав розвиток селянських промислів?

Робота в групах

Клас поділяється на три групи.

1-а група працює з документом, уривком з української народної пісні та ілюстрацією

З указів царського уряду про покарання селян

«Для утримання кріпаків у покорі й доброму порядку поміщик має право використовувати домашні засоби виправлення і покарання на власний розсуд, але без каліцтва…

Коли володар не побажає карати кріпаків своїх сам або якщо використані ним засоби покарання і виправлення залишаться безуспішними, то він може звернутися до уряду і просити законного з його боку сприяння.

За провини… кріпаки, на його прохання, піддаються поліцейському покаранню.

Кріпаки за подачу на поміщиків своїх заборонених законом скарг піддаються покаранню різками до п’ятдесяти ударів». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 29–30)

Уривок з української народної пісні

Молотив я в понеділок,

Молотив я у вівторок —

Лишилося снопів сорок,

А в середу докінчив —

День панщини одробив.

Завдання

1. Охарактеризуйте становище українського селянина першої половини ХІХ ст., використавши документи та ілюстрацію.

2. Чи можна на підставі цих історичних джерел стверджувати, що становище селянина було схожим на становище раба?

3. Спробуйте порівняти становище українського селянина першої половини ХІХ ст. порівняно з часами Гетьманщини.

2-а група

Життя в херсонських військових поселеннях (уривок із записок військового урядовця Є. фон Брадке)

«…У цій величезній степовій місцевості, де 90 тисяч душ, приписаних до військових поселень, займалися землеробством і скотарством, господарство провадилось цілком екстенсивно і неправильно…

Тут я знайшов цих колись дуже заможних селян в надзвичайних нестатках і злигоднях, і мені неважко було відшукати причини цього сумного становища. Коли полки почали користуватися призначеними їм ділянками і прийняли на себе управління, ними оволоділо палке завзяття на користь казни, і вони щодо одержаних ними природних багатств не задовольнялись щедрим утриманням, здобутих для своїх людей і коней, а намагалися нагромаджувати найбільшу кількість запасного хліба і сіна. …Полки віднімали у селянина кращі землі, провадили великі посіви без усякого поводження з трудовими силами і віддавали селянину лише мізерну решту часу на його власне господарство. …Під час збирання врожаю, коли при великій сонячній спеці часто все разом дозріває, хліб в один день починає спіти, а трава перетворюється в солому,Ьказенні величезні посіви потребували такої посиленої праці, що збирання на селянських ланах відкладалося до закінчення цих робіт, і селяни часто привозили на свої токи лише одну солому». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 30)

Завдання

1. З якою метою на Україні утворювалися військові поселення?

2. Охарактеризуйте становище військових поселенців, використовуючи даний документ.

3-я група працює з документом та ілюстрацією

«В Крим по сіль».

Зі спогадів Явтуха Жорнового про чумакування

«Як пропрацює років три, заробить возів три, бо чумаки давали паровишникові (чумаку-початківцеві) за літо віз з волами й усім приладдям; як має він уже три–чотири вози або хоч і два, тоді йому гроші позичать і на більше волів, і тоді він пана не боїться, бо в нього є чим відкупитися, а панові теж лучче мати гроші від чумака, ніж того робітника, яких багато є.

Пани від чумака мали все, що тільки хотіли, а через те чумакові нічого не казали, а ще й випас йому давали без грошей — паси в лісах та долинах скільки хоч.

Тоді було, як доб’ється до чумака, то й добре жить, ото тільки од панщини сильно тяжко було видряпатись, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба: харч своя, одяга своя, чоботи як купиш за карбованця, то й маєш в чім ходити». (Сарбей В. Г. Історія України

ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 56)

Завдання

1. Використовуючи документ та ілюстрацію, спробуйте охарактеризувати становище чумаків, порівнявши його зі становищем селян.

2. Яку форму нових виробничих відносин представляло чумацтво? Відповідь обґрунтуйте.

Бесіда

1. Що ви знаєте про реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ? Як вони вплинули на становище українського селянства?

2. Чи ліквідували ці реформи невдоволення селянства своїм становищем?

3. Як ви вважаєте, чому українські землі були найбільш відсталими австрійськими провінціями?

Розповідь учителя про становище українського селянства по смерті Йосифа ІІ в умовах різкої зміни офіційного курсу, відмови від політики реформ.

Завдання

1. Визначте основні ознаки розвитку сільського господарства західноукраїнських земель під владою Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.

2. Які нові ознаки в розвитку сільського господарства виникли в цей час?

3. Як ви вважаєте, чому поміщики посилюють феодальну експлуатацію селянства?

4. Чи можна стверджувати, що сільське господарство західноукраїнських земель також перебувало у кризовому стані? Свою думку аргументуйте.

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

• Порівняйте стан сільського господарства та аграрні відносини на українських землях у складі Російської імперії та західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії.

Наприкінці уроку учні з допомогою вчителя доходять висновку, що в розвитку сільського господарства Наддніпрянської України у складі Російської імперії та західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст. простежувалися дві суперечливі, але пов’язані між собою тенденції: криза, занепад і збереження старих феодально-кріпосницьких відносин, які дедалі більше гальмували розвиток сільського господарства, з одного боку, і зародження нових, капіталістичних відносин — з іншого.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


Звук [ДЖ]. Позначення його буквосполученням «ДЖ»
Средства для снятия макияж с глаз
Вимова і правопис слів ненаголошених голосних Е, И, що перевіряються наголосом
Наращивание волос
Письмове додавання двоцифрових чисел. Знаходження довжини ламаної лінії
Делаем красивую и сексуальную попу

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 20
    Гостей: 20
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта